Не можуть вести когось за собою ті, що не мають ніяких внутрішніх даних на те, щоб самих себе повести.
В’ячеслав Липинський, український політичний діяч, історик, історіософ, соціолог, публіцист

Генерал Томас МЕТЦ: Не дозволимо терористам відкинути нас у минуле

23 липня, 2004 - 00:00


Цього тижня нещодавно призначений на посаду командувача багатонаціональним корпусом «Ірак» тризірковий генерал Томас Метц відвідав базовий табір українських миротворців та зустрівся з командним складом 6-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України, керівниками силових структур провінції Васіт і представниками влади регіону. Після завершення робочого візиту американський генерал погодився дати коротке інтерв’ю для «Дня».

— Яка мета вашого візиту до провінції Васіт?

— Перш за все — це проведення зустрічей з представниками влади Іраку, силових структур та запевнення їх у тому, що багатонаціональні коаліційні сили є їхнім партнером і будуть надавати необхідну допомогу у відновленні Іраку і забезпеченні умов для нормального мирного життя.



— Як ви оцінюєте рівень ризиків в Іраку сьогодні?

— На сьогодні в Іраку та Афганістані відбувається дві найголовніші битви у контексті загальної боротьби з тероризмом. Терористи хочуть повернути історію, відкинути нас на десятиріччя назад, але все прогресивне людство прагне руху вперед. Коли я спілкуюсь з американськими солдатами, то завжди розповідаю їм про це. Також нагадую, що в 30-х роках ХХ століття у США був період, який мав назву «велика депресія». То був час випробувань. Саме тоді всі члени моєї родини досягли якихось успіхів. Власне я у 17 років поступив на військову службу і, пройшовши ланки від рядового до сержанта, отримав пропозицію вступити до військового коледжу та стати офіцером. Це було у 1967 році. Якщо б мене вигнали з коледжу за якусь провину, то я мав би сплатити за видану уніформу 300 доларів. Але, на всяк випадок, я «підстрахувався» і виграв цю суму у «покер». Коли я вже випускався молодим офіцером, мій батько був надзвичайно гордий за мене. Із нагоди цієї події він подарував мені 50 доларів! А от коли закінчила університет моя донька, я подарував їй машину! Це є приклад, як кожний батько, мати хоче найкращого для своїх дітей і це є приклад руху цивілізації вперед. Тому ми і не хочемо, щоб терористи відкинули нас у минуле. Тому і продовжуватимемо нищівну боротьбу проти тероризму, поки його не ліквідуємо.

— Протягом дня у базовому таборі ви знайомилися з результатами роботи українського миротворчого контингенту. Яку оцінку ви можете дати діяльності його військовослужбовців?

— Оцінка тільки позитивна. Я вважаю, що українські військовослужбовці є дуже досвідченими і добре тренованими, бо саме завдяки підготовці ними силових структур у провінції Васіт підтримується належний рівень безпеки і правопорядку. Я бачу, що тут налагоджена робота і місцевої поліції, і національної гвардії, і прикордонної служби. Навіть проїжджаючи по території бази, я помітив, що українські миротворці дуже дисципліновані і пишаються своєю місією в Іраку.

— Чи доводилося вам раніше співпрацювати з українцями?

— Це перший раз. Але я дуже вражений їхньою підготовленістю.

— Чи будуть внесені корективи у завдання українського миротворчого контингенту у зв’язку з передачею владних повноважень іракцям?

— Я не думаю, що відбудуться якісь серйозні зміни. Головне завдання — щоб іракський уряд відчував безпеку. Ми повинні захищати інфраструктуру. Наприклад, залізниці, які відбудовуються, лінії електромереж, водопостачання. Нам потрібно тренувати силові структури Іраку. Українські військові робили цю роботу і навіть після передачі повноважень уряду Іраку мають продовжувати її.

— Яке головне завдання в українських миротворців?

— Найголовніше — це зробити так, щоб силові структури Іраку змогли самостійно виконувати свою роботу і ми могли поїхати додому.

— А як на рахунок забезпечення виборів в Іраку на початку наступного року?

— Я вважаю, що іракці мають самі проводити та забезпечувати ці вибори, а ми будемо працювати як сили швидкого реагування. А до виборів ми маємо разом — і коаліційні сили, і силові структури Іраку — працювати заради підготовки до них, створення в країні безпечного середовища та загальної стабільності. Це потрібно і місцевим керівникам, і пересічним іракським громадянам. Вони цілком визнають цю необхідність і чекають від нас допомоги.

ДО РЕЧI

Болгарія й Польща дуже серйозно ставляться до погроз терористів, але не мають наміру виконувати їхні умови. Погрози ісламістів скоїти теракт на території Болгарії не примусять болгарський уряд вивести свої війська з Іраку. Про це заявив учора президент країни Георгій Пирванов. «Ми не поступимося тиску терористів. Ми готові протистояти їм. Поступка тільки спровокує скоєння нових терактів», — сказав він. За словами президента Пирванова, болгарські війська залишаться в Іраку, незважаючи на драму з болгарськими заручниками в цій країні. Глава уряду Польщі Марек Белка виступив з аналогічною заявою і висловив упевненість у тому, що нові погрози терористів викликані тим, що Філіппіни прийняли їхні умови та вивели з Іраку своїх військовослужбовців. Текст, що містить погрози проведення терористичних актів проти Болгарії й Польщі, з’явився учора на одному з ісламістських інтернет-сайтів, повідомляє Рейтер.

Андрій ЛИСЕНКО, Аль-Кут, Ірак
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ