Перший-ліпший брехун і ошуканець може розвалити цілу державу, тоді як упорядкування речей навіть в одному домі неможливе без ласки Божої.
Іван Мазепа, український військовий, політичний і державний діяч, Гетьман Війська Запорозького

Ілона Ложенко

Підсумкова анкета учасників ювілейної Літньої школи журналістики «Дня»
28 липня, 2017 - 15:41

Ювілейна Літня школа журналістики «Дня» завершилася. Який «сухий залишок»? Адже це не просто сильні емоції та глибокі враження. Щоб «заміряти» реакцію на «липневий інтенсив», редакція вже кілька років пропонує учасникам школи заповнити підсумкову анкету, відрефлексувати почуте, побачене і написане за ці чотири роки. Цьогоріч ми були приємно здивовані, зауваживши якісну відмінність між першими есе, які студенти писали під час відбору до ЛШЖ, та їхніми підсумковими тезами. Як зауважила під час традиційного «інтелектуального зважування» головний редактор Лариса Івшина, це, мабуть, «перша школа за 15 років, де наші слухачі виразно готові демонструвати партнерство». Літньошколярі діляться, що ці чотири тижні багато в чому вплинули на їхній світогляд, розширили кругозір, не кажучи вже про вироблення професійних журналістських навичок. За згодою студентів ми публікуємо їхні відповіді на питання підсумкової анкети

1. Ваші відчуття: як змінила вас ЛШЖ?

1.1. Чим найбільше вам запам’ятався місяць, проведений у Літній школі «Дня»?

1.2. Чи відбулися зміни у вашому розумінні певних процесів (політичних, соціальних, культурних, історичних)? Якщо так, яких саме?

1.3. Чи ви впевнились у тому, що надалі хочете працювати в журналістиці?

1.4. Як би ви охарактеризували особисто для себе період, проведений у Літній школі журналістики «Дня»

1.5. Топ думок гостей, які найбільше запам’ятались (до 5 тез)

2. Яку практичну користь ви отримали від Літньої школи журналістики? Чого навчилися, які навички удосконалили?

3.1. Як ви бачите поширення досвіду ЛШЖ у ширших середовищах?

3.2. Як би ви хотіли продовжити співпрацю з «Днем»?

3.3. Які проекти, на вашу думку, можна ще запропонувати «Дню»? Як бачите свою участь у них?


1.

Наразі, Літня школа журналістики - мій найсуттєвіший досвід. Це нагадує пірнання із аквалангом на значну глибину, щоразу, із новою зустріччю, ти занурюєшся все глибше. Пізнання, розуміння, аналіз, висновки – основи, котрих навчає Літня школа. Запам’яталися слова Лариси Олексіївни Івшиної: «Якщо ти чогось не розумієш, то не Шекспір винний». Завжди потрібно шукати джерело рефлексії у самому собі, порівнювати і здобувати від кожної життєвої ситуації власний досвід і знання. Сюди я прийшла, аби навчитися краще володіти словом, але мої здобутки перевершили очікування. Тут тобі прищеплюють бажання заглиблюватися у проблему, цікавитися її витоками, а не задовольнятися лише простими рішеннями. Як сказала Ганна Гопко: потрібно вміти «бачити за якоюсь подією явище, за явищем тенденцію, за тенденцією — масштабні геоісторичні чи геополітичні рухи». І цьому навчає Літня школа з усією терплячістю, наполегливістю та серйозністю.

1.1.

Якщо зараз, наприкінці місяця - інтенсивну замислитися про те, чим же найбільше він запам’ятався, то виокремити одну подію чи персону, що вразила буде вкрай важко. Для мене це був вихід на новий рівень, оскільки я мала змогу спілкуватися із кращими лекторами світового масштабу. Висловлюючи свою повагу до усіх, хто протягом цих двох тижнів завітав до нас, хотіла б відзначити бесіду із Ольгою Герасим’юк та круглий стіл із атлантами української політики: Євгеном Марчуком, Ігорем Смешком та Ігорем Кабаненком. Ці дві зустрічі можна вважати культурно - політчним брейн – рингом, адже вони навчили, особисто мене, як потрібно цікавитися та любити свою країну і завдяки цьому могти їй допомогти у момент скрути.

1.2.

Літня школа відкрила для мене раніше невідомі сторінки історії, я по-новому зрозуміла різні соціально-політичні процеси, що відбуваються у нашій країні. Для себе я зрозуміла, що будь-якою справою потрібно займатися з усією серйозністю та уважністю. Зокрема, цього варта наша історія і культура, що є скарбницею мудрості і чесноти, котрими потрібно пишатися.

1.3.

Так, для мене це справді цікаво і я бачу, що можу бути корисною у цій царині. Можливо це буде дещо інший формат, але в основі журналістська діяльність залишиться.

1.4.

Це була путівка у серце новинного механізму, але не звичайного ксероксу новинок, а справжнього центру інформації. У Літній школі підтримують різнобічність поглядів і навчають серед цієї множини шукати істину. Ось чому лекторами стають люди різних професій, напрямків та звань. Адже кожен може показати бачення світу зі свого горизонту, а наше завдання зрозуміти їх і знайти свою висоту. Олександр Пушкін писав: “...обмануть меня не сложно. Я сам обманываться рад!” Літня школа навчає дивитися на речі без зайвих ілюзій і не обманювати ні себе, ні людей. Бо ошуканство дорого вартує, часом за нього доводиться розплачуватися наступним поколінням. Чесність, неупередженість, високий рівень обізнаності з проблемою та її презентації суспільству - основні чесноти, котрі проголошує Літня школа.

1.5.

Любов до України – це поганий бізнес. Але цю історію потрібно змінити. Ольга Герасим’юк

Журналіст – це професія, з якою ти завжди залишаєшся молодим. Наталя Іщенко

Україна – це історія і культура в кубі. Катерина Степанкова

Якщо ти чогось не розумієш, то не Шекспір винний. Лариса Івшина

2.

За цей час я навчилася мобілізовувати свої знання та сили, пов’язувати поточні події з історичною складовою. Мислити не лише з огляду на внутрішній стан справ. Ділитися знаннями і з легкістю сприймати їх від інших. Особисто моє досягнення це те, що я навчилася сприймати критику конструктивно та перетворювати її на засіб удосконалення.

3.1.

Можливо, було б добре знайомити бажаючих із тим, як працює поточна Літня школа та пропонувати заповнити анкети для наступного набору.

3.2.

Хотіла б працювати позаштатним кореспондентом, а у майбутньому, можливо, й штатним журналістом одного із підрозділів газети «День».

3.3.

Було б дуже цікаво зробити видання присвячене старовинним архітектурним пам’яткам, зокрема фортецям, замкам та садибам. Адже кожна із них має унікальну історію існування, свого засновника, його життєвий шлях та внесок у культурну спадщину нашої країни. Зокрема, на Черкащині, у селі Леськове Монастирищенського району, знаходиться унікальний Леськовський палац, або як його звуть місцеві – палац Даховських. Це пам’ятка архітектури 19 століття, що має чудовий ансамбль та є стилізацією під англійське середньовіччя. На жаль, палац хоч і збережений, але потребує реставрації, зокрема пейзажний парк із рідкісними видами дерев та частини палацу де були зразки скульптур та барельєфи із італійського білого мармуру. Я б із задоволенням займалася дослідженням існуючих та відкриттям для громадськості нових пам’яток культури.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments