Європа боїться радикалізму
Із протестами проти полiтики лідера партії свободи Йорга Хайдера на вулиці вийшли тисячі мешканців Відня. За даними Рейтер, біля штаб-квартири цієї партії зібралося близько 15 тисяч осіб із слоганами на тему «Ні — коаліції з расизмом». Отже, Хайдер і його партнер по коаліції голова Австрійської народної партії Вольфганг Шюссель стали причиною й внутрішнього скандалу в країні, й міжнародної критики. Члени Європейського Союзу продовжують словесний напад на АПС, погрожуючи політично ізолювати Австрію, якщо правопопулістська партія ввійде до уряду. Ізраїль уже заявив про намір відіслати свого посла з Відня, а Сполучені Штати кажуть про перегляд відносин з австрійською державою.
Наскільки швидко вдасться загасити вогонь скандалу, багато в чому залежить від президента Австрії Томаса Клестіля. Саме його підпис вирішить затвердження чи незатвердження нового складу уряду. Тижневик «Шпігель» вважає, що Клестіль у жодному разі не бажає успіху правопопуліста Хайдера. Для цього в голови держави є вагомі причини — він не хоче допустити свого роду міжнародної ізоляції Австрії. Ця країна вже пережила щось подібне за часів президентства 1986 – 1992 років Курта Вальдгайма, який намагався приховати свою причетність до звірств, скоєних нацистами під час Другої світової війни. З другого боку, Клестіль не може тривалий час перешкоджати рішенню парламентської більшості. Хоча й заявив, що коаліцію між партією свободи й народною партією не вітає.
Поки Європа зважує, яку небезпеку становить для неї Хайдер і як з ним найкраще боротися, австрійці подекуди мають іншу точку зору. Газета «Вашингтон Пост» пише, що багатьох жителів Австрії дуже дивує реакція Євросоюзу на створення коаліції. Вони наводять такі аргументи: Італію 1994 року за наявність в уряді сепаратистської Північної Ліги й Національного альянсу, спадкоємця фашистського альянсу Муссоліні, покарано не було. Нічого не сталося й із Францією 1981 року, коли соціалісти на чолі із Франсуа Міттераном об'єднались із комуністами, чий лідер Жорж Марше ніколи не засуджував засилля терору за часів Сталіна. Батьки скандалу, Хайдер і Шюссель, тим часом продовжують пручатися навалі критиці. Але про поточні урядові справи вони не забувають: для затвердження Клестілем ними вже повністю підготовлено список міністрів. А президент склав «Декларацію про основні цінності європейської демократії». Обидва політики погодились її підписати. Їм це не важко.
КОЛИ ВЕРСТАВСЯ НОМЕР
Хайдер і Шюссель підписали зобов'язання, що їхні партії не претендуватимуть на пости в новому уряді. Схоже, критика Заходу досягла своєї мети.
