Лист до з’їзду

Відкрите звернення до делегатів всеукраїнських зборів Народного руху України

Шановні побратими-рухівці!

Я звертаюсь до вас, делегатів всеукраїнських зборів Народного руху України, щоб висловити своє ставлення до наступних двох проблем.

Перспективи партії

Завдання партії, яке вустами Вячеслава Чорновола було проголошене як боротьба за «українську Україну», не було досягнуто, і стан партії, в якому вона опинилась сьогодні, не навіює оптимізму щодо можливого досягнення цієї мети в майбутньому взагалі. Можу сміливо стверджувати: зіткнувшись з новими умовами, партія втратила присутність в медіа-просторі України, не розвинулась відповідно до вимог часу, виявилась архаїчною, недієздатною, не готовою ні ідеологічно, ні фінансово, ні організаційно до майбутніх парламентських виборів.

Виборчий блок «Наша Україна» і роль у ньому теперішнього керівництва НРУ

Змушений констатувати: теперішнє керівництво партії НРУ участь в блоці «Наша Україна» розглядає лише як шанс прикрити свою безпорадність і недолугість. Для нього це — зручна нагода, щоб, ховаючись за високими гаслами і розчинившись у виборчому списку блоку, проскочити в новий парламент, нічого при цьому реально не роблячи. Як тільки партія зіткнулась з вимогою часу продемонструвати реальні пропагандистські можливості і організаційні ресурси, керівництво НРУ показало свою повну недієздатність. У той же час, усі спроби здорової внутріпартійної дискусії з метою конструктивного вирішення проблем керівництво НРУ почало використовувати для нищення крайових організацій і просування людей, які своєю діяльністю, починаючи з розколу, провели партію «славетним» шляхом від рейтингу 10 % до «бенефісу» Геннадія Удовенка на президентських виборах 1999 року (1,2 %, або лише 300 тис. голосів виборців).

На жаль, Геннадій Удовенко «відзначився» в партії. За час його головування в Русі розцвіли інтриги, а себе він оточив «сонмом алилуйщиків», які своїм «хором» абсолютно приспали його здоровий глузд, критичність, реалізм та ініціативу. Ситуація, що склалась, до болі нагадує «брежнєвщину» у своїх найгірших проявах.

Виходячи з вищесказаного, заявляю, що єдиним виходом із критичної ситуації, яка склалася в партії, є проведення позачергового звітно-виборчого з’їзду НРУ з метою оновлення керівництва партії. А Геннадій Йосипович повинен зрозуміти — настав час піти у відставку. Крім того, цілком природно поставити питання про те, щоб теперішні депутати-рухівці, які пройшли до Верховної Ради за партійним списком, виставили свої кандидатури на мажоритарні округи, довівши не на словах, а на ділі своїми перемогами власну компетентність, потенціал, заявлену організаційну потугу та корисність для блоку «Наша Україна».

— Чому ви зробили таку заяву?

— Я збирався виголосити відповідну промову на з’їзді, але сімейні обставини (батько зламав ногу і виникли ускладнення, тому я повинен їхати додому) не дозволять мені бути на ньому присутнім. Тому я вирішив саме таким чином донести мою думку до делегатів з’їзду. Тим більше, що подібні думки в партії «крутяться» — їх треба було просто комусь легалізувати, сказати: «Король голий». Крім того, я звернувся до Геннадія Удовенка з проханням розповсюдити цю заяву як робочий документ з’їзду.

— І як Удовенко відреагував на ваше прохання?

— Не знаю. Ми з ним останні два-три тижні спілкуємося виключно шляхом листування. Я заніс цей документ у канцелярію партії разом із проханням розповсюдити на з’їзді. Оскільки я партійний функціонер високого рангу, моє прохання мусить бути взяте до уваги.

— Незважаючи на те, кого ви критикуєте і яку позицію займаєте?.. Пане Романе, цікаво було б знати вашу рухівську біографію — чому, маючи, за деякими оцінками, шанси потрапити у першу десятку виборчого списку блоку «Наша Україна», ви все-таки вирішили зробити такий крок?

— Я був головою міської організації Дніпропетровської області. Потім мене Чорновіл у 1997 році запросив на роботу керівником організаційного управління в апараті і ввів у Центральний провід. Потім були вибори 1998 року, розкол у партії. Я був обраний у політраду НРУ на прохання Чорновола. Коли відбувався розкол у Русі, я займав посаду в апараті (рядовий член Центрального проводу), калібр якої не давав мені можливості впливати на події. І оскільки Центральний провід розколовся фактично навпіл, я залишився представником канонічного чорноволівського крила, як називають в пресі НРУ.

— А як ви ставитесь до участі Руху у президентських виборах і нищівного результату обох Рухів на цих виборах?

— В НРУ був і є такий рядовий його член як Ярослав Лесюк (зараз він є президентом Фонду «Український вимір»). Цей політик, на мою думку, на той час був єдиним, хто міг ефективно керувати партією і організовувати передвиборчу кампанію. Я не думаю, що це принципово би змінило результат виборів (голова НРУ набрав би не 1,2% а, можливо, 2,5%), але цей результат був би більшим, ніж у Юрія Костенка. Коли ми подивилися соціологічні дослідження, то вимагали від Удовенка зняти свою кандидатуру до закінчення передвиборчої кампанії. Усі дослідження вказували на те, що Удовенко і Костенко мають на двох 3%. Але деякі в партії настояли, щоб Геннадій Йосипович продовжував боротьбу, переконуючи його в тому, що він візьме 20—30% на Галичині. Все це робили народні депутати. Вони розповідали йому, що ходили в церкву і говорили з бабцями, що святили яблука. І, мовляв, всі бабці за вас, Геннадію Йосиповичу. І він таки вирішив йти під «соусом», що треба зберегти партію, що його звинуватять в тому, що він «ліг під Президента».

— Недавно пан Удовенко сказав, що він знав, що це буде катастрофічна поразка, але всім казав — «ми переможемо». Це схоже на свідому маніпуляцію...

— Я думаю, що від цього страждає не тільки НРУ, — видати біле за чорне, або поразку за перемогу.

— Ця тактика проектується і на теперішню виборчу кампанію? Тобто, виборцям навіюється думка, що в блоці «Наша Україна» за НРУ перемога, велика кількість місць у парламенті, окрема фракція?

— Я до блоку «Наша Україна» ставлюся нормально. На мою думку, цей блок був би набагато ефективнішим, якби суб’єктами його були організації, які самостійно здатні перейти бар’єр, організувати кожен свою виборчу кампанію. Якби такі суб’єкти об’єдналися і помножили свої потуги на рейтинг лідера блоку — це була б ефективна стратегія.

— А ви вважаєте, що ніхто із партій, що входять до боку, не в змозі подолати бар’єр самостійно?

— Я можу категорично заявити, що Народний Рух України в такому стані, як він зараз є, не здатен перейти і 2% бар’єру. І все це вина групи керівників НРУ.

— Тому вони і хочуть «сховати кінці в воду»?

— Я би так це не називав. Це здоровий рухівський прагматизм. Якщо є Ющенко, який має високий рейтинг, то ми станемо поруч, і він нас за допомогою свого рейтингу приведе до Верховної Ради.

— То це здоровий чи не здоровий прагматизм?

— З точки зору власних інтересів групи політиків — здоровий.

— А яке виборцю діло до власних інтересів політиків? Хто буде представляти інтереси рухівського електорату?

— Рух для мене — це Чорновіл і гасло «Слава Україні — героям слава». І я вважаю, що Рух як партія повинен розповсюджувати цю ідеологію серед потенційного електорату. Кожні два-три роки технології донесення ідеології змінюються, ускладнюються. Раніше можна було просто розносити листівки, зараз зростає роль ЗМІ. Але наша партійна верхівка вже не здатна цього усвідомлювати, не здатна слідкувати за змінами. Вони перебувають в неврозі передпенсійного віку: мандати, схильність до інтриг. З точки зору їхнiх власних інтересів — вони забезпечать собі проходження в парламент, якщо Ющенко поставить їх у список. Але з точки зору наявності патріотичної фракції у ВР, яка б категорично відстоювала ряд відповідних питань, то такої структури може і не бути в майбутньому парламенті. До речі, при всій неоднозначності мого ставлення до цієї структури, єдиною партією в блоці, яка здатна проводити самостійну виборчу кампанію, є партія «Реформи і Порядок».

— Якого розвитку подій ви очікуєте після оприлюднення вашого звернення?

— Мене можуть засудити наші, так би мовити, професійні керівники, оратори, які знаходять все нові і нові епітети, щоб підкреслити визначну роль Геннадія Йосиповича в історії України, в історії НРУ. Вони скажуть, що це чергова провокація, проект Банкової і т.д. Можуть сказати, що «ця людина була заслана в партію ще в 1989 році, щоб дочекатися розколу, щоб обрали Удовенка, щоб дочекатися створення блоку «Наша Україна» і нарешті зробити свою чорну справу».

Я вперше виступаю в пресі — я людина дисциплінована і завжди дотримувався статуту і вважав, що позицію партії повинні озвучувати голова партії і його заступники. Але зараз почалась справжня «катавасія», коли почали просто знищувати організації тільки для того, щоб написати свій партійний список на з’їзді. Тобто, залишаючи за собою «випалену землю», група людей хоче пройти в парламент. Хоча, в принципі, цей список по закону не має жодного значення, тому що список блоку формується на міжпартійному з’їзді. І формувати його можуть і без врахування думки партії.

— А як ви думаєте, який повинен бути список?

— Я у своєму зверненні зазначив, що люди, які пройшли по партійним спискам в ВР, мали б на цих виборах іти по мажоритарних округах, використовуючи ті ресурси, які вони мали можливість створити, перебуваючи народними депутатами. А по списку повинні йти або голови обласних організацій, або народні депутати, що виграли попередні вибори по мажоритарним округам. Якщо ж від Руху в «блочний» список посилати тих, хто є зараз у Політраді, то хай тоді краще Ющенко сам вибирає людей у список з Руху.

— А список від НРУ вже є?

— Я не знаю. Ця тема в нашій партії не обговорюється.

— Але ж ви представник партії у блоці. І вас не посвячують у такі речі?

— Ні. Така дивна ситуація.

— Тобто, ви пропонуєте, щоб на з’їзді було змінено керівництво партії. У цьому зміненому вигляді партія повинна все-таки брати участь у блоці чи обрати якийсь інший варіант?

— Якщо партія змінить керівництво, то, я думаю, що в цій ситуації вона повинна поводити себе прагматично. Якщо людей, здатних захищати патріотичну ідеологію, більше в блоці — треба йти на вибори у блоці. Якщо більше в партії — йти на вибори самостійно. Але партія, на мою думку, має підійти до виборів готовою взяти участь у них самостійно. А далі вже вирішувати.

— А які ще наслідки, на вашу думку, може мати ваша заява? Чи вірите ви в те, що в партії достатньо сил, які можуть почути вашу позицію і зробити висновки?

— Я у своєму зверненні провожу одну думку: Народний Рух вийшов на вибори не готовим і відповідальність за це лежить персонально на Удовенку і тих 5—7 особах, яких він зосередив біля себе. Моя заява абсолютно статутна — я маю право ставити питання про відкликання Удовенка з посади голови партії хоч кожен день.

— А чому ви раніше цього не зробили? І чому не вдалося змінити лідера після програшу, тим більше, що вже висувалися інші кандидатури?

— Висувалися просто гірші кандидатури. Не було з чого вибирати.

— А як ви вважаєте, чи є сьогодні гідна кандидатура на посаду лідера НРУ?

— Я над цим питанням не замислювався. Але думаю, що гіршого, ніж є, вже немає...

— А звідки на Дніпропетровщині беруться рухівці? Чи чутки про зросійщення цього регіону сильно перебільшені?

— Я думаю, що Дніпропетровщина має 15–20% твердого патріотичного електорату, який буде сприймати патріотичну пропаганду як рідну.

— Вам не здається, що засади функціонування Руху, позиції, ідеологія повинні бути осучаснені?

— Чесно кажучи, я не в стані прочитати програму Народного Руху України — це 80 сторінок пустих фраз. Статут Руху — 50 сторінок. Керівництво партії не усвідомлює, що часи міняються.

— Ви готові на з’їздах переглянути програму і статут партії?

— Якби я мав можливість приймати рішення одноосібно або нав’язати його своїм колегам, я би зробив статут партії — 3 сторінки, і програму — 5 сторінок.

— Якими будуть ваші дії після оприлюднення заяви на з’їзді?

— Я працюю в інтересах Народного Руху України, того канонічного уламка колишнього чорноволівського Руху. І я не збираюся йти з НРУ. Я не думаю, що мене можуть виключити з партії.

— А продовжувати відстоювати свою точку зору ви збираєтесь?

— Збираюсь. Тепер, після мого виступу в пресі, я буду виступати перед обласними організаціями і буду впроваджувати свою лінію.

— І, як ви думаєте, коли можна буде очікувати результатів?

— Не знаю. Може бути такий результат, що Ющенко візьме сам список, поданий НРУ, вибере 10 прізвищ, які вважатиме необхідними для блоку «Наша Україна». І це можуть бути не члени Політради.

— А ви вважаєте, що це нормальна практика — дозволяти Ющенку «колупатися» в партійних списках і вибирати тих, кого він вважає за потрібне? Реноме партії від цього не страждає?

— Є два підходи — списки формує або лідер блоку, або партії відповідно до виділених їм квот. Ющенко поводиться з партіями так, як вони цього заслуговують. Мені не подобається одне — що буде зменшена кількість патріотично настроєних депутатів у ВР. Бо я не зовсім розумію, в чому полягає консолідація суспільства шляхом заведення у конфігурацію, наприклад, Народного Руху і Ліберальної партії.