У мільйонів людей не може не пробудитися цікавість, розуміння, а потім і свідома праця на ниві піднесення рідної культури.
Олекса Тихий, український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи

«Військовій реформі немає альтернативи»

29 квітня, 2004 - 00:00


Одним із серйозних «боргів», iз якими депутатський корпус пішов на тривалі весняні канікули, є військова реформа: нагадаємо, Закон «Про реформування Збройних сил України» схвалено в першому читанні, на черзі — друге читання. Тим часом деякі громадські організації готуються зробити свій внесок у реалізацію військової реформи. Про те, як саме, «Дню» розповів народний депутат України, заступник голови Спілки юристів України, віце-президент Українського союзу промисловців та підприємців Микола ОНІЩУК:

— Однією з найважливіших суспільних та політичних проблем, які сьогодні потребують вирішення, є військова реформа, скорочення чисельності Збройних сил і пов’язаний iз цим цілий комплекс соціальних та економічних питань. Чи можна вирішити цю проблему лише тими інструментами, які мають органи виконавчої влади? На наше переконання, упоратися з цим без залучення впливових громадських інституцій, буде, очевидно, дуже складно. Усвідомлюючи це, ми вносимо пропозиції перш за все до Міністерства оборони України, а також до міжвідомчої комісії, утвореної урядом для розв’язання цієї проблеми, щодо сприяння її вирішенню. Йдеться про певну комплексну Програму сприяння насамперед шляхом надання консультативної допомоги. Наприклад, підготовки відповідного юридичного посібника із відповідями на запитання, що виникнуть у військовослужбовця, який звільниться зі служби, щойно він вийде за ворота військової частини. Зокрема, порадами щодо того, як започаткувати власний бізнес, забезпечити доступ до кредитних ресурсів, побудувати стосунки із податковими та іншими контролюючими органами тощо. Це один блок питань. Спілка юристів готова підготувати рекомендації щодо способів вирішення житлової проблеми (іпотечне кредитування, отримання довгострокових кредитів під інвестування в будівництво житла, одержання земельної ділянки та її забудова тощо), виконання державою зобов’язань щодо майнового забезпечення звільнених у запас, виплати їм відповідних асигнувань і т. ін. Незабаром у Спілці юристів України буде також відкрито «гарячу лінію», зателефонувавши по якій, кожен військовослужбовець зможе отримати вичерпну консультацію, серед іншого й щодо того, як захистити свої інтереси в судових інстанціях. Потрібно також врахувати, що низові організації й Спілки юристів, і Українського союзу промисловців та підприємців є в усіх регіонах України. Серед нас багато й професійних адвокатів, і нотаріусів, і консультуючих юристів, і працівників юридичних служб тощо. Тобто це дуже потужний цех, представники якого готові — безумовно, у взаємодії із Міноборони — при потребі навіть проводити зустрічі у військових частинах з метою надання військовослужбовцям необхідної юридичної допомоги.

— Чи не розглядав УСПП можливість надання військовослужбовцям, які підлягатимуть скороченню, конкретної допомоги із працевлаштування?

— За статистикою, членами УСПП сьогодні є майже 80% вітчизняних підприємців, які виробляють близько 80% ВВП. Тобто ми справді об’єднуємо досить велику категорію роботодавців. Природно, ми обов’язково звернемося до них (до речі, до цього може бути залучена й Федерація роботодавців України, з якою ми тісно співпрацюємо) із проханням поставитися до учорашніх військових iз особливою увагою. Тим більше, що значна частина цих людей — непогані інженери, техніки й т. ін., а сьогодні якраз починає відчуватися брак саме таких спеціалістів, без яких неможливе відродження виробництва та зростання економіки.

— Із центрами зайнятості ви не плануєте співпрацювати в цьому напрямку? Скажімо, спільними зусиллями створити свого роду банк даних, де містилася б інформація про тих, хто після звільнення із Збройних сил хоче влаштуватися на роботу, і про роботодавців, зацікавлених саме в таких працівниках...

— Це цікава ідея. Справді, за участі, зокрема, Міністерства оборони, яке володіє інформацією про трудовий ресурс, що вивільняється й може бути використаний, Міністерства праці та соціальної політики, а також нашої Спілки такий банк даних міг би бути створений. Це надасть підходу до вирішення цієї проблеми системності.

— А такі аспекти, як перепідготовка, перекваліфікація колишніх військовослужбовців тощо, потраплять у ваше поле зору?

— Думаю, ця тема буде складовою нашої взаємодії. Сподіваюсь, у процесі співпраці виникатимуть й інші конструктивні ідеї, ефективність яких ми перевірятимемо на практиці.

— Як ви взагалі оцінюєте концепцію військової реформи та її перспективи?

— Те, що концепція побудови та утримання українського війська має бути переглянута, — поза всяким сумнівом. На мій погляд, уже всім зрозуміло, що затягування цього процесу насправді обходиться нам набагато дорожче, ніж його фінансування. Я відчуваю, що, незалежно від політичної орієнтації тих чи інших фракцій, Верховна Рада готова — хочу на цьому наголосити — рухатися в цьому напрямку настільки швидко, наскільки це можливо. Такому шляху немає альтернативи.

— Ваш прогноз: закон «Про реформування Збройних сил України» буде прийнято в другому читанні?

— Не сумніваюсь у тому, що голосування, яке відбудеться, думаю, на поточній сесії, буде позитивним.

Мар’яна ОЛІЙНИК, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ