Людство повинно позбутися війни, інакше війна позбудеться людства.
Джон Кеннеді, 35-ий президент США

Слабкі ланки Євросоюзу, або

Як Греція, Португалія та Іспанія рятуються від банкрутства
4 червня, 2010 - 00:00
УЧОРА В ГРЕЦІЇ БУЛО ПАРАЛІЗОВАНО ТРАНСПОРТ І НЕ ПРАЦЮВАЛИ ЗМІ — ПРОФСОЮЗИ ОГОЛОСИЛИ ЧЕРГОВИЙ 24-ГОДИННИЙ ЗАГАЛЬНИЙ СТРАЙК ПРОТИ ЗАХОДІВ ЖОРСТКОЇ ЕКОНОМІЇ УРЯДУ / ФОТО РЕЙТЕР

Фінансова криза, що боляче вдарила по всьому світу, виявила найбільш нестабільні й неконкурентоспроможні національні економіки. Слабка ланка знайшлася і в Європейському Союзі — першою стала Греція, яка й сама похитнулася, і євро ледве не завалила. Слідом за нею про боргову кризу заговорили в Іспанії й Португалії. Останнім членам ЄС теж було непереливки — скуті одним валютним ланцюгом із «проблемними» країнами, західноєвропейські держави також відчули слабшання євро. У якийсь момент ситуація серйозно наполохала німців — по країні поповзли чутки, що незабаром Німеччина відмовиться від євровалюти й повернеться до марок. Проте Євросоюз, хоч і з запізненням, ужив заходів з порятунку Греції та стабілізації єдиної валюти.

Греція, яка дуже довго й дуже легковажно сприймала свої боргові проблеми, постраждала від кризи більше ніж інші країни Західної Європи. Тепер, щоб виправити ситуацію, урядові доводиться вдаватися до крайніх заходів і драконівських законів. Днями було прийнято рішення провести часткову приватизацію державної залізничної компанії Hellenic Railways, монополіста на ринку вантажних і пасажирських перевезень країни, у рамках програми зі скорочення держвитрат. Окрім того, грецький уряд також має намір частково розпродати пакети акцій поштової служби Post Office і водогінних компаній, що мають свій бізнес у Афінах і Салоніках. Серед можливих об’єктів приватизації також фігурують підприємства охорони здоров’я, комунального господарства, банки, казино, нафтопереробні заводи і телекомунікаційні компанії. За допомогою цієї програми Афіни розраховують заробити три млрд. євро цього року, і по одному млрд. протягом дальших трьох років. Таким чином, уряд сподівається скоротити дефіцит бюджету, який у 2009 році досяг позамежних 13,6% ВВП. Утім, ці заходи порятунку потопаючої економіки Греції далеко не перша відчайдушна спроба врятуватися від боргів. Раніше уряд заявив про твердий намір затягнути грекам тугіше пояс. Останні, звичайно, обурилися, і вийшли з протестами на вулиці. Протистояння уряду й профспілок продовжується й досі. Зокрема, греки називають «звірячими» наміри влади скоротити заробітну платню й збільшити податки на споживчі товари. Як повідомив Reuters, у рамках запланованої пенсійної реформи передбачена скасування низки надбавок пенсіонерам, скорочення пенсій за вислугою літ на 7% до 2030 р. і підвищення пенсійного віку — зокрема, пенсійний вік для жінок буде підвищений до 67 років.

Португальці у свою чергу можуть похвалитися: «Ми — не Греція». Дефіцит бюджету країни зараз складає більш як 9% від ВВП, а це істотна різниця — порівняно з 13% грецького дефіциту. Утім, за нормами Європейського Союзу дефіцит не повинен перевищувати три відсотки. Португальська влада також узялися за відновлення економіки. Парламент схвалив план жорсткої економії, що його запропонував уряд. Він передбачає збільшення податків на прибуток і додану вартість, а також скорочення зарплат чиновникам вищої ланки. Згідно з цим планом Португалія збереже 2 млн. євро вже цього року й скоротить дефіцит бюджету до 7,3 відсотка. До 2011 року, як того чекає португальський уряд, дефіцит складатиме 4,6 відсотка від ВВП. Проте Los Angeles Times відзначає, що різке скорочення бюджетних виплат і зростання податків можуть істотно збільшити безробіття й стримати економічне зростання, якого відчайдушно потребує країна. Власне, для Португалії настав час нервуватися — тут дохід на душу населення є вже найнижчим в Західній Європі. Залишаються великі проблеми з конкурентоспроможністю країни, особливо після прийняття євро в 1999. Критики й навіть прибічники плану заходів уряду попереджають: багато португальців відчують на собі ефект від крутих заходів. Люди, для яких ці заходи вживають, постраждають більш за все.

У непростій ситуації виявився іспанський уряд, який, з одного боку, підтискають профспілки, вічні супротивники крутих заходів економії, а з іншого — інвестори, що вимагають бюджетних скорочень. Уся Іспанія зараз перебуває в очікуванні нового плану з порятунку економіки, на цьому тижні його озвучить прем’єр-міністр Хосе Родріѓес Сапатеро. Він уже зобов’язався скоротити бюджетний дефіцит до 3 відсотків валового внутрішнього продукту до 2013 замість 11,2 відсотка, які існують в Іспанії зараз. У світлі міжнародного комплексу заходів з порятунку Греції інвестори ждуть, що Іспанія продемонструє велику стійкість і впорається зі своїм дефіцитом без невідкладної допомоги. Ураховуючи розмір іспанської економіки, її порятунок виявився б набагато дорожчим, ніж порятунок Греції.

Концепція глобалізації зв’язала країни Євросоюзу однією міцною ниткою, і відмахнутися від держав-боржників нікому не вдається. Важливим залишається питання, чи зуміють «проблемні» країни єврозони вистояти або ж розхитають економіку ЄС, тим самим спровокувавши нову хвилю світової кризи. Залишається сподіватися на краще.

Аліна ЄРЄМЄЄВА, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ