Історія – наука про людей у часі, наука, в якій безперервно треба пов’язувати вивчення мертвих з вивченням живих.
Марк Блок, французький історик

«Відновлення справедливості»

Литва назвала Росію агресором щодо Грузії
4 червня, 2010 - 00:00
ФОТО КОСТЯНТИНА ГРИШИНА / «День»

Позавчора Сейм Литви ухвалив резолюцію на підтримку Грузії. Вперше в офіційному документі європейської держави війна в Південній Осетії в серпні 2008 року названа агресією РФ, колишні автономії — окупованими грузинськими територіями, а визнання їхніх суверенітетів — неправомірним актом. Документ підтримали 55 депутатів (зі 141), дев’ять голосували проти, 23 утрималися. Парламентарії виступили за повернення Абхазії та Південної Осетії під контроль грузинської влади. Республікам, які відкололися від Грузії, на їхню думку, слід запропонувати «модель автономії, прийнятну для місцевих мешканців». Депутати підтвердили, що вважають незаконною ухвалу Росії, яка визнала незалежність Абхазії та Південної Осетії.

Нагадаємо, що суверенітет Абхазії і Південної Осетії, які оголосили незалежність від Грузії ще на початку 90-х років, був визнаний Росією 2008 року, після російсько-грузинської війни. Пізніше ці республіки, за прикладом РФ, визнали ще кілька держав (Нікарагуа, Венесуела і Науру). Офіційний Тбілісі, як і раніше, вважає Абхазію та Південну Осетію грузинськими територіями, які «окуповані російськими військами».

Голова парламенту Грузії Давид Бакрадзе вже висловив вдячність народові та Сейму Литви. «Резолюція, прийнята литовськими депутатами, дуже важлива для відновлення справедливості щодо окупованих територій», сказав він і при цьому підкреслив, що «чекає на визнання окупації території Грузії і з боку інших країн».

Безперечно, що ця резолюція стала підмогою для президента Грузії Михаїла Саакашвілі, який розпочав учора візит до Румунії та Фран ції. Не виключено, що він запитає господаря Єлисейського палацу, який підписав у серпні 2008 року з президентом РФ Дмитром Медведєвим «План урегулювання військового конфлікту в Грузії»: «Чому Росія не виконує пункт угоди про відведення військ на позиції, займані до 8 серпня 2008 року, тобто до початку війни, а, навпаки, підсилює військову присутність в Абхазії та Південній Осетії».

Як відомо, Україна не має наміру визнавати незалежність Абхазії та Південної Осетії. «Для нас питання територіальної цілісності і непорушності кордону є принциповим. Крапка», — так відповів глава українського зовнішньополітичного відомства Костянтин Грищенко в інтерв’ю «Коммерсант-Украина» на запитання про можливість визнання Україною незалежності двох республік, які відокремилися від Грузії.

КОМЕНТАРІ

Андро БАРНОВ, голова правління грузинського Інституту стратегії та розвитку, Тбілісі:

— Я гадаю, що вже час визнавати реальність. Якщо підійти логічно та просто описати ситуацію, то зрозуміло, що ці території дійсно окуповані. Просто багато країн, поки що, ще тримаються за політкоректність. У світлі врегулювання стосунків із Москвою вони начебто не квапляться визнати дійсність. Якщо підійти принципово, то, на мою думку, вже давно час визначитися.

Звичайно, ухвала литовського сейму корисна для Грузії. Бо окупаційний режим завжди має на увазі тимчасовий характер. Отже, для майбутнього розвитку ситуації на Кавказі — це все важливо.

Я не думаю, що ухвала литовського сейму пов’язана із запланованими візитами Саакашвілі до Румунії та Франції.

Тепер, що стосується можливого прийняття подібних ухвал іншими парламентами. Я гадаю, що цьому немає альтернативи. Мабуть, поступово так і станеться. Бо ніхто насправді не збирається визнавати ці режими. Адже альтернатива визнанню їх, це, звичайно, визнання окупації. Я гадаю, що це справа часу.

Семен НОВОПРУДСЬКИЙ, заступник головного редактора газети «Время новостей», Москва:

— Мені здається, що ця ухвала принципово не вплине на стосунки між Литвою та Росією. Адже Москва не розглядає Вільнюс як значимого для себе партнера. Оскільки великих нафтогазових справ Росії з Литвою зараз немає. А все, що не стосується нафти й газу, російську політичну еліту не дуже сильно цікавить. Мені здається, що Росія задоволена тим, що відбувається з реакцією ЄС як на внутрішню, так і зовнішню політику Росії, у тому числі щодо Грузії.

Інша річ, що грузинську проблему може бути використано тією ж Литвою чи деякими іншими країнами Балтії в разі, якщо виникнуть нові ускладнення у стосунках між Росією та Грузією. Або, наприклад, при розгляді нового базового договору між ЄС і Росією. Адже зрозуміло, що якраз Литва з цього погляду є небезпечною для російської влади. Бо Рига може використовувати якісь приводи для того, щоб блокувати цю угоду.

Литва може стати однією з принципових країн для Росії, якщо російська еліта дійсно захоче активізувати роботу з безвізового режиму. Саме Литва й інші країни Балтії, частково й Польща, є ключовими противниками повного скасування віз для російських громадян.

Але, з іншого боку, поки що не доводитися чекати, що світ повернеться до теми російсько-грузинського конфлікту. Очевидно, що ситуація розвиватиметься залежно від ситуації в самій Грузії. У цьому сенсі, набагато важливішим є той факт, що Саакашвілі дуже впевнено виграв місцеві вибори. Навіть грузинська опозиція почала визнавати, що в неї немає жодних шансів змістити його з поста до закінчення його повноважень. Крім того, зростає усвідомлення, що Росія, у свою чергу, неспроможна впоратися з проблемою відновлення Південної Осетії. Там іде прямий конфлікт між президентом Південної Осетії і черговим прем’єр-міністром, який був делегований Росією. Насправді, навіть мешканці Південної Осетії мають можливість на своєму прикладі переконатися, як живуть грузинські біженці з Південної Осетії й вони самі після війни. Ці чинники справляють більше впливу на розвиток ситуації, ніж будь-які політичні заяви.

Малоймовірно, що в європейських країнах станеться ланцюгова реакція прийняття подібних резолюцій на підтримку Грузії. Річ у тому, що в країнах ЄС ця тема не перебуває в центрі уваги. Маю сумнів у тому, що буде хвиля таких резолюцій. Зараз Євросоюз явно веде лінію на певне замирення, без руху назустріч Росії.

Олександр СУШКО, директор Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України:

— Кожна країна використовує наявний інструментарій. Україна не змогла прийняти жодної резолюції навіть у інші політичні часи, коли парламент обговорював це питання в серпні 2008 року. І розраховувати, що зараз щось подібне може статися, це дуже нереалістично.

Це дійсно, цілком суверенна і очікувана позиція Литви як незалежної держави, яка дотримується певних поглядів на міжнародні справи.

Я бажаю Грузії, аби вона отримала ланцюгову реакцію визнань, як на це розраховують у Тбілісі. Але в даній ситуації Україна абсолютно поза грою.

Микола СІРУК, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ