«Гуманітарний» візит
Абсолютною правдою є те, що Куба за останні десять років, відповідно до офіційної інформації, оздоровила 18478 українських дітей, які постраждали від Чорнобильської катастрофи. На це було витрачено $300 млн. та 4 млрд. кубинських песо. Не викликає жодного сумніву те, що попри все інше, саме оздоровлення онкологічних хворих на Кубі дійсно поставлено непогано. І абсолютно природне те, що Кучма відвідає лікувальний центр «Тарара», де лікуються українські діти.
Але очевидно, не надто природним є те, що з розпадом СРСР майже всі зв’язки, крім суто гуманітарних, припинилися. Як було не дуже нормальним те, що СРСР великою мірою утримував колись режим Фіделя Кастро. Саме на той час прийшлися чималі поставки та острів Свободи різної техніки, виготовленої в Україні, і яка зараз, очевидно, потребує оновлення. Немає сумніву в тому, що в українських вузах (якщо, звичайно, керівники домовляться про форму оплати) могли б вчитися кубинські студенти, а в українських магазинах цілком могли б продаватися кубинські ром та сигари. У всякому разі, неприродним виглядатиме, якщо представники ділових кіл, що увійшли до української делегації, ні про що не домовляться.
Природне й те, що ніщо не залишається незмінним, і Куба — не виключення. Багато хто зі спостерігачів вважає, що останніми роками Фідель дійсно «пом’якшав». Звичайно, різкі слова в бік сусідніх Сполучених Штатів продовжуються. І небезпричинно — ще й досі триває історія з хлопчиком Еліаном. Вашингтон продовжує наполягати на блокаді острова Свободи. Хоча, здається, до Китаю теж є питання в сфері дотримання прав людини. Але блокади — немає.
Не є новиною те, що Куба — країна бідна. Але й на Кубі є вільні економічні зони, на Кубі відроджується міжнародний туризм. Для пересічного українського туриста це — дорогувато, але ніхто не може завадити вивчити досвід обслуговування найприскіпливіших західноєвропейців на «золотому березі» Варадеро. Ці місця теж зазначені в програмі візита Президента Кучми.
Про ставлення до політичних режимів можна говорити й писати багато. Зрештою, режими рано чи пізно змінюються, і режим Фіделя навряд чи буде вийнятком. Інше питання — чи не запізниться Україна «застовбити» собі місце на Кубі, коли там розпочнеться справжня лібералізація? Адже крім гуманітарних проблем, можна мати ще дуже багато чого спільного.
