Хто знає гріх тільки за словами, той і про порятунок нічого не знає, крім слів.
Вільям Фолкнер - американський письменник, прозаїк, лауреат Нобелівської премії з літератури

Корсунь-Шевченківський

Позитивна енергетика тисячолітньої історії
14 липня, 2016 - 16:51

Живописне містечко Корсунь-Шевченківський знаходиться за 150 кілометрів від Києва. Воно розташувалося на скелястих берегах річки Рось і має давноминулу історію. Раніше місто називалося Корсунь. Є дві версії походження цієї назви. За однією з них Корсунь назвали на честь давньоруського бога сонячного світла Хорса. Друга версія свідчить, що назва міста походить від іранського слова «хоро» — палаючий, або від тюркського словосполучення «кара су»  — чорна вода, в значенні «чиста вода».

Фоторепортаж

Князь Ярослав Мудрий заснував Корсунь 1032 року. Місто було важливим оборонним осередком і захищало південні кордони Київської Русі від нападів кочівників. 1240 року Корсунь зруйнували війська хана Батия. Пізніше місто було під владою Великого князівства Литовського, Польського королівства, а 1585 року отримало Магдебурзьке право.

1648 року недалеко від Корсуня відбулася відома Корсунська битва, в якій війська Богдана Хмельницького розгромили польську армію. В період Руїни місто зазнало занепаду, економічне та політичне життя Корсунщини зупинилося, більшість населення переселили на Лівобережну Україну.

Пізніше Корсунь знову ожив. Наприкінці XVIII сторіччя його новим власником став племінник польського короля Станіслав Понятовський. Він удихнув у місто нове життя: тут побудували декілька фабрик, заводів, госпіталь, створили касу взаємодопомоги, заснували школу танців. Понятовський побудував у Корсуні свою літню резиденцію — двоповерховий кам’яний палац і чудовий парк на березі ріки Рось. На початку XIX сторіччя маєток став власністю родини Лопухіних-Демидових.

Тарас Шевченко неодноразово відвідував Корсунь. Тут він гостював у троюрідного брата Варфоломія Шевченка, писав вірші і малював. У Корсунському парку до цього часу росте старий каштан, під яким любив відпочивати український поет. Біля дерева навіть встановили меморіальну табличку, яка свідчить про приїзд Т.Г. Шевченка в Корсунь.

Зараз Корсунський парк — це державний історико-культурний заповідник. Його площа складає близько 100 га. На величезній території розташувався прекрасний парк з безліччю рослин, каплиця, палац, у якому розташований музей історії Корсунь-Шевченківської битви, дерев’яне шале, що збереглося з 1785 року. В парку прокладені алеї та доріжки, є джерело дуже смачної питної води, фонтан і навіть футбольне поле.

Через парк протікає річка Рось. Вона весело дзюрчить між гранітних каменів, утворюючи пороги, затони, пляжі. Вода дуже чиста і тепла. Вихідного дня тут відпочивають місцеві жителі, приїжджають гості з Черкас, Києва, Полтави, інших міст.

Під час прогулянки парком ми познайомилися з надзвичайною людиною. Він корінний житель Корсунь-Шевченківського, у минулому вчитель фізкультури. Поки відпочивальники насолоджуються купанням в теплих водах річки, 75-річний Вільям Петрович (на фото) чистить кам’янисте дно від водоростей. Камені дуже швидко обростають ними: не минає і тижня, як гладка поверхня граніту вкривається зеленими слизькими рослинами, купатися стає некомфортно, а ходити по дну — навіть небезпечно. Вільям Петрович усією душею переживає за річку, заповідник та екологію. На жаль, помічників у нього всього двоє — сусід Дмитро та його маленька дочка Катя.

Неподалік від парку розташована гребля, а поряд з нею — кам’яний острів — Зелений. Посеред острова височіє постать богатиря Росича в шоломі, кольчузі та зі списом у руці. За легендою цей богатир жив тут за часів Давньої Русі й захищав місто від кочівників.

Корсунь-Шевченківський — дуже приємне містечко: маленьке, тихе, затишне. Тут є на що подивитися, погуляти  парком, відпочити на берегах Росі. Сам заповідник — пречудове місце з позитивною енергетикою. Тут відпочиваєш душею. Приїжджайте і переконаєтеся самі!

Микола ТИМЧЕНКО, «День», фото автора
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments