Працювати треба ідейно, щоб дати свою духовну лепту для рідного народу
Кость Левицький, український державний діяч, адвокат, публіцист

Чернiгiв

У місті збереглася чверть усіх архітектурних пам’яток України домонгольського періоду
8 липня, 2016 - 13:01

Чернігів — одне з найдревніших міст України та Східної Європи. Його історія нараховує понад 1300 років. Перша письмова згадка про Чернігів належить до 907 року. Найдавніший літописний спогад з’явився у «Повісті временних літ», де місто значиться другим після Києва, в якому «сиділи» князі руські. А взагалі Чернігів існував принаймні з VII століття, а у ІХ-му Чернігів уже був не просто одним із руських міст. Через це місто проходив шлях «із варяг у греки», або «грецький шлях». Майже третину всіх історичних свідчень в Україні про татаро-монгольський період можна знайти саме у Чернігові.

ВІЗИТІВКА

Чернігів розташований за 140 кілометрів на північ від Києва. При в’їзді в місто з боку київського шосе гостей міста зустрічає його візитівка — пам’ятка архітектури національного значення — козацький кафедральний собор Святої Великомучениці Катерини. Цей храм — яскравий зразок кам’яної української архітектури Лівобережжя XVII—XVIII століть. Церква зведена на кошти козаків, — братів Лизогубів (Якова та Семена), за заповітом їхнього батька, Чернігівського полковника Юхима Лизогуба. Церква побудована в пам’ять про діда, Чернігівського полковника й наказного гетьмана Якова, та козаків Чернігівського полку, які виявили героїзм під час штурму турецької фортеці Азов  1696 року.

Праворуч храму, через дорогу від нього, при в’їзді в Чернігів гостей міста зустрічає чернігівський дитинець (Вал). Розташований на мису, в місці злиття річок Десни і Стрижня, на перетині головних природних напрямів, він займає панівне положення серед навколишнього ландшафту.

У центрі колишнього дитинця розташований один із найдавніших храмів Русі — Спасо-Преображенський собор. Він із найдавніших часів був князівською усипальнею. Поруч зі Спаським собором височить ще один свідок князівської доби — Борисоглібський собор (1120 — 1123 рр.), який справляє враження міці, непорушності та спокою.

На краю валу колишньої фортеці розташована одна з найдивовижніших архітектурних споруд міста, нині відома як Колегіум. Колись ця будівля входила до складу кафедрального Борисоглібського монастиря — резиденції чернігівських архієпископів. У 1700 — 1702 рр. чернігівський архієпископ Іоанн Максимович за підтримки та фінансування гетьмана Івана Мазепи прибудував до неї впритул дзвіницю. Саме в Колегіумі нині відбувається більшість виставок та мистецьких акцій.

А поруч із Колегіумом у серпні 2009 року з ініціативи «Чернігова стародавнього» було встановлено пам’ятник Івану Мазепі. Він став першим пам’ятником славному гетьману в українському місті.

КУРГАННИЙ НЕКРОПОЛЬ

На захід від історичного центру Чернігова височать схили Болдиних гір. У дохристиянські часи на цьому місці було розташовано міське курганне кладовище. Цей курганний некрополь є одним із двох, що збереглися в межах міста на території Давньої Русі.

З давніх часів Болдині гори стали традиційним місцем поховання видатних людей, імена яких пов’язані з нашим містом.

Поруч із Болдиними горами розташовані Антонієві печери — пам’ятка підземної культової архітектури XI — XIX століть. Засновані вони в 1069 році як печерний християнський монастир князем Святославом Ярославичем і відомим церковним діячем давньоруської доби — преп. Антонієм Печерським, який народився на Чернігівщині у місті Любеч.

Нині печери є комплексом підземних приміщень і переходів загальною довжиною близько 350 метрів, котрі розміщуються у товщі Болдиних гір (у межах сучасного міста). Глибина залягання Антонієвих печер коливається від 2 до 12 метрів відносно поверхні гори.

На західній околиці Болдиної гори над неозорою заплавою Десни, в оточенні давніх слов’янських курганів, підноситься величезний ансамбль Троїцько-Іллінського монастиря. До його розбудови доклали чимало зусиль давньоруські князі та козацькі старшини. Немало коштів виділив на монастир гетьман Іван Мазепа.

ІСТОРИЧНИЙ ЦЕНТР

Адміністративним та культурним центром Чернігова є Красна площа. Ще зі староруських часів вона була головною торгівельною площею Чернігова. Сучасного вигляду площа набула у післявоєнний період, після відновлення зруйнованих війною будівель.

В архітектурний ансамбль Красної площі гармонійно вписується П’ятницька церква — унікальний витвір майстрів останнього періоду давньоруської архітектури. Її було споруджено в кінці ХІІ — на початку ХІІІ ст. на чернігівському посаді біля торгу. Сучасний вигляд храму — реконструкція його в первісних формах.

Чернігів поступово перетворюється в один із туристичних центрів. Вигідне та компактне розташування старовини, наближеність до столиці робить його привабливим для туристів. Факт, що говорить сам за себе: у місті збереглася чверть всіх архітектурних пам’ятов України домонгольського періоду. В музеях Чернігова — багаті колекції українських старожитностей і народного живопису.

За даними науковців із Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», за минулий рік його відвідало орієнтовно 200 тисяч туристів. Міська влада, усвідомлюючи туристичний потенціал Чернігова, кожні вихідні робить центр міста пішохідним.

Віталій НАЗАРЕНКО, Чернігів, фото автора
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments