Про еталони мір

Після цього подальша фаза газетного життя була, можливо, навіть складнішою, ніж період жорсткої боротьби. Чорнова робота з «прополювання» стереотипів, по утвердженню нового надзвичайно трудомістка через дефіцит будівничих (як вірно відмітив постійний автор нашої газети професор Сергій Кримський, сьогодні в Україні існує дефіцит не ідей, а якостей).

Ще одна складність будівництва нашої держави, яка робить її схожою на Вавилон, полягає у відсутності єдиної мови — не тільки в розумінні національної, української, але й спільних пріоритетів і принципів. У цьому розумінні, мені здається, газета «День» прагне разом із своїми читачами стати охоронцем «еталона мір». Коли в суспільстві знаходяться вельми впливові сили, які кожного дня стверджують, що у метрі 20 сантиметрів, необхідно, щоб хтось наполегливо нагадував: ні, 100 сантиметрів. Це стосується як стану суспільства загалом, так і діяльності та потенціалу окремих осіб, нехай навіть їх нам представляють як дуже перспективних. Звичайно, ця робота не обіцяє аплодисментів і не дає миттєвого ефекту. Однак без побудови сучасної шкали цінностей ми не виберемося з трьох сосен.

Суспільство виросло із старого одягу. Особливо виразно це продемонстрував стиль святкування 10-річчя Незалежності. У ньому химерно переплелися гордість за те, що ідея незалежності, котру плекали впродовж десятиріч, здійснилася за нашого життя, і ми можемо самі будувати власну країну, з незручністю від того, у яких помпезних і еклектичних формах це відбувалося. І ще тому, що більшість наших співгромадян не можуть сказати: «Так, у своїй країні я став жити значно краще». Щоб змінити це, необхідний чесний погляд на самих себе. Ось тому наша газета й займається «роздержавленням людей», орієнтуючи їх на самодостатність, персональну ініціативу, відповідальність за самих себе. Ось тому й приділяємо стільки уваги соціології та експертним оцінкам, проводимо соціальний моніторинг, робимо прогнози з допомогою кращих фахівців країни. Хотілося б, щоб їх почули і в коридорах влади.

«День» сьогодні, і це особливо цінно, неможливо уявити без широкого й масштабного діалогу з читачем, який відбувається у найрізноманітніших формах, — фотоконкурси, громадські форуми, полемічні діалоги... Співрозмовниками і співавторами газети стають не тільки блискучі, світового рівня вчені, українські та зарубіжні, але й рядові читачі, які вирізняються аналітичним розумом та гострим відчуттям сучасності.

Можливо, так стверджувати і нескромно, але між іншим це очевидний факт — у нашій газеті склалася особлива школа журналістів (сподіваюся, читачі підтримають мою думку). І мені приємно, коли хтось iз редакційної молоді, обговорюючи з колегами той чи інший матеріал, каже: «Це не в стилі «Дня»... Стиль «Дня» передбачає високу якість, вміння самостійно думати, повагу до читачів.

Ще однією особливістю нашої газети, яка відрізняє її від переважної більшості друкованих ЗМІ, є так звана багатовекторність — «День» видається українською та російською мовами, а щотижневий дайджест — англійською. До того ж «День» постійно присутній в Інтернеті, наш сайт має постійних читачів за кордоном, а газета — авторів з Канади, Австралії, Америки. Таким чином ми створюємо імідж України, так би мовити, в приватному порядку, на громадських началах.

Поздоровляю усіх тих, хто брав участь у створенні «Дня», писав, друкував, розповсюджував, хто зробив газету нашою спільною справою. І запрошую всіх до співтворчості. Роботи з модернізації нашого суспільства — вдосталь.