Найрідкісніша мужність - це мужність думки
Анатоль Франс - французький прозаїк, літературний критик

«Перекроювання»?

Крим хоче міняти свою Конституцію
12 листопада, 2005 - 00:00

У Верховній Раді Криму вже відбулося два засідання робочої групи, яка вивчає можливості внесення змін до своєї Конституції. Не обійшлося в цьому питанні й без передвиборних ігор. Знову на порядку денному розігрування мовної карти.

Питання про необхідність зміни Конституції Криму було порушене цього тижня на зборах Асоціації органів місцевого самоврядування, які проводилися за участю голови Верховної Ради України Володимира Литвина. За словами глави кримського парламенту Бориса Дейча, йдеться про те, щоб Конституціями України й Криму Верховній Раді автономії було надане право законодавчої ініціативи, а її депутатам — п’ятирічний термін повноважень замість чотирирічного, оскільки законом про політреформу такий термін встановлюється парламенту України. Кримські депутати збираються також конкретизувати конституційні формулювання про власність Криму, встановлення кримських податків. Особливо гострим вважається питання про те, щоб надати на території автономії статус державних — у деяких варіантах змін він іменується республіканським статусом! — російській і кримськотатарській мовам.

Бажання деяких парламентаріїв Криму прив’язати до робочого питання про продовження своїх повноважень ще й розв’язання політичних проблем експерти пояснюють початком виборчої кампанії. Як сказав журналістам член координаційної ради руху «Прозора влада» Сергій Веліжанський: «Є така прикмета — як тільки політики починають говорити про російську мову, значить, скоро вибори». На думку Сергія Веліжанського, політики, які в черговий раз намагаються завоювати довіру виборців, спекулюючи на російській мові, просто не поважають людей. Він вважає, що в парламенту Криму з 1998 року, коли була затверджена Конституція, що скасувала державний статус російської і кримськотатарської мов на території автономії, існувало достатньо часу, щоб або тоді не погодитися з таким нововведенням, або за сім років добитися внесення змін до Конституції. Однак саме розв’язання цього питання й не вигідне депутатам-популістам, вважає Сергій Веліжанський. Адже якщо воно буде вирішене, тоді їм просто нічим буде завойовувати увагу кримчан у період виборів. Тому депутати, які ініціювали розгляд цих питань, схоже, й самі не дуже вірять у те, що їхні ініціативи підтримають нагорі, але напередодні виборів це байдуже — головне заявити про свої вимоги, стверджує Сергій Веліжанський.

Глава кримського парламенту Борис Дейч вважає, що запропоновані зміни до Конституції Криму дадуть можливість більш оперативно вирішувати багато питань в інтересах автономії. Бо сьогодні, за твердженням деяких депутатів, Верховна Рада України просто ігнорує ініціативи Криму. «Від імені Верховної Ради Автономної Республіки Крим народним депутатам України було надіслано вже 53 пропозиції та зауваження до законів України, але більшість з них так і не були винесені на розгляд парламенту держави», — зазначив Борис Дейч. За словами глави парламенту, ще у квітні нинішнього року на сесії Верховної Ради Криму схвалено документ про встановлення п’ятирічного терміну повноважень Верховної Ради автономії замість чотирьох років, що пов’язано із запровадженням з 1 січня 2006 року конституційної реформи в Україні. «Ми схвалили відповідний проект Міністерства юстиції України, але він так і не був внесений Кабінетом Міністрів у Верховну Раду країни», — говорить спікер.

Із цією метою, за словами спікера, слід визначити механізм внесення змін до Конституції АРК. Як відомо, Конституція Криму — це Закон України, ухвалений одночасно Верховною Радою України та Верховною Радою Криму, й сьогодні діє положення про те, що зміни до неї також вносяться обопільним рішенням двох парламентів. Тому члени комісії мають розробити свої конкретні пропозиції, які будуть розглянуті на депутатських слуханнях у кримському парламенті вже наприкінці листопада. Далі це питання буде винесене на грудневу сесію, після чого глава кримського парламенту звернеться до Верховної Ради України. Для того, щоб узгодити позиції народних депутатів України та кримських депутатів із цих проблем, перший засту пник глави уряду Криму, депутат Верховної Ради Криму Анатолій Гриценко запропонував заздалегідь створити спільну з українськими парламентаріями робочу групу із внесення змін до Конституції Криму й із упорядкування прийняття нормативних документів. Як зазначив Анатолій Гриценко, в Конституції України має бути закладене головне для Верховної Ради Криму — право законодавчої ініціативи для того, щоб пропозиції кримських депутатів не залишалися не розглянутими й автономія не залишилася без реалізації якихось конкретних рішень.

Олександр КОПИЛЕНКО , доктор юридичних наук, професор, академік Академії правових наук України:

— За Конституцією України, право законодавчої ініціативи у Верховній Раді мають лише президент, Кабінет Міністрів та народні депутати України. Тому, за будь-яких умов, розширення кола цих суб’єктів мусить відбуватися тільки шляхом внесення змін до Конституції України. Сьогодні є різні точки зору стосовно перспектив розширення цього кола. Тому ці питання слід розглядати в контексті доцільності, обгрунтованості та відповідності тим реаліям, які склалися в нашій державі. До речі, ВР Автономної Республіки Крим, хоч як це дивно, неодноразово ухвалювала різні проекти законів України. Скажімо, можна ухвалити проект закону, а потім звернутися до депутатів ВР України з пропозицією внести той чи інший законопроект на розгляд... Узагалі, проблема реалізації Конституції Автономної Республіки Крим є досить великою. І Конституція АР Криму містить чимало позицій, які потребують подальшого розвитку. Також є певний перелік законів, що стосуються АР Крим, які прямо передбачені Конституцією Криму, але ще не прийняті. Скажімо, Закон «Про уряд АР Крим», який має ухвалити ВР України. Свого часу (початок 1990-х) Криму, коли там майже не відчувалася присутність центральної влади, центр віддав майже все, що той хотів. Навіть право власності на землю. Зараз, у зв’язку зі зміцненням центральної влади, можна спостерігати зворотний процес, коли центр заради формальних моментів не звертає уваги на прерогативи Криму, записані в його Конституції. Це дуже складне і делікатне питання, яке ще потребує осмислення.

Підготувала Юлія КАЦУН, «День»

Микита КАСЬЯНЕНКО
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

comments powered by HyperComments