Гідність держави зрештою залежить від гідності особистостей, які її створюють.
Джон Стюарт Мілль, британський філософ, політичний економіст XIX століття

Чим більше цивільних у Міноборони,

11 липня, 1998 - 00:00


У міністра оборони є таємниця, яку генерал Олександр Кузьмук розголошувати поки що не хоче. Бо керується принципом «не кажи «гоп», доки не перескочиш».

Отим «гопом» має стати поява у військового міністра цивільного заступника, який у перспективі має достатньо шансів, щоб самому стати міністром оборони без зірок і лампасів.

Про те, що скоро в Кузьмука на додаток до заступника з питань озброєнь — цивільного професора Анатолія Довгополого — з’явиться ще один цивільний заступник, повідомив Леонід Кучма. Таке рішення на прес-конференції з головним натовцем Хав’єром Соланою було подано як крок на шляху до зміцнення демократичного контролю над Збройними силами.

Сам Кузьмук розповів кореспондентові «Дня», що йдеться про посаду, яка вже рік є вакантною, — заступник міністра з питань зовнішньої політики та зв’язків із громадськістю. «На цю посаду за моїм поданням буде призначено особу, кандидатуру якої я вже обговорював із Президентом. Ідеться про одного з українських дипломатів...» — сказав генерал.

Хто насправді є цією особою — секрет Полішинеля. Ідеться про нинішнього посла України у Сполучених Штатах Юрія Щербака. Ще півроку тому про це шепотіли в кулуарах Міноборони. У разі появи поруч із Кузьмуком Щербака цей тандем чим далі, тим більше засвідчуватиме певну вимушеність і штучність із перебуванням генерала у кріслі міністра. Адже який сенс у військовому на цій посаді, якщо питання зовнішньої політики, контакти з партіями та громадськістю, справи з перспективним розвитком арсеналів вдало вирішують і цивільні?

Кузьмук, утім, поки що впевнено наголошує, що «взагалі не стоїть питання, хто на чолі оборонного відомства: військовий а чи цивільний. Якщо Збройні сили не втрачають боєздатності, чітко дотримуються вимог доктрини і зовнішньополітичного курсу держави, то в такому випадку цивільний контроль є ефективним. Та й потрібно враховувати традиції, що існують у Збройних силах України». Щоправда, нагадаємо, на сьогодні найдовше із чотирьох міністрів оборони військом керував усе-таки цивільний Валерій Шмаров. Не дуже переконливе і твердження Верховного Головнокомандувача, що «на етапі становлення Збройних сил, їхньої структурної перебудови міністром оборони має бути військовий». Адже іще жодного з міністрів не зняли з посади за прорахунки з тією «структурною перебудовою». Їх знімали за політику — власну чи велику. З такими простими правилами гри козирі що в генерала, що в дипломата, однакові.

Сергій ЗГУРЕЦЬ, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ