Ми досі ще рятуємо дистрофію тіл, а за прогресуючу дистрофію душ — нам байдуже.
Василь Стус, український поет, перекладач, прозаїк, мислитель, правозахисник,

Крим: «класове» зонування

Кризові тенденції сезону-2009 приведуть до реконструкції курорту
18 серпня, 2009 - 00:00
ФОТО ВІКТОРА КОШМАЛА

Раніше під час складання генерального плану розвитку Криму управлінці курортно-туристичної галузі припускали, що в ринкових умовах Крим буде розділений на кілька якісних зон рекреації. Так, Ялта, думалося їм, реконструюватиметься під курорт для дуже багатих. Алушта та ялтинські елітні селища — для порівняно багатих. Судак, Феодосія — для туристів середнього класу. Євпаторія — лікувальний і дитячий курорт. Для туристів нижче середнього достатку — Миколаївка, а також передбачалося інтенсивніше освоєння поки що «диких» курортів на Керченському півострові, зокрема, у Щолкіно, на Тарханкуті, на Арабатській стрілці, у Чорноморському районі на півночі Криму. Останніми роками «дикий» відпочинок і супердешевий сервіс перестали користуватися попитом. Нові курортники селилися зі зручностями, вимагали за свої гроші все якіснішого сервісу. Це дало поштовх для розвитку готелів і оздоровниць: багато хто реконструював номери під європейські вимоги, ввів нові послуги, забезпечив якісний зв’язок, інтернет, банківські послуги. Навіть приватні готелі й міні-пансіонати, які розплодилися у великій кількості, дотягували рівень сервісу за європейськими мірками практично до чотирьох зірок, попри те, що переважна більшість їх і зараз залишається працювати «в тіні».

Але нинішній сезон через фінансову кризу виявився нетиповим. Міський голова Ялти Сергій Брайко вважає, що в нинішній сезон, усупереч зменшенню кількості туристів на 10% у Ялті, практично повністю заповнені елітні готелі, дорогі апартаменти й номери «люкс». І все ж великим попитом користується недороге житло, тому чітко видно розшарування туристів. «Однозначно можна сказати, що турист пішов нижче середнього достатку. Ми втрачаємо туриста середнього класу», — нарікав мер під час брифінгу. Сергій Брайко також розповів, що вже протягом кількох років співвідношення туристів із різних країн не міняється. Так, сьогодні до 60% відпочивальників у Ялті приїхали із Західної та Східної України, 30% — громадяни держав СНД, переважно росіяни. За словами мера, останніми днями в місті з’явилося дуже багато росіян і білорусів. «У тій ситуації, яка сьогодні склалася у світі й у країні, можна говорити, що сезон більш-менш хороший».

На думку інших аналітиків, насправді кількість відпочивальників на кримському курорті не менша за торішню, просто у Криму немає ще ефективної системи їхнього обліку, й тому менеджерам приватного сектору вдається до 15% курортників тримати «в тіні». Це підтверджується, наприклад, спостереженнями у Феодосійській курортній зоні. Так, за твердженням Феодосійського міського голови Олександра Бартеньова, місту відпочивальників не бракує, особливо неорганізованих — курортників більше, ніж минулого року, проте курортний сезон не приносить очікуваного прибутку прибережним містам Криму. За його словами, люди намагаються розміститися в найдешевших готелях, ресторанів або кав’ярень не відвідують. Обідають і снідають на пляжі, їжу або привезли з собою, або купують у магазинах та на ринках. Олександр Бартеньов каже, що місто має «забиті» пляжі та набережні. «Сміття стільки залишають, що, за всіма нашими даними, такого ніколи не було», — говорить він. Олександр Бартеньов зазначив, що «ті бізнесмени, які підвищили рівень послуг, а ціни утримали й навіть подекуди зменшили, отримали 100% заповнюваності, й за рахунок об’єму — прибуток. А ті, хто зробив ставку на дорожчі послуги — дорожчі ресторани, заклади розважального плану — дещо недобирають, за моїми розрахунками, приблизно 25% від рівня минулого сезону».

Через особливо активний наплив відпочивальників на ще не освоєні курорти півострова Тарханкут занепокоїлися навіть кримські екологи. Зростаючий потік відпочивальників і збільшення викидання неочищених каналізаційних стоків може призвести до забруднення лікувальної ропи та грязі соляних озер Чорноморського району Криму, заявили в асоціації «Екологія і світ». «Сьогодні спостерігається буквально паломництво до лікувальної ропи та грязі озера Джарилгач. Процес зовсім некерований: на березі озера скупчуються люди, машини, тут же прогулюються домашні тварини, нагромаджуються гори сміття», — говориться у повідомленні прес-служби асоціації. Екологи заявили, що соляні озера Тарханкуту «можуть і повинні стати ресурсною базою цивілізованої, контрольованої Міністерством охорони здоров’я і санітарними службами автономії, раціонального використання лікувальної грязі й ропи на тривалу перспективу».

В аналогічній ситуації опинився відомий туристичний об’єкт «Долина привидів» біля підніжжя гори Демерджі. За словами начальника курортного управління Алуштинського виконкому Валерія Петровського, в курортний сезон біля підніжжя Демерджі на вільному випасанні знаходяться близько 700 коней турфірм, які влаштовують кінні прогулянки для туристів, і вони знищують усе живе на території унікальної пам’ятки природи. «Якщо ситуація з вільним випасанням не припинитися, ми втратимо цінний об’єкт», — вважає Петровський.

Менеджери курортної галузі констатують, що в цьому сезоні Крим фактично перетворився, з одного боку, на курорт для багатих, які можуть собі дозволити люкс у Ялті за серйозні гроші та гідний рівень сервісу, а з іншого — для людей нижче середнього достатку, які не мають можливості поїхати за кордон, зате не проти відпочити у Криму по-радянському, навіть у наметі, в машині, у причіпному трейлері, або у безсервісному приватному секторі. Середній клас цьогоріч фактично нехтував Кримом і віддав перевагу зарубіжному відпочинку за такі самі гроші, але з іншим рівнем сервісу.

За даними міністерства курортів і туризму Криму, економічна криза значною мірою перенаправила потік відпочивальників на дешеві курорти як північного Азовського узбережжя, так і південного кримського берега Азовського моря. За даними туристичних агенцій, потік туристів на Азовське узбережжя вже на початку літа зріс на 10%, а в липні-серпні зростання кількості відпочивальників сягав третини порівняно з попереднім роком. Це свідчить про те, що все узбережжя Азова має великий курортний потенціал і може розвиватися як гідний курорт. На Азовському узбережжі Криму, наприклад, не лише чудові умови, але й багато лікувальних ресурсів — мінеральна вода й унікальна тобечикська грязь, що містить навіть срібло.

На початок серпня, за офіційною статистикою Міністерства курортів і туризму, з початку поточного року у Криму відпочило 3 мільйони 112,4 тис. осіб, що всього на 12% менше, ніж за аналогічний період 2008 року. За точність цієї цифри ніхто ручатися не може. І якщо врахувати, що фінансова криза «відвела від обліку» приблизно 12% курортників, то Крим залишається на рівні минулого року, і привезені курортниками гроші все одно потраплять до бюджетів різних рівнів. Надія зараз на залишок серпня, коли інтенсивність потоку туристів приблизно рівна торішньому, а також на оксамитовий сезон вересня.

У будь-якому випадку досвід сезону 2009 року, коли курортники середнього і нижче середнього достатку дали зрозуміти, що саме цей клас вимагає своєї особливої ніші в курортній сфері Криму, примусить міністерство курортів і туризму Криму, менеджерів оздоровниць, турфірм і туроператорів переглянути стратегію всієї курортної справи і вже 2010 року приділити цьому сектору значно більше уваги, ввести ощадні ціни, підвищити рівень сервісу з незмінними тарифами. Реконструкцією курортів керуватиме не абстрактна теорія, а реальна практика галузі.

Микита КАСЬЯНЕНКО, Сімферополь
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ