Про особливості візиту президента Монголії

Післязавтра розпочинається чотириденний державний візит в Україну президента Монголії Цахіагійна Елбегдоржа. У ході першого за останні дев’ять років візиту глави монгольської держави заплановано підписання низки двосторонніх документів, зокрема спільної угоди України і Монголії про розвиток партнерських відносин. У чому особливості й значення візиту президента Монголії Цахіагійна Елбегдоржа порівняно з нещодавнім візитом голови КНР Ху Цзіньтао? Чому для монгольського президента є важливим відвідання Львова? Про це «Дню» — в ексклюзивному інтерв’ю Надзвичайного і Повноважного Посла України в КНР і Монголії (за сумісництвом) Юрія КОСТЕНКА.

— Як і у випадку державного візиту голови КНР Ху Цзіньтао, президент Монголії тривалий час не відвідував Україну. Останній раз це відбулося у 2002 році. Як і Ху Цзіньтао, Цахіагійн Елбегдорж як глава держави вперше відвідає Україну, матиме зустрічі з вищим керівництвом нашої країни. Але, мабуть, на цьому й завершується спільне між цими двома державними візитами. Адже нинішній президент Монголії добре знає Україну. У 1983—1988 роках він навчався у Львівському вищому військово-політичному училищі, у цей час познайомився зі своєю дружиною Хажидсуренгійн Болормаа, випускницею Львівського державного університету.

Звичайно, вага й роль Монголії і КНР у світовій політиці сьогодні дуже різні. Варто лише нагадати, що в Монголії проживає близько трьох млн людей. Проте були й інші часи. Чингісхану вдалося створити найбільшу у світовій історії імперію. Його володіння займали 22 відсотки території планети та охоплюваливсю Азію та частину Європи (до Угорщини). Наприкінці XVIII століття онук Чингісхана Хубілай заснував династію Юань зі столицею в Пекіні. До складу імперії Юань, за історичними свідченнями, входила й територія нинішньої України.

Різний статус порівняно з українсько-китайськими відносинами стратегічного партнерства мають двосторонні відносини між нашою країною та Монголією. Минулого року товарообіг між нами хоч і зріс на 27 відсотків порівняно з попереднім роком, проте становив близько 45 млн доларів США.

Зважаючи на відсутність розбіжностей у політичній сфері, традиційну, перевірену часом і спільною боротьбою з японськими мілітаристами дружбу між народами наших двох країн, Україна й Монголія мають усі підстави для інтенсифікації взаємовигідної й продуктивної співпраці. Підтримання регулярного діалогу на найвищому та високому рівнях є потужним стимулом для розвитку всього спектру двостороннього співробітництва. Проведення в ході державного візиту президента Монголії до України бізнес-форуму буде сприяти нарощуванню економічної взаємодії.

— Які можливості й перспективи для нашої країни відкриває співпраця з Монголією?

— Як засвідчило п’яте засідання Міжурядової українсько-монгольської комісії з питань торговельно-економічного і науково-технічного співробітництва, що відбулося в столиці Монголії 23 травня цього року, незважаючи на досить вузьку товарну структуру двосторонньої торгівлі, у наших країн є великий невикористаний потенціал, який міг би забезпечити подальше нарощування взаємовигідної співпраці, як в торговельно-економічній, так і в інших сферах.

З одного боку, українська сторона зацікавлена в збільшенні експортних поставок до Монголії продукції важкого й середнього машинобудування, в першу чергу для паливно-енергетичної, гірничодобувної та сільськогосподарських галузей, а також транспортних засобів, враховуючи авіаційну та залізничну техніку. Мова може йти про розширення поставок продукції української харчової промисловості. Національні виробники готові вийти з конкретними пропозиціями розширення продажу в Монголію верстатів, обладнання для енергетичної галузі, устаткування для гірничодобувної галузі, будівельних і шахтних машин і механізмів, вантажних і легкових автомобілів, автобусів і літаків для збройних сил Монголії.

З іншого боку, враховуючи наявність у Монголії неабияких сировинних запасів, Україна зацікавлена в імпорті мінеральної сировини, перше за все, у розширенні поставок плавикового шпату, а також закупівлі залізовмісних руд і кольорових металів. Одним з пріоритетних напрямків розвитку двосторонніх відносин може стати співробітництво в галузі геології, розвідки й використання мінеральних ресурсів Монголії.

— А що цікавить Монголію в Україні?

— Монгольська сторона зацікавлена в розвитку співробітництва з українською компанією «АвтоКрАЗ», зокрема в контексті модернізації нинішньої та поставок спеціальної автомобільної техніки. Окрім того, була висловлена зацікавленість організації прямих поставок української сільськогосподарської техніки. Мені відомо про зацікавленість в поставках в Монголію якісних кондитерських виробів за умови їх сертифікації в цій країні.

— Юрію Васильовичу, деякі аналітики заявляють, що Монголія є однією з країн, що найбільш динамічно розвиваються. Це й справді так? І чим це пояснюється?

— Сьогодні важко сказати, скільки триватиме нинішня справді унікальна динаміка росту національної економіки Монголії. Але цифри говорять самі за себе. Вражають не досягнуті показники (не забуваймо, що йдеться про невелику державу), а цифри динамічного зростання. За перші чотири місяці 2011 року ВВП цієї країни становило 612,8 млн. дол. США — на 24 відсотки більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. У 2010 році обсяг зовнішньої торгівлі склав 6,2 млрд. доларів США, на 53,3 відсотки більше, ніж за попередній рік. За січень — квітень 2011 року зовнішньоторговельний оборот Монголії становив 2,7 млрд. доларів США, що на 77 відсотків більше за такий же період минулого року. Є всі підстави вважати, що й цього року продовжиться зростання монгольської економіки завдяки реалізації великих проектів у гірничо-видобувній, вугільній та залізничних галузях.