Перший-ліпший брехун і ошуканець може розвалити цілу державу, тоді як упорядкування речей навіть в одному домі неможливе без ласки Божої.
Іван Мазепа, український військовий, політичний і державний діяч, Гетьман Війська Запорозького

Роберт БРІНКЛІ: Зараз ініціатива на боці Києва

28 січня, 2005 - 00:00

31 січня у Великій Британії розпочнеться чотириденна конференція «Україна — перспективи». У ній візьмуть участь провідні експерти, політики, дипломати з України, держав Євросоюзу. Її учасником також буде Надзвичайний і Повноважний Посол Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії в Україні Роберт БРІНКЛІ. Цими днями він відвідав редакцію газети «День», де відповів на запитання журналістів. Відповіді дипломата здебільшого зводилися до того, що чимало залежатиме від ініціативності керівництва України, а також від упевнених дій уряду.

— Нова українська влада заявила, що членство України в Євросоюзі є її стратегічною метою, й задекларувала намір активно просуватися в цьому напрямі. Втім, реакція деяких країн ЄС є досить стриманою. Яка позиція Британії щодо євроінтеграційних прагнень України?

— Я вітаю той факт, що новообраний Президент Віктор Ющенко дуже чітко висловлює політику своєї адміністрації, стратегічну мету. Це добре для країни — мати ясну політику. У Європі є величезна цікавість до України й солідарність із нею після помаранчевої революції, коли народ сказав «ні» фальсифікації виборів. Симпатія до України також велика. Про вас тепер більше знають у Європі загалом і у Великій Британії зокрема. Раніше було багато необізнаності щодо України. Коли я два з половиною роки тому вирушав на роботу до Києва, багато людей у Великій Британії або нічого не знали про Україну, або ж чули тільки про Чорнобиль, про те, що це пострадянська корумпована країна з високим рівнем злочинності. Мої друзі-меломани знали твір Мусоргського «Велика брама Києва». Але навіть мої добре освічені знайомі не знали, чи українська мова є іншою, ніж російська, чи є її діалектом. Але зараз, після драматичних подій останнього року, всі знають, що таке Україна. Знають, що її народ прагне демократії. Півтора року тому в Києві була офіційна делегація з Лондона, члени якої вперше відвідували Україну. Наприкінці візиту голова делегації сказав мені: «Але ж вони європейці!» Зараз усі знають, що це європейська держава. І залежно від того, як вона надалі розвиватиме суспільство й економіку за європейськими стандартами, буде прийнята як член європейської сім’ї.

— Сьогодні Київ заявляє про намір протягом року здобути ринковий статус для української економіки, а також визначити перспективу зони вільної торгівлі й полегшення візового режиму з ЄС. На вашу думку, наскільки це виглядає реалістично найближчим часом?

— Думаю, реалістично буде отримати ринковий статус. Переговори між Україною та Єврокомісією вже мають довгу історію. Залишилося вирішити два питання, щодо процедур банкрутства й контролю за ціноутворенням. Тільки-но вони будуть зняті, можна буде говорити про ринковий статус. Взагалі це досить штучна проблема, яка має символічне значення, адже інші країни в регіоні вже мають такий статус.

В Угоді про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС ідеться, що зона вільної торгівлі буде можлива після того, як ваша держава приєднається до Світової організації торгівлі. Велика Британія, ЄС, США, Канада допомагають українському уряду готуватися до вступу до СОТ. Ще в березні минулого року Україна та Європейський Союз узгодили на двосторонній основі питання доступу до ринків. Києву залишається підписати ще кілька двосторонніх протоколів із іншими країнами та закінчити багатосторонні переговори. Але думаю, Україна може вступити до СОТ до кінця цього року. Звичайно, після цього буде непростою роботою для України змагатися з іншими економіками. Це питання не тільки для українського уряду, але й для підприємців, для сільського господарства, для всіх секторів економіки. Втім, на цій основі можливо буде узгоджувати зону вільної торгівлі з ЄС.

Я знаю, що українців дуже цікавить полегшення процедури отримання віз. До речі, британські громадяни так само хотіли б спростити процедуру отримання української візи. Як вам відомо, Велика Британія та Ірландія не входять до Шенгенської зони. Втім, думаю, що держави — члени ЄС будуть готові вести переговори з Україною щодо спрощення візового режиму. Водночас буде важливим укласти договори про реадмісію. Потрібно зважати й на політичний фон цього питання. Ви напевно знаєте, що в Європі питання міграції, шукачів притулку є дуже чутливим. У Великій Британії воно є однією із трьох найбільш чутливих політичних проблем. Цього року в нас будуть парламентські вибори, і, готуючись до них, уряд не хоче послабляти міграційні правила, тому що є страх у виборців перед великою хвилею мігрантів, які можуть зайняти робочі місця. Такий страх не зовсім раціональний, але це факт, який потрібно брати до уваги.

— Віктор Ющенко у нещодавньому інтерв’ю Бі Бі-Сі сказав, що Україна подасть заявку на членство в Європейському Союзі, тільки-но буде сформовано новий уряд і департамент, який займатиметься політикою європейської інтеграції. На вашу думку, коли варто подавати заявку: зараз чи після здобуття ринкового статусу, зони вільної торгівлі тощо?

— Питання про те, коли подавати заявку на членство в ЄС, звичайно, вирішує Президент і уряд України. Приклад Туреччини показує, що між поданням такої заявки й початком переговорів про вступ до Європейського Союзу може пройти досить тривалий період. Я думаю, найважливіше завдання — це будувати в Україні європейське суспільство, європейську економіку, європейську демократію. Вже є кроки на цьому шляху. Помаранчева революція показала всім, що багато людей в Україні прагнуть демократії, верховенства права, що тут існує громадянське суспільство. Але ВВП на душу населення України становить лише тисячу євро. В порівнянні з показниками Польщі чи Угорщини, нових членів ЄС, це дуже мало. І це лише один індикатор рівня економічного розвитку, так що роботи дуже й дуже багато.

— Яким ви бачите майбутній формат відносин України з НАТО? Багато хто очікував підвищення рівня співпраці під час Стамбульського саміту, укладення Плану дій з набуття членства. Однак у Стамбулі, як сказав відомий британський експерт Джеймс Шерр в інтерв’ю нашій газеті, переплутали Кучму з Україною. А чи є зараз у Києва шанс отримати сигнал від НАТО?

— Це залежить від бажання нової адміністрації України. Я чув і потім уважно перечитав інавгураційну промову Віктора Ющенка, а також його промову в Страсбурзі. Він чітко сказав про мету членства в ЄС, але нічого не сказав про НАТО. Україна вже має партнерство з Альянсом, є структури, спільні ради, є План дій тощо. Звичайно, можна поглиблювати співпрацю, але це залежить найперше від бажання України. Зараз ініціатива на боці Києва.

— Перипетії президентської кампанії знову загострили болючі моменти «російського фактору». У багатьох українців створюється враження, що у визначенні відносин з Україною, особливо коли йдеться про НАТО та ЄС, країни Заходу озираються на Росію. У західній, зокрема німецькій і французькій пресі, з’являється багато думок досить відомих людей, про те, що Заходу треба дуже обережно поводитися з Україною, щоб не дратувати Росію...

— У грудні під час візиту до Москви прем’єр-міністра Іспанії президент Путін сказав, що буде радий членству України в ЄС. Це вже відповідь російського президента на запитання про Європейський Союз. Думаю, раціонально, що Президент Ющенко полетів із першим візитом за кордон до Москви, на другий день після інавгурації. Адже, як сказав Ющенко, Росія та Україна завжди будуть сусідами, партнерами. Фактом є дуже тісні економічні відносини між державами. Дуже природно, що вони матимуть добросусідські відносини, звичайно, як дві незалежні країни із урахуванням їхніх інтересів. Те, що новий український Президент також хоче інтегруватися з Європою, не суперечить нормальним відносинам із Росією.

— В Україні після загибелі наших миротворців в Іраку загострилася дискусія щодо повернення контингенту додому. Принципове рішення фактично вже прийнято — на користь виведення військ. Це, зокрема, обіцяв Віктор Ющенко під час передвиборної кампанії. Україна є партнером, зокрема, й Великої Британії щодо стабілізації ситуації в Іраку. Якими, на думку Лондона, є прийнятні терміни, умови, організаційні механізми процесу виведення військ Україною?

— Насамперед я хочу висловити глибокі співчуття у зв’язку із загибеллю українських вояків в Іраку. Ми розуміємо вашу втрату, тому що багато британців також загинуло в цій країні. Велика Британія і Україна працюють пліч-о-пліч, аби стабілізувати ситуацію й забезпечити спокій в Іраку. Це дуже важка робота, яка ще триває. Ми надзвичайно цінуємо внесок України в міжнародні зусилля, які здійснюються в Іраку, де ваша держава має дуже істотний, мужній внесок — ви відправили майже 1600 вояків. Зараз найважливіше — консультації з урядом Іраку, з партнерами по міжнародній коаліції, аби не створити проблем для уряду Іраку та для партнерів. Ми всі не хочемо залишатися в Іраку ні на день довше, аніж існуватиме для цього потреба. Триває процес навчання іракських вояків, поліцейських, але поки що самі іракці не в змозі гарантувати безпеку в країні. Уряд Іраку запросив нас, міжнародні сили, допомогти відповідно до резолюції Ради Безпеки ООН. 30 січня в Іраку відбудуться дуже важливі вибори. Потім має відбутися конституційна асамблея, яка повинна схвалити нову конституцію для демократичного Іраку. Наприкінці цього року відбудуться ще одні вибори для формування нового уряду відповідно до нової конституції. Отож, політичний процес не завершиться виборами 30 січня. Президент Віктор Ющенко вже сказав, що Україна виведе війська лише після консультацій з урядом Іраку і партнерами. Проведення консультацій — це правильний крок.

— 31 січня у Великій Британії розпочнеться конференція, присвячена майбутньому розвитку України. Її організатором виступає британський центр «Вілтон Парк». Водночас багато хто вважає, що з приходом нової команди до керівництва майбутнє України визначене апріорі. Це — членство в ЄС та НАТО. Що буде, на ваш погляд, головною гострою проблемою цього обговорення?

— Я думаю, це — внутрішнє питання України. У березні наступного року в Україні відбудуться парламентські вибори. Існує дуже вузьке вікно можливостей (маю на увазі терміни) у нового керівництва, аби здійснити реформування, перетворити країну і показати виборцям, що є зміни після приходу нової команди до влади. Нова адміністрація впродовж декількох місяців не може вирішити всіх проблем. Тому потрібно визначити пріоритети, потрібно з’ясувати, що реально здійснити, й на цьому зосередити свою роботу.

— Що, на вашу думку, має бути щонайменше трьома пріоритетами в зовнішній політиці України?

— Перший пріоритет — створення нормальних відносин із Росією на принципах рівноправності — як двох незалежних держав. Другий пріоритет — підготовка до вступу в СОТ. Третій — виконання Плану дій, який узгоджено з Євросоюзом. Цей документ відкриває багато можливостей для України. Зараз потрібно ними скористатися, а не відкидати, вимагаючи новий план...

У бесіді брали участь Лариса ІВШИНА, Олег ІВАНЦОВ, Сергій СОЛОДКИЙ, Варвара ЖЛУКТЕНКО, фото Михайла МАРКІВА, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments