Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Чорнобиль — Захід: умов більше, допомоги менше

25 квітня, 00:00

Сьогодні у Верховній Раді почнуться слухання, присвячені 15-й річниці Чорнобильської трагедії. А напередодні інформаційний простір наповнився анонсами інших подій, пов’язаних з цією трагічною для України і всього людства датою.

Керівник міжнародної громадської групи незалежних фахівців з прогнозування наслідків катастроф Василь Кредо заявив, що Україна є першою в світі країною за техногенно-небезпечним навантаженням на кожний кілометр її території. В. Кредо на прес-конференції в понеділок повідомив, що в Україні знаходиться 19 найбільш катастрофонебезпечних на всій пл анеті об’єктів: 5 АЕС (16 реакторів і об’єкт «Укриття»), 6 ГЭС зі штучними морями і 8 вибухонебезпечних звалищ, в тому числі і найбільше у світі (близько 500 тис. тонн боєприпасів). Експерт також відзначив, що одним з найбільш радіоактивно небезпечних об’єктів є Київське море. На його дні з часу Чорнобильської катастрофи накопичується рад іоактивний мул, який поступово проникає на нижні ділянки Дніпровського каскаду. В. Кредо заявив, що очолювана ним група незалежних фахівців вимагає встановлення громадського контролю за станом усіх катастрофонебезпечних об’єктів.

Експерти зазначають, що катастрофа, яка сталася 15 років тому на 4-му блоці Чорнобильської АЕС, є найбільш глобальною техногенною аварією Х Х сторіччя. На їхню думку, сумарні економічні втрати, пов’язані з Чорнобильською трагедією, вже перевищили $130 млрд. В Україні витрати на ліквідацію наслідків цієї катастрофи до останнь ого часу досягали 12% витрат державного бюджету.

У цих умовах реалізацію рішення про закриття Чорнобильської АЕС, оголошеного на початку 90-х років і підтвердженого в Оттавському меморандумі 1996 року, можна вважати ще одним (після відмови від атомної зброї) актом доброї волі з боку України. Адже вона пішла на це, незважаючи на склад ну ситуацію в паливно- енергетичному комплексі, позбавивши себе таким чином ще як мінімум 5% генеруючих енергетичних потужностей. Для України це — величезний ризик. Адже в результаті тепер вже колишня ЧАЕС перетворилася з виробника елек троенергії на її неплатоспроможного споживача.

Тому наша держава має повне право розраховувати на підтримку з боку міжнародного співтовариства в справі ліквідації наслідків першої в світовій історії глобальної атомної катастрофи. Президент Леонiд Кучма неодноразово нагадував, що рішення про закриття ЧАЕС приймалося і реалізовувалося саме під гарантії в наданні допомоги від країн «Великої сімки». Однак, як відзначають в українських владних коридорах, Меморандум про взаєморозуміння відносно дострокового закриття Чорнобильської АЕС, підписаний Україною і країнами «Великої сімки» та Європейського Союзу, виконується, м’яко кажучи, не в повній мірі.

Хоча сьогодні вже накопичено $700 млн., призначених для перетворення об’єкта «Укриття», багато зроблено для підвищення безпеки ЧАЕС та її третього блоку, залишається невиконаним один з ключових пунктів Меморандуму, котрий передбачає введення в дію ще до остаточної зупинки ЧАЕС нових компенсуючих енергетичних потужностей. З великою затримкою 7 грудня минулого року рада директорів Європейського банку реконструкції і розвитку схвалила проект фінансування двох енергоблоків на Хмельницькій і Рівненській АЕС. Але це рішення почне діяти лише після виконання Україною чотирьох відомих умов, висунутих ЄБРР.

Нагадаємо, що для виділення допомоги необхідно, крім підтвердження Верховної Ради і Кабінету Міністрів, що всі чотири блоки ЧАЕС будуть закриті, рішення МВФ про поновлення програми розширеного фінансування України, письмове підтвердження іноземних учасників проекту про готовність виконати свої фінансові зобов’язання, а також письмове підтвердження української сторони про дотримання і подальше підвищення стандартів ядерної безпеки. Нині ЄБРР і «Євроатом» висувають все нові і нові умови для укладення кредитних і гарантійних договорів з цього питання. І експерти, схоже, небезпідставно вважають, що ескалація цих умов ставить під сумнів дотримання термінів оформлення кредитів, та й саму серйозність намірів наших партнерів.

Як повідомляла газета «Уоллстріт джорнел» (12 квітня) суперечливе рішення ЄБРР про виділення Україні кредиту на добудування ядерних блоків не користується популярністю в Європі. Дійсно, уряд ФРН дав зрозуміти, що не може фінансувати спорудження атомних блоків за рубежем. І газета нагадує, що в березні комітет РЄ з питань економічних справ і розвитку закликав ЄБРР переглянути рішення про виділення кредиту для України.

Більше того, завтра, в п’ятнадцяту річницю Чорнобильської катастрофи, в Парламентській Асамблеї Ради Європи може відбутися голосування з питання про фінансування добудування в Україні ядерних блоків Хмельницької і Рівненської АЕС. Представник економічного комітету ПАРЄ лорд Понсонбі раніше запропонував, щоб ЄБРР переглянув прийняте відносно цього рішення, запропонувавши Україні диверсифікувати джерела електроенергії. Якщо Європарламент схвалить таку пропозицію, то її повинен буде виконати і ЄБРР. Фактично, це буде відмова. Експерти «Дня» вважають, що прийняття такого рішення 26 квітня не можна буде розглядати інакше, ніж невиконання європейським співтовариством своїх обіцянок Україні.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати