Музика - мало не єдине, що ще не стало для людей яблуком розбрату.
Рей Чарльз, американський співак, музикант, один з найвідоміших у світі виконавців джазу

Влітку чи восени?

Влада і опозиція продовжують шукати компроміс щодо перевиборів на п’яти округах
7 червня, 2013 - 11:22

Партія влади наполягає на тому, щоб рішення про призначення повторних виборів на п’яти «проблемних округах» було ухвалено наступного пленарного тижня. Це означатиме, що голосування на одномандатних округах, де, за визначенням Центральної виборчої комісії, неможливо було встановити результат, відбудуться вже у середині серпня. Опозиція таку ініціативу влади відкидає.

Нагадаємо, що без власного представника у парламенті залишився округ Київської області (№94), Миколаївської області (№132), два округи Черкащини (№194 та №197) та один зі столичних округів (№223). За даними, які так і не стали офіційними, перемогу на кожному з цих округів здобули опозиціонери.

За словами лідера фракції Партії регіонів Сергія Єфремова, вибори у визначених округах мають відбутися саме влітку. «Дообрання депутатів є одним із зобов’язань України, які вона взяла на себе у контексті підписання Угоди про асоціацію із Європейським Союзом», — аргументував Єфремов під час брифінгу у Раді. Зокрема, регіонал наголосив на тому, що чинний проект щодо призначення виборів влітку є компромісом між владою та опозицією. Законопроект, запропонований раніше Кабінетом Міністрів, декларував повторне голосування по семи округах. Окрім зазначених раніше, представники влади додали округ №11, де переміг самовисуванець Олександр Домбровський, якого пов’язують із Петром Порошенком, та округ №71, де перемогу здобув самовисуванець Павло Балога (брат Віктора Балоги). Утім, опозиціонери наполягли на виключенні з законопроекту двох останніх округів.

Варто зазначити, що затримка із призначенням дати виборів у окремих округах була пов’язана з роботою у парламенті Тимчасової слідчої комісії (ТСК), яка мала розглянути причини неможливості встановлення результатів за названими округами. Днями рішенням голови Верховної Ради Володимира Рибака комісію було розпущено. Таке рішення аргументували тим, що ТСК досі не ухвалила жодного рішення й не може представити результати своєї роботи.

Опозиція ж має власну версію такого розвитку подій. За словами депутатів, які становлять парламентську меншість, комісія працювала справно. Щоправда, її засідання постійно ігнорувалися представниками провладної партії та партії комуністів. Такі звинувачення депутати ПР та КПУ спростовують — їм, мовляв, не повідомляли про жодне з засідань комісії. Так чи інакше, опозиціонери через ЗМІ оприлюднили рішення комісії. Підсумовуючи власне розслідування, вони зазначили, що перевибори у п’яти округах не є необхідністю — переможців можна визначити шляхом вивчення документів комісій.

Наразі однією з вимог опозиції є відновлення комісії та імплементація її рішень. У розмові з «Днем» регіонал Юрій Мірошниченко пояснив, що слідча комісія створюється на певний проміжок часу. «Нині терміни вичерпано, комісія так і не почала працювати, а рішення треба приймати щонайшвидше», — сказав він.

Що ж до невдоволення опозиціонерів призначенням 18 серпня датою проведення виборів, аргумент один — низька політична активність. Зазвичай, в цей період більшість людей перебуває у відпустках, тож не зможе брати участі в голосуванні. «На нашу думку, — заявив лідер «Батьківщини» Арсеній Яценюк, — проект про призначення повторних виборів влада та опозиція мають подавати разом». Ключовими вимогами опозиції є встановлення традиційної дати виборів — остання неділя жовтня, а також кількісні та якісні зміни у складі ЦВК. «Ми вимагаємо узгодження позицій та публічного діалогу із владою щодо цього питання», — констатував Яценюк.

Водночас опозиція заявила про готовність піти на певну поступку. Проект може бути ухвалено, але не на наступному пленарному тижні, а в день закриття ІІ сесії — 5 липня. Таким чином вибори можуть перенести на 8 вересня. «Це суттєво змінить картину голосування», — акцентував лідер «Свободи» Олег Тягнибок.

«Для опозиції дата проведення виборів — це питання політичної доцільності. Вони хочуть відтягнути її, сподіваючись, що це дасть можливість отримати конкурентні переваги на цих виборах. Думають не так про виборців, які мають отримати своїх представників у парламенті, як про перемогу на цих виборах», — парирував Юрій Мірошниченко.

Незважаючи на конфронтаційні висловлювання народних обранців, попередній досвід дозволяє сподіватися на оптимістичний сценарій розвитку подій. Наявність у парламенті конституційної кількості депутатів, тобто 450, є не лише нормою Конституції, а й однією з вимог Європи. До того ж не варто забувати й про іншу вимогу ЄС, пов’язану з дотриманням виборчого права, а саме — створення Виборчого кодексу. Такий пункт з’явився у наданому Україні списку завдань після проведення останніх парламентських виборів, які здобули не найкращі відгуки європейських спостерігачів. Однак у вибуху критики напередодні підписання угоди з Євросоюзом не зацікавлена жодна зі сторін. Парламентарі цього скликання неодноразово демонстрували вміння домовлятися, ухвалюючи прагматичні рішення. У цьому питанні варто показати не гірший результат.

Анна ЧЕРЕВКО, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments