Найрідкісніша мужність - це мужність думки
Анатоль Франс - французький прозаїк, літературний критик

Володимир ШАПОВАЛ: Завдання повинні ставити політики, а вирішувати — професіонали

12 листопада, 2005 - 00:00

Інтрига навколо оновлення складу Конституційного Суду України зберігається. Усупереч обіцянкам, Президент цього тижня не призначив «своїх» суддів КС. Деякі експерти взагалі припускають, що Конституційний Суд України залишатиметься недієздатним до 1 січня 2006 року, тобто до вступу в дію політреформи. Мовляв, щоб унеможливити скасування новим складом КС — з подачі виконавчої влади — введення політреформи, частина парламентаріїв перешкоджатиме обранню нових суддів Конституційного Суду у Верховній Раді, а також прийняттю присяги в сесійному залі вже обраними суддями КС. Із намірами влади ревізувати минулорічні компромісні домовленості щодо політреформи дехто пов’язує і прийняття Конституційним Судом рішення, згідно з яким затверджувати нову Конституцію можна лише на референдумі. Проте колишній заступник голови КС, нині — представник Президента у Конституційному суді Володимир Шаповал подібні закиди на адресу КС відкидає. Водночас пан Шаповал вважає, що поза увагою реформаторів чинної Конституції України залишається достатньо справді проблемних сюжетів, які об’єктивно потребують вирішення задля ефективного функціонування державного механізму. Наша біда в тому, на думку співрозмовника «Дня», що в нас дуже часто завдання ставлять політики, і самі ж їх вирішують. А було б непогано, якби завдання ставили політики, а вирішували б їх фахівці.

Володимир Шаповал — доктор юридичних наук, професор, автор понад 120 наукових праць, десяти книг і підручників із конституційного права. Незабаром вийде друком його нова книга — «Сучасний конституціоналізм: нариси з історії, теорії, практики», написана на основі аналізу, в тому числі конституцій, всіх держав світу.

Більша частина нашої розмови відбулася напередодні призначення Володимира Шаповала представником Президента в КСУ. Нині ж Володимир Миколайович прогнозує, що глава держави часто апелюватиме до Конституційного Суду, отже, роботи в його представника в цьому органі вистачатиме.

— Отже, що б ви відповіли тим, хто зараз песимістично оцінює перспективи формування нового складу Конституційного Cуду і пов’язує можливість гальмування цього процесу з політреформою?

— Я не виключаю наявності політиків, які справді вважають існування дієздатного складу Конституційного Суду якоюсь «загрозою» політреформі. Але це наївно. Окрім іншого, їм треба ще й визначитися, коли ж ця загроза мине... Я переконаний, що Президент не забариться із призначенням відповідної кількості суддів КС. П’ять, які лишилися, плюс шість, призначених з’їздом суддів, плюс три, призначенi главою держави, — чотирнадцять. Це більше ніж кворум. Кажуть, що у Верховній Раді можуть блокувати складання суддями присяги...

— Є прецедент — ситуація із Андрієм Стрижаком, обраним ще попереднім, VI з’їздом суддів...

— У принципі, очікувати можна будь-чого, тому я поділяю стурбованість з цього приводу. Мене взагалі хвилює безвідповідальність людей, здатних на зрив відповідного процесу, адже вони своїми діями компрометують владу. Руйнують головне задля сьогочасних політичних втіх. До слова, таких складнощів не було б, якби до конституційної реформи було включено ще одну позицію — щодо часткової ротації персонального складу Конституційного Cуду. Як, скажімо, в Польщі, де склад конституційного суду оновлюється по «сегментах». У Литві також: три роки минуло, — третина складу КС змінюється.

Що стосується виборів суддів КС у парламенті, то є одна проблема: щоб вибори відбулися, потрібно, щоб узяли бюлетені 300 народних депутатів, і 226 щоб проголосували «за». (Можливо тому, одна «парламентська» вакансія в Конституційному Суді існує з червня 2002 року, ще одна — з травня 2004 року. — Авт. ) Я далекий від того, щоб комусь давати поради, але, думаю, одним із ймовірних варіантів вирішення цієї проблеми може бути «пакет» кандидатів у судді КС. Інакше кожен з кандидатів може виявитися для більшості депутатів «чужим» і, відповідно, не набере необхідної кількості голосів.

— Ще одним мотивом не поспішати з відновленням роботи КС для частини депутатів, на думку, зокрема, директора Інституту глобальних досліджень Вадима Карасьова, може бути ймовірність того, що КС визнає неконституційним надання недоторканності депутатам місцевих рад...

Закінчення на стор. «П О Д Р О Б И Ц I»

Мар’яна ОЛІЙНИК, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

comments powered by HyperComments