Ще одна згасла ініціатива
Канадсько-українська ділова ініціатива-2000 (КУДІ) відмінила конференцію, яку планувала провести в Києві 18-20 вересня. Про це агентству Інтерфакс-Україна повідомили в українській лізі підприємців агропромислового комплексу (УЛПАК), яка спільно з КУДІ-200 готувала проведення конференції.
Як зазначається в заяві КУДІ, таке рішення прийнято у зв’язку з «низьким рівнем зацікавленості канадських підприємців секторами сільського господарства та переробки сільгосппродукції, а також будівництва України». Низький рівень зацікавленості канадських бізнесменів пояснюється «менш гостинним інвестиційним кліматом в Україні порівняно з іншими країнами, в яких працюють канадські підприємці».
«Метою проведення конференції був обмін досвідом між підприємцями АПК Канади і України, пошук потенційних інвесторів і партнерів. Ми дуже засмучені тим, що конференцію відмінено. Якщо в найближчі рік-два ми не розпочнемо високотехнологічне виробництво в АПК, на природній родючості ми вже не витягнемо», — сказала генеральний директор УЛПАК Жанна РЕВНОВА .
«Канадців цікавила не стільки переробна галузь, скільки окремий реальний виробник. Однак статус приватного сільгоспвиробника у нас на сьогодні юридично не закріплено, а аграрна реформа не завершена», — сказала Ж.Ревнова. Разом із цим у заяві КУДІ-2000 зазначається, що на рішення відмінити конференцію вплинула сукупність чинників, серед яких «невизначеність нової позиції «Укрнафти» щодо іноземних інвестицій».
Таким чином, Україна отримала ще одне свідчення безпідставності своїх інвестиційних планів, що вже стає сумною традицією. Президент Центру економічного розвитку Олександр ПАСХАВЕР вважає, що лише узгоджені дії всіх гілок влади, спрямовані на підвищення довіри інвесторів, можуть змінити інвестиційний клімат в Україні. «Якщо право власності і виконання контрактів не забезпечені державою, інвестор просто не зможе працювати в країні. Нам необхідно розробити й чітко виконувати стратегію поліпшення інвестиційного клімату», — зазначив він.
Особливо несприятливою є ситуація з фінансуванням в агропромисловому комплексі: якщо десять років тому сюди було спрямовано 40% всіх кредитних ресурсів, то тепер, за словами виконавчого директора Асоціації фермерів України Володимира БАРАБАША , фермери щонайбільше отримують до 3%. На його думку, держава має визначити пріоритети для села, вибравши хоча б три основні напрямки (наприклад, зерно, цукровий буряк, тваринництво), й забезпечити їхнє фінансування принаймні на 70%. Для вирощування картоплі такої підтримки не потрібно, тому що впродовж чотирьох років 97% його виробництва стабільно забезпечує приватний сектор. Іноземні інвестиції, безумовно, селу потрібні, але набагато більше, вважає В.Барабаш, могла б допомогти йому держава, якби заснувала Земельний банк, де під прийнятні відсотки фермери могли б отримувати кредити.
P.S. США і Сінгапур зайняли перші рядки у світовому рейтингу найбільш конкурентоспроможних економік, складеному World Ekonomic Forum. А останні позиції в рейтингу займають Еквадор, Болгарія, Україна. Росія міститься вище лише на декілька рядків, влаштувавшись на 55-му місці. Низьке положення в рейтингу конкурентоспроможності економік Росії, України, Болгарії та Еквадору експерти пояснюють невисоким рівнем довіри інвесторів до урядів цих країн, слабкою фінансовою системою, побоюваннями, пов’язаними з організованою злочинністю, слабкою інфраструктурою та низькою здатністю до оновлення економік.
