Які ж несвоєчасні рішення можновладців... Коли вони за що-небудь, нарешті, після довгих сумнівів вирішують взятися, життя вже пішло вперед, і вони знову залишаються перед розбитим коритом.
Павло Скоропадський, український державний, політичний і громадський діяч, останній гетьман України

Реформ не уникнути

Експерти назвали десять пріоритетів для влади
11 лютого, 2010 - 00:00

Не чекаючи на остаточні підсумки виборів, експертне співтовариство вимагає розпочати розробку реформ, оскільки досвід свідчить, що головні зміни в Україні відбуваються, як правило, на початку президентської каденції. У цьому намірі допомогли укріпитися уряди Швеції та Голландії, а також Програма розвитку ООН, що виділили кошти на створення української програми реформ для нового президента під багатозначною назвою «Пропозиції для України: час реформ».

Розповідаючи вчора журналістам про суть розроблених 23 експертами пропозицій українській владі, президент Центру економічного розвитку та співголова Міжнародної комісії економічних експертів Олександр Пасхавер назвав ці пропозиції ідеями-сигналами для нової влади. Описуючи нинішній стан економіки, він зазначив, що «ми не в змозі виконувати соціально-економічні зобов'язання, не можемо платити за газ», і підкреслив, що будь-якому президентові й уряду не уникнути змін у країні, оскільки такі дії диктуватимуться не лише здоровим глуздом, а й інстинктом самозбереження. Колись казали: якщо ти не займатимешся політикою, то вона займеться тобою. Пасхавер вдається до перефразування: якщо нова влада не займеться змінами, то зміни займуться нею.

Назвавши Україну «країною нереалізованих стратегій і недороблених реформ», експерт пояснює: громадянам не варто боятися реформ, а політикам не можна думати, що для них це могила. Він упевнений, якщо влада зрозуміє, що зміни неминучі, тоді жодних перешкод для реформ не залишиться — їх можна буде подолати. Реальність реформ в Україні, на думку Пасхавера, визначається тим, що наше суспільство розділене у ставленні до параметрів, не пов'язаних із реформуванням економіки, а об'єднане наявним консенсусом щодо європейського шляху розвитку. «Далі на цій основі й опозиція, й влада можуть діяти досить узгоджено, — прогнозує експерт і продовжує: — Сперечаючись з приводу конкретних шляхів досягнення цієї мети, але погоджуючись з приводу напрямку руху». Він робить акцент на тому, що суспільству треба постійно пояснювати, навіщо здійснюються ті чи інші реформи, й бути досить гнучким, аби коригувати перебіг реформ, якщо стане зрозуміло, що вони людьми не сприймаються.

«Чим демократичнішим є суспільство, тим менше втрат можуть спричинити значні соціальні реформи, тоді як в авторитарних суспільствах реформи призводили до деградації, — говорить Пасхавер і продовжує: — У нас є всі підстави називати себе демократією, й цей чинник також грає нам на руку».

Ще один співголова комісії, старший дослідник Інституту Петерсона Андерс Ослунд також упевнений, що саме цього року Україні необхідно провести головні реформи. «Інакше — не вийде, — передбачає він, — часу для передиху немає». Ослунд називає десять головних пріоритетів, на яких слід зосередитися українській владі й пояснює, що саме слід зробити в рамках кожного з них. У тексті пропозицій після кожного з них стоїть знак оклику. Реформувати газовий сектор! Зробити Національний банк незалежним! Перейти до режиму інфляційного таргетування! Скоротити витрати державного бюджету! Здійснити комплексне дерегулювання підприємницької діяльності! Укласти угоду про асоціацію з Європейським Союзом! Відновити приватизацію! Узаконити купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення! Ухвалити закон України «Про доступ до публічної інформації»! Закінчити ухвалення сучасного комерційного законодавства!

Комісія також рекомендує створити в Україні комісію з питань реформ при Кабміні на чолі з віце-прем’єром, наділеним відповідними повноваженнями. Для фінансування реформ Україні пропонується скористатися зовнішньою допомогою. Комісія визначила три «якорі», які можуть сприяти цьому: Міжнародний валютний фонд, Європейський Союз і Світовий банк.

Хотілося б, щоб ні майбутній президент, ні український уряд не оминули увагою пропозиції, розроблені експертами. Проте, в нашій історії вже був такий досвід. Пропозиції, розроблені під егідою ПРООН комісією «Блакитної стрічки», були практично проігноровані. Чи не повториться ця історія? Відповідаючи на відповідне запитання, Олександр Пасхавер сказав «Дню»: «Дійсно, починаючи з 2005 року серйозні реформи не проводилися. І це негативний досвід влади. Ми не можемо нічого їй нав’язати. Ми пропонуємо якісь заходи. Але, незалежно від того, вживаються вони чи ні, вони створюють у суспільстві певну атмосферу. Після 2005 року в Україні постійно підвищувався рейтинг політичних свобод і водночас знижувався рейтинг свобод економічних. Це наслідок того, що влада не скористалася нашими рекомендаціями».

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ