Кожен народ пізнається за його богами та символами.
Лев Силенко, український мислитель, філософ, історик, письменник, номінант на Нобелівську премію

Санчата. Ялинка. Карантин

13 січня, 2004 - 00:00

Скільки себе пам’ятаю, шкільних канікул завжди не вистачало. І тому здається, мало хто зі школярів засмучується через таке традиційне явище як карантин. Однак цього року приводом для продовження канікул він буде лише для вихованців столичних шкіл — зимові канікули їм продовжили ще на тиждень, до 18 січня. Медики твердять, що наперекір прогнозам, за якими пік захворюваності на грип повинен був припасти на кінець грудня — початок січня, ситуація з «грипозністю» у ці дні залишалася на неепідемічному рівні. Кількість хворих, за повідомленнями МОЗ, в порівнянні з цим періодом у минулому році зменшилась на 23,7%, що пов’язують з новорічними та різдвяними канікулами, оскільки все ж таки переважну кількість зафіксованих випадків захворювань (51,8%) становить «група ризику» віком до 14 років, серед яких 43,3% — школярі. Основна мета, яку вбачають лікарі у закритті на «години пiк» хвороби усіх масових закладів, звичайно, полягає у обмеженні контактування між можливими носіями хвороби та потенційними хворими. А також у тому, аби діти не виходили з дому і зайвий раз не перемерзали. Проте школярі сприймають його як продовження канікул.

Чим же переважно займаються школярі на канікулах? Як показало міні- опитування кореспондента «Дня», українські діти нерідко обмежуються в кращому випадку прогулянками на свіжому повітрі. В гіршому ж перевага надається телевізору або комп’ютеру. У всякому випадку дві третини опитаних батьків відповіли, що їх чадо проводить «відпустку» саме у такий спосіб, а половина дітлахів зізнались, що їм це подобається. Щодо тих, кому подібне дозвілля не до вподоби, визнають, що просто не мають змоги відпочивати інакше. Наприклад, десятирічний Петро Дорофєєв каже, що залюбки б відвідував кінотеатр або сходив би на ковзанку, але батьки не мають можливості ні супроводжувати його, ні фінансувати такі розваги. Наявність останнього обмеження визнає і частина батьків. Вчителька Зінаїда Савенко зізналася, що її можливості організувати семирічній доньці повноцінне дозвілля закінчилися двома походами — на «ялинку» та в ресторан швидкого харчування. «Оленці це, звичайно, сподобалось, — каже вона, — проте я прекрасно розумію: коли в школі діти будуть згадувати, як хто провів канікули, моїй дитині майже нічого буде сказати».

На щастя, не все так сумно — передноворічні «аншлаги» біля кас на київському вокзалі свідчили про те, що можливості є. Переїзд школярів залізницею по Україні на канікулах є безкоштовним. А тому чи не найголовнішим чинником такого «вокзального стовпотворіння» були численні екскурсії школярів з усієї України, що стали характерними для столиці протягом зимових канікул. З Луганщини, наприклад, на традиційну «президентську ялинку» за один заїзд потрапило 102 дитини. Протягом екскурсії діти намагалася отримати максимум емоцій і задоволення у мінімальний строк — подорож тривала, на жаль, усього один день. Почалося знайомство зі столицею прямо з їдальні Верховної Ради. А заморивши черв’ячка, екскурсанти відвідали діючі церкви та монастирі, музей Великої Вітчизняної війни. «Ялинка була неперевершеною, — ділиться враженнями Тарас з міста Кремінної, — ми мали змогу не просто дивитися спектакль, а й брали безпосередню участь у карнавалі. Справді фантастичним був сяючий снігопад, в якому нас «скупали» наостанок. Багато хто з моїх ровесників вперше побували в Києві і буквально очима вбирали вечірнє місто — таких ілюмінацій ми ще не бачили».

Олеся ПАЛАМАРЮК
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

comments powered by HyperComments