Нас послано тільки пророкувати воскресення мертвих і будить сонних. Се наше діло.
Пантелеймон Куліш, український письменник і громадський діяч

Бюджетне «полювання»

Парламент і уряд «збирають» голоси
12 листопада, 2005 - 00:00
ПОЧІМ СИМПАТІЇ ВИБОРЦІВ? / ФОТО СЕРГIЯ КОТЕЛЬНИКОВА

Учора Кабмін в черговий раз зосередився на бюджеті-2006 і, схоже, присвятить цьому також і сьогоднішній день. Проблема в тому, щоб узгодити, як сказав учора прем’єр-міністр Юрій Єхануров, пропозиції уряду з представниками парламентського бюджетного комітету. З точністю цього формулювання можна посперечатися, оскільки найбільша проблема уряду — відбитися від висновків і пропозицій народних депутатів, прийнятих два тижні тому. Справа ця, мабуть, виявилася нелегкою. Адже на вибори йдуть не лише парламентарії, але й уряд. І кожен сподівається, що саме його пряник стане найпривабливішим. Наступного тижня, у п’ятницю, міністр фінансів Віктор Пинзеник має представити проект держбюджету на 2006 рік на засіданні уряду перед другим читанням у парламенті.

Особливий інтерес у тих, хто стежить за підготовкою до другого раунду бюджетної сутички, викликають зусилля майже «напівсоціалістичного» Кабміну відреагувати на передвиборні демарші з боку молодшого урядового партнера — Соцпартії. Учора її прес-служба виклала «Дню» бюджетну позицію першого секретаря політради Соцпартії, народного депутата Йосипа Вінського. Він вважає, що в бюджеті на 2006 рік треба вирішити питання про перерозподіл центрального і місцевих бюджетів у пропорції 50:50 і впевнений, що в цьому випадку у місцевої влади й місцевих бюджетів з’явиться зацікавленість «заробляти гроші, шукати форми підтримки бізнесу». Поки ж, на думку Вінського, 82% перерозподілу грошей іде через центральний бюджет за схемою — спочатку вгору, а вже потім униз.

За такої системи неможливо розрахувати кому й скільки має прийти зверху. А оскільки місцеві бюджети не зацікавлені в зароблянні грошей, то, як повідомив народний депутат, «у багатьох місцевих бюджетах — дуже серйозний дефіцит», хоч загалом виконання бюджету, на його думку, відбувається нормально. «В одних місцях перевиконання бюджету на 60%, а в інших з’являється абсолютне недофінансування», — говорить Вінський, додаючи: «У нас місцеві бюджети в основному на 80— 85% складаються з витрат з виплати заробітної плати. Інвестиційної складової у цих бюджетах фактично немає». Здавалося б, і за формою, і за змістом все правильно й грамотно. Але знавці парламентських дебатів зазначають, що за цими заявами не дуже й ховається помітний ледве не з кожної сільради сигнал: я за вас горою, зі мною ви не пропадете, будьте й ви з нами на виборах. І, не можна не відзначити, адресат вибраний відповідний...

Проте полювання за ним ведуть не лише соціалісти. Принципово вимогливі також і їхні суперники по електоральній ніші — народники парламентського спікера Володимира Литвина, які вимагають довести дефіцит бюджету до 3%, хоч уряд пропонував не «випускати» витратну частину за рамки дефіциту в 1,9% від ВВП. «Ми виходимо з того, що нічого страшного, якщо буде дефіцит до 3%. Це буде стимулювати економіку нашої країни», — вважає голова парламенту. Але чи подумав він при цьому, що насправді стимулом для економіки є не бюджетний дефіцит, а інфляційні тенденції, що породжуються ним.

Тим часом, що б не говорили «підкупольні» люди, вони розуміють, що провідним гравцем на бюджетному полі залишається уряд. У принципі усім зрозуміло, що буде саме так, як вирішить він. Однак і тут не все до кінця зрозуміло. Так, генеральний директор Інституту фінансової політики Ігор Мітюков вважає, що дефіцит державного бюджету, що пропонується урядом на 2006 рік (2,5% від ВВП), знаходиться на прийнятному рівні. «Для передвиборного й виборного років це допустимі показники», — говорить експерт. Він передбачає, що у цьому випадку наступного року уряд зуміє утримати інфляцію на рівні до 10%. У розмові з «Днем» екс-міністр фінансів також відзначив, що в передвиборний рік парламент традиційно схильний збільшувати витрати бюджету, а уряд більше орієнтований на збалансованість у рамках наміченого дефіциту й розумну конструктивність. На думку Мітюкова, популістські рішення, запропоновані народними депутатами, вже в першому півріччі наступного року дадуть негативні результати.

Однак інший експерт «Дня» — президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жалило на ці якості уряду не дуже сподівається. За його словами, після заяви Президента Віктора Ющенка про те, що партійний список НСНУ на виборах може очолити прем’єр-міністр, «можна чекати помітного підвищення поступливості уряду». «А якщо в кінцевому результаті ми знову приймемо популістський соціально орієнтований бюджет, — зазначає Жалило, — то постраждає економічна стабільність, постраждає економічне зростання, постраждає Україна та її люди».

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

comments powered by HyperComments