Мова - це спосіб народження думок: коли “нема мови”, людині просто-напросто “нема чим думати”.
Оксана Забужко, українська письменниця, поетеса, філософиня

Віталій Кудирко

Підсумкова анкета учасників ювілейної Літньої школи журналістики «Дня»
28 липня, 2017 - 16:08

Ювілейна Літня школа журналістики «Дня» завершилася. Який «сухий залишок»? Адже це не просто сильні емоції та глибокі враження. Щоб «заміряти» реакцію на «липневий інтенсив», редакція вже кілька років пропонує учасникам школи заповнити підсумкову анкету, відрефлексувати почуте, побачене і написане за ці чотири роки. Цьогоріч ми були приємно здивовані, зауваживши якісну відмінність між першими есе, які студенти писали під час відбору до ЛШЖ, та їхніми підсумковими тезами. Як зауважила під час традиційного «інтелектуального зважування» головний редактор Лариса Івшина, це, мабуть, «перша школа за 15 років, де наші слухачі виразно готові демонструвати партнерство». Літньошколярі діляться, що ці чотири тижні багато в чому вплинули на їхній світогляд, розширили кругозір, не кажучи вже про вироблення професійних журналістських навичок. За згодою студентів ми публікуємо їхні відповіді на питання підсумкової анкети

1. Ваші відчуття: як змінила вас ЛШЖ?

1.1. Чим найбільше вам запам’ятався місяць, проведений у Літній школі «Дня»?

1.2. Чи відбулися зміни у вашому розумінні певних процесів (політичних, соціальних, культурних, історичних)? Якщо так, яких саме?

1.3. Чи ви впевнились у тому, що надалі хочете працювати в журналістиці?

1.4. Як би ви охарактеризували особисто для себе період, проведений у Літній школі журналістики «Дня»

1.5. Топ думок гостей, які найбільше запам’ятались (до 5 тез)

2. Яку практичну користь ви отримали від Літньої школи журналістики? Чого навчилися, які навички удосконалили?

3.1. Як ви бачите поширення досвіду ЛШЖ у ширших середовищах?

3.2. Як би ви хотіли продовжити співпрацю з «Днем»?

3.3. Які проекти, на вашу думку, можна ще запропонувати «Дню»? Як бачите свою участь у них?


1.

ЛШЖ «Дня» – місце інтелектуального та професійного зростання, аукціону ідей, карнавалу слів.

1.1.

Приємна втома – достатньо потужний інструмент для мотивації, завдяки їй ми досягнули поточних результатів. Поштовхом до дій були захоплюючі зустрічі з послами, медійниками, діячами культури. Ми готували надскладні запитання нашим гостям і не давали їм можливості заснути. Ми вчилися бути інтелігентними журналістами та трішки з перцем. Ми добирали найцікавішу інформацію з інтерв’ю для читачів і старалися бути просто частиною неймовірної команди «Дня». Ми робили все для вас і один для одного.

1.2.

ЛШЖ відкрила нові горизонти пізнання політичних, соціальних, культурних та історичних процесів. Здається, журналісти мають величезну перевагу – вони завжди очевидці найрізноманітніших подій, тому не можуть не помічати нових тенденцій. Цікаво, що війна з Росією тривала протягом років незалежності, хоч соціум ніг цього не вловити. Ця війна була прихованою і на неї впливали не тільки історичні чинники. Суспільство заговорило про війну тільки коли почалася відкрита фаза хоч завжди були ті, що попереджали давно.

1.3.

Серед усіх професій я обираю журналістику. Обираю на озброєння слово і правду за щит.

1.4.

Це був місяць праці над собою, а задоволення більше, ніж від бучного відпочинку. Було б чудово якби чи то дні повільніше минали, чи то більше було тих днів. Зрештою, шкода що все закінчилося, але натомість з’явилися сміливі ідеї, уривки роздумів для поглибленого аналізу та океан вражень.

1.5.

«Нерозібраний багаж» минулого – неосмислене майбутнє». Лариса ІВШИНА

«В Україні існує феномен маленьких українських Трампів. Багато українських політиків відчули надію, що можна вистрелити, не вибудовуючи політичну кар’єру десятками років». Тетяна ДАНИЛЕНКО

«Мова не зброя, а інструмент». Юрій КОСТЮЧЕНКО

«Філософія – гостре лезо розуму». Андрій БАУМЕЙСТЕР

2. 

До ЛШЖ я мав деякий досвід роботи на радіо у новинній службі. Для того, щоб розвинути відчуття важливості новини, я мені було просто необхідно побачити як вона зароджується. Мені потрібно було щось схоже на компас і мапу тільки для журналіста. Коли ти віднайшов цікаву заяву серед невпинного потоку інформації, це ще не ввесь успіх. Далі потрібно переплавити «сиру» думку в продукт. Шукати натхнення – невиправдана і необґрунтована трата часу. Слово «дедлайн» регулярно перебиває думку, яка мала надію на життя. Думаєш собі, що краще б людство не знало того слова, бо воно вже день і ніч не дає спокою. Коли «пелехаті» слова зникають з текстів, цей етап можна назвати своєрідною інвентаризацією знань.

P.S.: розповів із власного досвіду. Все це я пережив, переосмислив і зробив загальні висновки. Не знаю яким буде наступний етап шліфування слова.

3.1.

(Не зовсім зрозумів запитання)

Газета «День» висвітлює важливі теми міжнародного рівня і через це про неї знають на Заході та у США, але поширення тексті газети серед населення невелике – основним чином завдяки сайту. Думаю, що PDF добре розійдеться там.

3.2.

Планую регулярно дописувати у газету. Маю ціль, пов’язану не тільки з вдосконаленням письма – тому маю намір писати багато і часто.

Радий стати співкуратором ЛШЖ у майбутньому.

Інформаційна підтримка проекти «Дня» – Дуже радіо (потребує узгодження).

Хотів би на перспективу працювати у вашій редакції.

3.3.

1. Табір для дітей 9-11 класів – ось чого дійсно бракує. Це би сприяло вибору професії журналіста.

2. Серія лекцій (онлайн) для енциклопедичного пізнання або для підготовки до вступу для підняття «історичного імунітету» та викорінення комплексу нищовартісності.

3. Школа репортажного фото – як і фотоконкурсу «Дня» нема альтернативи в Україні, фотошкола теж би була унікальною.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments