Працювати треба ідейно, щоб дати свою духовну лепту для рідного народу
Кость Левицький, український державний діяч, адвокат, публіцист

Наталія Сандакова

Підсумкова анкета учасників ювілейної Літньої школи журналістики «Дня»
28 липня, 2017 - 16:16

Ювілейна Літня школа журналістики «Дня» завершилася. Який «сухий залишок»? Адже це не просто сильні емоції та глибокі враження. Щоб «заміряти» реакцію на «липневий інтенсив», редакція вже кілька років пропонує учасникам школи заповнити підсумкову анкету, відрефлексувати почуте, побачене і написане за ці чотири роки. Цьогоріч ми були приємно здивовані, зауваживши якісну відмінність між першими есе, які студенти писали під час відбору до ЛШЖ, та їхніми підсумковими тезами. Як зауважила під час традиційного «інтелектуального зважування» головний редактор Лариса Івшина, це, мабуть, «перша школа за 15 років, де наші слухачі виразно готові демонструвати партнерство». Літньошколярі діляться, що ці чотири тижні багато в чому вплинули на їхній світогляд, розширили кругозір, не кажучи вже про вироблення професійних журналістських навичок. За згодою студентів ми публікуємо їхні відповіді на питання підсумкової анкети

1. Ваші відчуття: як змінила вас ЛШЖ?

1.1. Чим найбільше вам запам’ятався місяць, проведений у Літній школі «Дня»?

1.2. Чи відбулися зміни у вашому розумінні певних процесів (політичних, соціальних, культурних, історичних)? Якщо так, яких саме?

1.3. Чи ви впевнились у тому, що надалі хочете працювати в журналістиці?

1.4. Як би ви охарактеризували особисто для себе період, проведений у Літній школі журналістики «Дня»

1.5. Топ думок гостей, які найбільше запам’ятались (до 5 тез)

2. Яку практичну користь ви отримали від Літньої школи журналістики? Чого навчилися, які навички удосконалили?

3.1. Як ви бачите поширення досвіду ЛШЖ у ширших середовищах?

3.2. Як би ви хотіли продовжити співпрацю з «Днем»?

3.3. Які проекти, на вашу думку, можна ще запропонувати «Дню»? Як бачите свою участь у них?


1.

Перш за все ЛШЖ змінила мій погляд на журналістику. Я побачила, що, окрім безликої та тої, що сухо подає інформацію, є також журналістика з чіткою позицією, яка поруч зі своєю країною в складний для неї час, та, яка формує суспільство та освічує його. Також я навчилася швидко працювати, відсипатися в суботу за всі попередні 5 робочих днів, роботі в команді. ЛШЖ змінила мій погляд на Україну, її державність та історію, показали українську еліту в обличчях та умах лекторів. Завдяки навчанню в Літній школі в мене з`явилося 17 нових чудових друзів та однодумців. Я мала змогу почути поради від професійних моїх колег – журналістів газети «День», з якими хочу підтримувати зв`язок й надалі, мати змогу звернутися за порадою керівників.

1.1.

Інтенсивом. Важко виокремити когось чи щось одне. Кожен лектор став пазлом у створенні картини мого нового світосприйняття, погляду на роботу журналіста. Я дякую за те, що мене відправили саме у веб-редакцію. Мені дуже сподобалося працювати з Вадимом Лубчаком. Мій керівник завжди зрозуміло та чітко пояснював, знаходив час на співпрацю зі своєю ЛШЖ командою і  допомагав у роботі.

Мені дуже сподобалася наша подорож до Батурина, гетьманська спадщина занурила до глибин величної української історії, нагадала, ким ми є насправді. Справді цінним було спілкування також з Ларисою Олексіївною. Неймовірно мудра та ерудована жінка, яка не залишається осторонь та не втомлюється нове світло, світло щирого патріотизму та знань для нового покоління українців.

1.2.

Змінилося моє сприйняття історії. Я стала скептичніше приймати те, чого вчили моїх батьків і мене. Стала критично переосмислювати надані знання, дивитися на історію, зважаючи на пропаганду СРСР, шукати справжні історичні факти й наново відбудовувати в своїй свідомості сприйняття України та її багатовічної історії.

Змінилося також сприйняття політичних процесів. Посли різних держав та міжнародних організацій дали змогу мені краще розібратися в політичній картині світу, бо до цього я була далекою від таких знань та глибокого розуміння. Після низки зустрічей, ще на другому тижні ЛШЖ, я всерйоз задумалася про другу освіту політолога, щоб розумітися більше в політичних питаннях. Я побачила як важливо для журналісти мати ще якусь певну свою галузь, сферу знань.

1.3.

Я ніколи не сумнівалася в тому, що я журналіст. Безкінечно люблю свою професію! Після Літньої школи я ще раз у цьому переконалася. Велика кількість роботи щоденного видання могла б когось відлякати, але не мене…Це азарт, це адреналін. Робота не для слабких духом, але дуже цікава й корисна для суспільства.

1.4.

Цікавий, корисний, плідний вишкіл для молодого покоління українських журналістів. ЛШЖ направляє, дає потрібний кут зору, спрямовує розпорошену увагу молоді на те, що дійсно є важливим. Хто ще не спробував себе в ЛШЖ – раджу!

1.5.

«Треба відчувати себе частиною історії» (Сергій Тримбач)

«Найголовніше в журналістиці – відстоювати свою позицію» (Мирослава Барчук)

«У нас є культ успіху, але немає культу повсякденної роботи» (Андрій Любка)

««Кого обирає наша професія? – Тих, хто служить суспільству» (Ольга Герасим`юк)

2.

Якщо говорити про практичну користь, то це неодмінно швидкість. Я зрозуміла, що таке «дедлайн через півгодини!», навчилася швидко друкувати, розшифровувати, думати, писати, перевіряти і тому подібне. Мені саме цієї швидкості найбільше й не вистачало. Тепер я знаю, що можна не чекати натхнення, а писати тут і зараз, бо часу на подумати немає, газета потребує матеріал, а газету потребують люди.

3.1.

Звичайно, це моє університетське середовище. Я неодмінно розказуватиму своїм однокурсникам про таку мою пригоду – ЛШЖ. Розкажу, чого навчилася, що зрозуміла та з ким познайомилася. Пораджу  їм також спробувати. Поясню своїй родині те, як роками СРСР викривляв нашу історію, змушував їх вчити всю цю напівправду, пронизану пропагандою. Використаю досвід роботи в редакції газети «День» у подальшій своїй кар`єрі. Я вважаю, що про ЛШЖ має знати більше людей, більше про газету «День» та її бібліотеку. Книги, важливі для того, аби віднайти істину, радила б вчителям своєї рідної школи.

3.2.

Газета «День» надихнула мене. Дуже хотіла б продовжувати писати для газети матеріали. Зважаючи на те, що живу в Одесі, могла б писати, як одеський кореспондент. Хочу продовжувати співпрацю зі своїм керівником веб-відділу, Ольгою Харченко та іншими редакторами й журналістами газети.

3.3.

Я дуже хотіла б, щоб газета «День»  продовжувала нести достовірну історію людям. Я завжди любила історію України, неоціненний вклад до такого мого захоплення зробила моя вчителька історії Найда Павліна Василівна. Було б чудово, якби «День» завітав до українських  шкіл та зробив певний освітній день для вчителів історії. Я б залюбки приєдналася до організації подібних заходів.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments