Не думкам треба вчити, а думати.
Іммануїл Кант, німецький філософ, письменник, антрополог, фізик, бібліотекар, педагог, основоположник німецької класичної філософії

Про що не сказав Президент по ТБ?

Експерт: «Віктор Янукович розраховує на те, щоб у середині владної команди зробити перестановки й заспокоїти ситуацію»
20 грудня, 2013 - 10:51

Якщо зближуватися, то ґрунтовно. Після московської зустрічі українського і російського президентів, де були підписані низка договорів — по ціні на газ, кредиту, літакобудуванню..., учора фактично в один і той же час Янукович і Путін паралельно спілкувалися з журналістами, так би мовити публічно закріплювали досягнуті домовленості. Президент України за допомогою інтерв’ю, а президент Росії за допомогою підсумкової прес-конференції. Навіть перші запитання обом президентам стосувалися останніх домовленостей. Символічно.

Головний меседж російського президента — «ми допомагаємо братському українському народу, і Майдан та ЄС тут ні при чому». Прогнозовано. Посил Януковича — «ми повинні були вирішити нагальні економічні питання, а переговори з Євросоюзом продовжуються». Чим обернуться «російські обійми» для України? Прогнози не дуже оптимістичні. Країна отримала передишку, яка в черговий раз відтерміновує реальну модернізацію економіки. Замість диверсифікації ризиків, Україна ще більше кооперується і зав’язується на Росії.

Про враження від інтерв’ю Віктора Януковича говоримо з доктором політичних наук, завідувачем відділу політичних стратегій Національного інституту стратегічних досліджень Максимом РОЗУМНИМ.

— Інтерв’ю показало, що Президент розраховує на стабілізацію політичної ситуації в Україні. Він відчуває себе переможцем у зовнішньополітичних відносинах. Віктор Янукович розраховує на те, щоб в середині владної команди зробити перестановки і заспокоїти ситуацію. Але видно, що він не хоче це робити під тиском протестувальників.

— Якими можуть бути ці перестановки?

— Є очевидні речі. Миколі Яновичу виповнилося 66 років. Є Закон «Про державну службу», який можна обходити, але незрозуміло заради чого. З іншого боку, ясно, що з приходом нового прем’єр-міністра буде порушиться баланс в оточенні Президента, яке має свої інтереси і яке розраховує на ресурси, які отримала Україна від нещодавніх домовленостей в Москві. Думаю, буде обережний і комплексний підхід. Якщо перестановки будуть, то вони будуть одночасно на кількох ділянках: хтось отримає місця в облдержадміністраціях, комусь віддадуть міністерські посади, хтось просто задовольниться економічними бонусами. Це зараз те, чим буде зайнята влада найближчим часом. Що стосується підвищення ставок для молодої команди на чолі з першим віце-прем’єром Арбузовим. З одного боку, ніби є великі прорахунки, оскільки ця команда відповідала за європейський напрямок, і зараз на неї списують всі недогляди і помилки, які стосуються підготовки угоди. З іншого — дуже ймовірно, що вся ця історія з асоціацією була димова завіса, за якою готувалася угода з Путіним. Отже не думаю, що будуть якісь серйозні покарання.

— За угоду з Євросоюзом відповідав також і секретар РНБО Андрій Клюєв, він, зокрема, вів переговори з єврочиновниками. З іншого боку, була заява самого Клюєва про те, що проти нього ведеться компанія з дискредитації стосовно, яка пов’язана із побиттям студентів на Євромайдані 30 листопада. Як ви оцінюєте кар’єрну перспективу Клюєва, враховуючі можливі кадрові переформатування у владній команді?

— Роль Клюєва головним чином пов’язана з інцидентом 30 листопада. Все залежить від того, як він особисто пояснив цю історію Президенту. Тому що справді, це буле ситуація, яка підірвала позиції влади у визначальній ситуації на зовнішньополітичній арені. З інтерв’ю Президента я зрозумів, що він повірив Клюєву, що той не причетний до цієї провокації і не був учасником якоїсь змови. Звичайно, якщо ми згадаємо іншу роль, яка завжди відводилася Клюєву як керівника виборчого штабу Президента, то в цьому сенсі можливо його статус, довіра до нього дещо похитнулася, тому вона вже не буде такою безоглядною. У нього можуть з’явитися партнери під час майбутньої президентської виборчої кампанії, можливо, в особі того ж Льовочкіна.

— Посилення якої групи ви прогнозуєте?

— Група «Фірташа-Льовочкіна» не можуть щось виграти в цій ситуації, тому що вони скоріш за все програли в певних газових схемах, але за це їм має бути щось компенсовано, запропоновані інші бонуси. Що стосується «групи Клюєва», вона теж немає підстав претендувати на щось більше, ніж вона претендувала досі. А от для «Сім’ї», думаю, будуть якісь новорічні подарунки в домовленостях українського та російського президентів. Але, думаю, що до 2015 року все буде зроблено для того, щоб жодна з цих груп не здобула якусь перевагу над іншими. Можливо навіть варто очікувати якісь публічні зміни фронтменів від цих груп. Для Захарченка, Клюєва, Арбузова доведеться робити іміджеві корекції. На цей час на перший план можуть бути висунуті якісь інші постаті.

МАЙДАН. 19 ГРУДНЯ 2013 Р. / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

— Якщо враховувати можливі кадрові зміни, стан Майдану і опозиції, чи можна говорити, що Президент поступово бере під контроль політичну кризу?

— Думаю, що так. Хоча і раніше в жодному моменті Президент не виглядав таким розгубленим, що не контролює ситуацію. Власне, в умовах, коли Майдан був набагато сильніший і більш динамічнійший ніж сьогодні, Президент дозволив собі полетіти в Китай. Хоча відомо, що в часи загострення ситуації в країні глави держав, як правило, уникають візитів закордон.

Навіть під час згаданого інтерв’ю Янукович вів себе як впевнений політик. Мені здається, що Президент також впевнений в лояльності основних адміністративно-економічних груп. Він саме в цьому бачить для себе основну запоруку своєї стабільності і позицій.

Що стосується ситуації з протестами. По-перше, з опозицією йде політичний діалог, а по-друге, там немає людей, які б становили загрозу політичному статусу чинного Президента.

— Як ви вважаєте, нещодавні московські домовленості — це перемога, як про це каже влада, чи капітуляція, про що стверджує опозиція?

— В об’єктивному сенсі це одразу нагадало ситуацію з Білоруссю, коли там також взяли кредит, а потім позбулися газотранспортної системи. А далі були події 2010 року, коли знищили надії на демократизацію. Якійсь сценарій щодо України, який перешкоджатиме модернізації, в нинішній ситуації є очевидними. Експерти про це прозоро говорять.

Що стосується тактичних речей, власне, боротьби двох лідерів, гравців, то мені здається, що цю партію все-таки Янукович у Путіна виграв. Тому що зниження ціни на газ і кредит — це, очевидно, не було домашньою заготовкою Росії. Скоріше, це стало наслідком того тиску, який продемонструвала українська сторона в плані зниження споживання російського газу, підключення інших джерел газу, і, звичайно, ситуація із ймовірним підписанням асоціації. На цьому українська сторона зіграли і змусили російських партнерів погодитися на прийнятні для Януковича умови.

 

«РОСІЯ РОБИТЬ УСЕ, ЩОБ ПОВЕРНУТИ УКРАЇНУ У СФЕРУ РОСІЙСЬКОГО ВПЛИВУ»

 Григорій ПЕРЕПЕЛИЦЯ, доктор політичних наук, професор Київського національного університету ім. Т.Шевченка:

— Прес-конференції Віктора Януковича не відображають об’єктивної реальності та процесів. Вони відображають позицію для преси, але не ту реальну ситуацію, яка є в Україні. Президент так себе поводить, тому що той шлях, який обрала громада, не вирішує проблеми, а тільки їх загострює. обрав такий шлях, який не вирішує проблеми, а тільки їх загострює. Відтак, якщо він буде говорити відверто про ці проблеми, це налаштує суспільство проти його політики, оскільки правда, на жаль, дуже гірка. У керівництва країни немає адекватного засобу для вирішення політичних, економічних, соціальних і геополітичних проблем. Фактично, сьогодні Україна поставлена під ручне управління з боку Путіна. Як можна про це говорити?

Що стосується прес-конференції президента Росії. Путін ніколи не був щирим по відношенню до України, навпаки, він надзвичайно цинічний до неї. З боку Росії шалений інформаційний тиск, задля дискредитації євроінтеграції України.

Росія оголосила торгівельну та інформаційну війну Україні заради підписання якоїсь угоди про зону вільної торгівлі з ЄС, що не є членством. Це — абсолютно декларативна і цинічна заява з боку Путіна (щодо права України самій обирати, куди їй рухатися — Ред.). Росія робить все, аби повернути Україну до сфери російського впливу і свого складу.

Це заява і для публіки. На ній Путін — миротворець і прогресивна людина. Це також і заява для Заходу: ми не тримаємо ніде Україну, це вона має вибирати. Але при цьому, керівництву України заламуються руки і чиниться шалений тиск. За ці $15 млрд. ми віддаватимемо $50 млрд., якщо не весь суверенітет. Це міцна прив’язка України до Росії. Таким чином, керівництво України, яке знаходитиметься на такому фінансовому гачку, і згадувати не буде про європейську інтеграцію. Як тільки Україна знову заїкнеться про Угоду про асоціацію, Путін скаже: це порушення нашої угоди, під яку ми давали $15 млрд. Таким чином, ці $15 млрд. поставлять Януковича та олігархів на ручне керування з Москви. Ця щоквартальна знижка також «шматок ковбаси» і для олігархів, яким можна отримати певні прибутки. Таким чином, Путін чітко розрахував: приватні інтереси олігархів, ті, які зав’язані на Росії і дивилися на Європу і чітко врахував приватні інтереси Президента Януковича. $15 млрд. було видано під ці приватні інтереси і таким чином, він отримав можливість маніпулювати політикою України. При цьому, він каже, «обирайте самі», коли ситуація вже без вибору.

Іван КАПСАМУН, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments