Це ж велика дурість — хотіти говорити, а не хотіти бути зрозумілим.
Феофан (Єлеазар) Прокопович, український богослов, письменник, поет, математик, філософ

Володимир МАКЕЄНКО: «Наші списки будуть чистішими»

25 травня, 2012 - 00:00
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Володимир Макеєнко — унікальний депутат. Працює в парламенті з 1990 року. Був наймолодшим обранцем в першому скликанні Верховної Ради. Він точно знає якою Рада була і якою вона стала. Як наберуться триста голосів за зняття недоторканості? Чому списки Партії регіонів будуть кращими ніж в опозиції? Що поверне довіру до Верховної Ради? Відповідає народний депутат від Партії регіонів Володимир МАКЕЄНКО.

— На порядку денному було одне питання — створення Тимчасової слідчої комісії (ТСК) парламенту по зловживанню, розкраданню землі міста Києва київським міським головою та київською міською радою. Рішення було ухвалене одноголосно. Завтра або післязавтра воно буде проголосовано в сесійні залі. До Тимчасової комісії увійшли представники всіх фракцій. Головою комісії пропонують затвердити Кирила Куликова, заступником — мене. Я думаю, що це серйозний момент у житті Києва, киян. Вони матимуть змогу нарешті дізнатися правду про те, що відбувалося в Києві. І найголовніше — це буде уроком для наступників, хто б не був міським головою чи депутатом міської ради. Такого, як раніше, вже не буде. Річ у тім, що цими днями добігає кінця термін перебування на посаді мера Києва. Після закінчення повноважень Черновецького є бажання дуже ретельно подивитися на його діяльність. Тому що ми неодноразово бачили в ЗМІ, і про це йдеться у зверненнях громадян, що зловживань було дуже багато.

— Коли будуть призначені вибори?

— Тут є проблема. Верховна Рада має призначити дату виборів мера міста. Можливі декілька варіантів. Це може бути 29 липня цього року, але тоді Київська міська рада обирається через рік, що робити з нею? Можна об’єднати ці вибори з виборами у Верховну Раду 28 жовтня, але знову ж таки — що робити з Київською міською радою? Також можна об’єднати ці вибори і призначити їх через рік, коли у міської ради закінчуються повноваження. Одним словом, цю колізію треба розв’язати в політичному і юридичному плані, щоб раз і назавжди довести до ладу київські міські вибори, щоб вони не випадали з загального процесу виборів. Над цим Верховна Рада якраз і працює, відповідь має бути найближчими днями, щоб встигнути провести вибори до 29 липня, якщо, звичайно, буде прийняте таке рішення. Витрачати кошти на вибори треба з розумом, тобто міські вибори Києва необхідно приєднати до якоїсь системної дати.

— Можливо, тому зараз у Києві з’явився Черновецький?

— Можливо, ці процеси відкриті. Ініціатором створення ТСК був Кирило Куликов. Комісія буде цікавою. БЮТ, наприклад, направив такого представника, як Володимир Яворівський. Він точно не буде мовчати. Це не буде комісія заради комісії. Термін її повноважень триватиме до кінця цього скликання, тобто кінцева дата — 7 грудня 2012 р. Саме з цього дня має почати працювати нова Верховна Рада.

— Як буде працювати Верховна Рада під час Євро?

— 8-го червня (п’ятниця) парламент працюватиме до обіду. Наступний тиждень — робота в комітетах. Лише один тиждень буде пленарним — з 19 по 22 червня. Це оптимальний графік. Усім має бути зручно. У нас же багато вболівальників у Верховній Раді, а також — власників футбольних команд.

— Колективні походи на матчі заплановані?

— До речі, ні.

— Які для сьогоднішніх політиків потрібні якості — найбільш важливі?

— Якщо порівнювати останнє скликання парламенту часів УРСР або перше скликання Верховної Ради вже незалежної України з нинішнім скликанням, звичайно, внутрішній світ сьогоднішніх політиків, їх якості дуже змінилися. Змінилися країна, середовище, матеріальний рівень, шляхи накопичення капіталу. На жаль, нинішня політика деградувала. З кожним роком рівень парламентаризму в Україні постійно падав. Мораль, освіта відійшли на другий план.

Сьогодні кожен має розуміти, чого він прийшов у парламент, і пам’ятати людей, які його туди привели. Можливо, я говорю не дуже модні речі, але наразі всі думають про себе, свою сім’ю, бізнес, лобістські речі. Якщо ти пам’ятаєш хоча б на відсотків тридцять тих людей, які привели тебе в парламент, і те, що ти завтра можеш опинитися на їхньому місці, тоді ти політик.

— Зараз якраз у депутатів немає відчуття, що вони повернуться у своє минуле життя, до тих людей, які їх обрали в парламент.

— Я намагаюся про це не забувати.

— Як технологічно можна змінити ситуацію, щоб суспільство було більш гармонійним, щоб із політики не було страшно повертатися у звичайне життя?

— На моє глибоке переконання, партійна система для України — це жахлива помилка. Я пройшов усі системи — мажоритарну, партійну, змішану. Партійна система — це обман, це закрите акціонерне товариство із задоволенням чиїхось амбіцій. Я пам’ятаю, хто голосував за партійну систему — комуністи, соціалісти, СДПУ(о), представники Тимошенко. Це як мати свій будинок, машину, банк, ЗМІ, а тут — своя фракція. Мажоритарник, хай він і багатий, представник якогось олігархічного клану, зобов’язаний реагувати на життя в окрузі. За партійними списками у Партії регіонів на першому етапі пройшли 175 чоловік, зараз у Раду вже зайшов 232-й. Звичайно, ці люди далекі від політичних, економічних процесів. Вони не будуть порушувати дисципліну і голосуватимуть так, як їм скажуть. Якби була стовідсоткова мажоритарна система, спірні питання не потрапляли б на порядок денний.

Я пам’ятаю, як ми голосували 16 липня за Декларацію про незалежність України. Це при тому складі парламенту, де було багато комуністів, «Група 239», Галушко, ще глава КДБ УРСР. Так, були дискусії — день, два, три, але не було ніяких мордобоїв. Якби я був обраний від Луганська, напевно, я б голосував по-іншому, але я був обраний від Центральної України, тому голосував «За». Я відчував настрої людей в окрузі.

— У нас була можливість побудувати і партійну систему.

— З українським менталітетом це дуже складно. Я уявляю сьогодні, коли мажоритарнику, який на окрузі, де приблизно 170 тис. людей, витратив багато сил, здоров’я, грошей і переміг, кажуть: робитимеш так. Кілька разів він підкориться, а потім скаже: або виділяйте окрему графу в бюджеті, або я голосуватиму так, як цього вимагають люди в окрузі.

— Але, як показує практика, до всіх можна знайти «ключі»...

— Згоден. Але Україна настільки велика, що на всіх управу не знайдеш.

— Нещодавно хтось із експертів сказав дуже правильну фразу: на даному етапі «шкурні» інтереси Партії регіонів якимось дивним чином співпали зі стратегічними інтересами суспільства.

— Амплітуди співпали. Я би не зупинявся і ввів стовідсоткову мажоритарну систему. Округ став би менших розмірів. Так, можливо, сесійні тижні тривали б дуже довго — із суботами і неділями, але в них народжувалася б логіка, здоровий глузд. Саме таким був парламент в першому і другому скликанні — справжнім.

— Ви будете балотуватися по мажоритарному округу чи за списками?

— Для мене це питання ще відкрите. Тому що виборча кампанія офіційно стартує за 90 днів, тобто з кінця липня. З іншого боку, я давно в політиці, тому мені не потрібно багато часу на розкрутку: я постійно на округах, на зустрічах, відкритий для ЗМІ. Це питання не тільки особистого плану, це також питання сім’ї. Ти сам собі та сім’ї не належиш, тому що елементарно не вистачає часу. Я думаю, що списки, кандидати на мажоритарні округи будуть корегуватися до останнього. Тим більше, що ми тільки нещодавно отримали рішення ЦВК про кількість, розмір округів.

— Які сьогодні критерії відбору кандидатів у Партії регіонів?

— Позиція, яка присутня в політичному житті сьогодні, коли для багатьох партійні списки стали елементарним способом заробітку, в Партії регіонів зникає. Кращого проекту (пропорційні депутатські списки), як заробити, придумати неможливо. Це найкращий проект по рентабельності й безвідповідальності. Якщо ви помітили по кількості присутніх депутатів у залі, представників опозиції найменше. Зараз вони шукають механізмів зачепитися за якийсь список. Наприклад, незрозуміло, за який список чіпляється НУНС. Люди в пошукові. На відміну від опозиції, у Партії регіонів є коло людей (60-70 осіб), які постійно на роботі: подають законопроекти, голосують (говорити про стовідсоткову явку не можна). Це люди, які хочуть працювати, які стають професійними депутатами, й вони будуть у списках. Наші списки будуть чистішими.

— Ви спілкуєтеся з конкурентами з опозиції. Як у них ці процеси проходять?

— Жорстко. Всього 225 місць по пропорційним спискам. Можна спрогнозувати, що опозиція зможе взяти 80. А в «Батьківщині» сьогодні 105 депутатів, плюс ті, хто переховується закордоном, глави міських, обласних організацій, спонсори. У них ситуація набагато складніша. Вони будуть тягнути до останнього. В Партії регіонів із цим більш демократично.

— Як ви оцінюєте об’єднання «Фронту змін» та «Батьківщини»?

— Покажіть мені документ про об’єднання. Ключове слово — вони підуть єдиним списком. Де документи? Хіба вони вийшли до ЗМІ й показали підписи, договір, список, підтверджений з’їздом? Поки одні декларації — ми працюємо, ми радимося. У них має бути список однієї партії. У них дуже багато груп. Це елементарно — всі не влазять.

— В одному зі своїх інтерв’ю ви сказали: недоторканність знімемо, коли прийде час. Час прийшов?

— Сьогодні це питання співпало з політичним моментом. Для недоторканності зараз потрібно 226 голосів. Думаю, вони будуть. До того ж, опозиції немає куди діватися, треба голосувати. Але на наступній сесії потрібно 300 голосів. Звідки взяти ці голоси? Після розподілу округів і списків деякі депутати побачать, що їх немає ні там, ні там, тому, діючи за принципом «так не доставайся же ты никому», візьмуть і проголосують. І таких буде багато. Другий момент. Це особисті розмови з депутатами — кожному персональні обіцянки. Чому потрібно знімати недоторканність? Тому що коли у людини є недоторканність, вона не думає про те, які закони ухвалює, вона знає, що вони їй не загрожують. А так депутати думатимуть, тому що відтепер вони, як усі. На якість документів це дуже вплине, депутати почнуть їх вичитувати. Лобіювати, наприклад, якісь закони для правоохоронних органів буде небезпечно для самих депутатів, бо це стосуватиметься їх особисто.

— Тільки депутатів?

— Поки так. Але прийде наступне скликання парламенту... Хто там у нас іще має недоторканність? Судді? Зараз вирішимо. Цей процес не зупиниться, головне, що він почався.

— Що потрібно зробити, щоб відновити довіру до Верховної Ради?

— Введення стовідсоткової мажоритарної системи. Тоді депутати самі почнуть повертати довіру. Їм просто буде соромно робити щось не так. Я особисто сьогодні хочу витрачати свій час і сили на те, щоб ми йшли вперед. Щоб були нормальні правила.

Іван КАПСАМУН, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ