Перший-ліпший брехун і ошуканець може розвалити цілу державу, тоді як упорядкування речей навіть в одному домі неможливе без ласки Божої.
Іван Мазепа, український військовий, політичний і державний діяч, Гетьман Війська Запорозького

Актовський каньйон...

Як витвір природи може стати центром розвитку громади на Миколаївщині
26 серпня, 2016 - 14:00

Мандруючи кілометрами південних шляхів України, рідко можна відзначити зміну довколишнього ландшафту. Уздовж доріг простягаються широкі поля, що різними барвами впираються у самий горизонт. Втім, у Вознесенському районі Миколаївщини заховався дивовижний витвір природи — Актовський каньйон, який входить до Нацпарку «Бузький Гард». На площі у 250 гектарів розкинувся унікальний комплекс гранітних скель, які на глибині до 50 метрів «розрізає» річка Мертвовод. Краєвиди на верхівці скель і внизу каньйону вражають. Величезні брили створюють атмосферу всесильності природи. «Долина диявола» — ще одна назва каньйону, яка навіює містичні мотиви і ховає в собі численні легенди, пов’язані із цим місцем. Наприклад, про те, що в Актовському каньйоні козаки-характерники тренували свої надлюдські здібності перевтілення у тварин...

Каньйон межує з невеликим селом Актове, від якого й отримав свою назву. Щороку сюди приїздить все більше туристів: від охочих покинути міську метушню до екстремалів-скелелазів. Утім, Актовський каньйон поки не став повноцінним туристичним об’єктом через слабо розвинену інфраструктуру. Як перетворити унікальний природний дар на точку розвитку соціального туристичного бізнесу? Як зберегти своєрідні екосистеми каньйону та зробити його відвідини нешкідливими для природи? Що треба побудувати й запропонувати, щоб туристи з різними уподобаннями приїжджали в Актове? Яку користь від цього матимуть місцеві громади? Вирішенням цих стратегічних питань активно зайнялася ГО «Фонд оновлення села». Побувавши в Актовому за сприяння херсонського представництва компанії Turkish Airlines та Центру туризму і розваг ХерсON, ми не могли оминути цю тему й поспілкувалися з головою ГО Олександром Максименком.

ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ

«Вперше я відвідав Актове три роки тому під час екскурсії. До цього, проживши все життя в Миколаєві, я нічого не знав про таке дивовижне місце за сотню кілометрів від свого міста. На той час нас із друзями здивувало, що такий потужний туристичний потенціал жодним чином не відображається на добробуті місцевої громади, — розповідає Олександр. — Тут немає централізованого газо- і водопостачання, погані дороги, вуличне освітлення, закритий будинок культури... Як можна змінити ситуацію? Ми почали думати над цим. Адже це проблема не лише Актового. В Україні чимало дивовижних куточків, до яких тягнуться туристи, але інфраструктура там погана. І треба знайти алгоритм побудови соціально-корисного бізнесу на туризмі. Навіть у Миколаївській області таких прикладів кілька: село Мігея, куди їдуть займатися рафтингом, або прекрасна природа Кінбурнської коси і село Покровка. Ці населені пункти можуть розвиватися значно активніше».

ІНФОРМЦЕНТР І КЕМПІНГ

Одна з ідей, над якою працює Олександр і його колеги, — створення інформаційного центру і розвинутого кемпінгу. Описавши цілі проекту, його виставили на краудфандингову платформу. Зібрали трохи більше 80 тисяч гривень. «Я був надзвичайно вражений, як незнайомі люди повірили в наш проект і фондували свої кошти на наш рахунок, — каже Олександр Максименко. — Ми хотіли показати, що навіть із невеликими ресурсами можна почати роботу. Наразі створили інформаційний центр на місці, де буде розташований кемпінг. Це — майданчик для комунікації, зокрема й з місцевими мешканцями, які вже пропонують свої ідеї: продавати продукти зі своїх господарств (молоко, мед), лікувальні трави, розселяти туристів. Ми стараємося не шкодувати часу на залучення селян до цього процесу, адже це вигідно для них».

Наступний крок — власне кемпінг. Майданчик готовий. Вирішуються побутові питання: вода, санвузли, Інтернет, харчування. На території будуть кілька наметів для оренди та місця, де можна поселитися зі своїми. Кемпінг розташований у зручному місці, в кількох десятках метрів від каньйону.

ЛЕГАЛІЗАЦІЯ

За словами Олександра, для них відкритими залишаються ще кілька питань. Передусім — організація діяльності в правовому полі. «ГО займається комерційною діяльністю. Як пояснити, що прибуток ми не кладемо собі в кишеню, а направляємо на потреби села? Можна оформити садибу зеленого туризму. Дуже зручно було б через сайт, де було б видно хто, скільки, за що платить і куди ми це витрачаємо. Але багато людей приїжджають і розраховуються лише на місці. Це — найскладніший етап нашого проекту соціального бізнесу, — говорить Олександр. — Є ще варіант оформити скриньку для благодійних внесків. У нас дуже багато проблем у селі, на які можна витрачати зароблене: дороги, будинок культури, школа, садок, вдосконалення туристичних послуг. Але ми любимо долати труднощі, тому і з цієї ситуації знайдемо вихід».

ЗБЕРЕЖЕННЯ ПРИРОДИ

Ще один важливий момент у розвитку Актовського каньйону як туристичної точки — збереження природи. На території каньйону ростуть унікальні рослини, живе своя екосистема з особливостями скелястого ландшафту, степу і річки. Відтак, відвідування заповідного місця не повинно перетворитися в хаос, коли люди можуть зашкодити природі через необізнаність.

«Потік туристів збільшується щороку. Я часто бачу, що люди гуляють там, де це заборонено. Уже зараз я розумію, що треба вкладати кошти в «екостежку» — маршрут, за яким турист зможе насолодитися красою каньйону з різних точок, але не зашкодить його екосистемі. Тут можна організувати кінні прогулянки, веломаршрути, екстремальні види розваг, але — цивілізовано, — зауважує Олександр. — Співробітників нацпарку, які б сказали, де не можна розводити вогонь чи ставити намет, фізично не вистачає. Встановлення баків для сміття, інформаційних табличок, огороди для перешкоджання в’їзду авто — на все це потрібні кошти. Щось ми можемо вже зараз, але втілення амбітних планів вимагає часу».

Іван АНТИПЕНКО, «День», Херсон, фото автора
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments