Головний лікар- психіатр — уряд

Боротися з такими психіатричними захворюваннями, як шизофренія, епілепсія, маячні стани, схильність до яких часто є спадковою, важко. Що ж до неврозів, депресії, суїцидних настроїв, то, як стверджують лікарі-психологи, вони скороминущі. Легше екстравертам, які виплескують нервове напруження, і жінкам, для яких сльози — перевірений захисний механізм. Гірше — інтровертам, які накопичують усі свої переживання. Вони більш схильні до хронічних неврозів і страждають дратівливістю, тривожним настроєм, емоційною інерційністю, надмірною стомлюваністю. Помічено, що встановлення схильності до депресії відбувається в перший рік життя дитини і залежить від того, як складаються стосунки між матір’ю і дитиною. Недоотримавши батьківської ласки, любові, турботи, життєлюбства, людина хворобливіше реагує на стресові ситуації. А втім, учені ще дуже мало знають про механізми виникнення депресії, припускаючи, що багато що залежить від особливостей будови мозкової тканини, її біохімії. Немає сумніву в тому, що на настрій впливають соціальні чинники життя. А от чим пояснити той факт, що депресія — звичайний стан більш ніж 19 млн. громадян, старших за 18 років, у благополучній Америці?

— Тривожними і депресивними розладами страждає у всьому світі близько 1 млрд. чоловік, — повідомив «Дню» доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри дитячої, соціальної і судової психіатрії Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Шупика Анатолій Чуприков. — В Україні помічено зростання депресії, серйознiшого, аніж просто пригніченого настрою, хоча точних даних про кількість таких хворих немає. На обліку, включно з алкоголіками і наркоманами, перебуває приблизно 1 млн. 900 тисяч психічно хворих. Протягом року в Україні відбувається 14-15 тисяч самогубств, а це 28-29 осіб на 100 тисяч населення. (У розвинених державах — не більш ніж 20 суїцидів на 100 тис. чоловік). Соціально-психологічну перебудову людей не завершено, хоча велика їх частина пристосувалася до нового способу життя. Через це охорона психічного здоров’я повинна стати одним із пріоритетних напрямків охорони здоров’я. Головний лікар — це уряд, який, ми сподіваємося, активніше поліпшуватиме наше самопочуття. З іншого боку, і лікарі, і громадськість, хворі, їхні родичі повинні згуртуватися, як це роблять у Фінляндії, де понад 100 років існують асоціації психічного здоров’я. Такі організації, очолювані, як правило, першими леді країни, існують більш ніж у 120 країнах світу.