Я — для того, щоб голос мого народу достойно вів свою партію в багатоголосому хорі світової культури.
Олекса Тихий, український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи

Місце жахіття і скорботи

Чому музей Аушвіц-Біркенау щодня відвідують тисячі людей
12 травня, 2016 - 14:40

Поблизу старовинного польського міста Кракова є невелике містечко Освенцім. Тут у роки Другої світової війни гітлерівці створили найбільший табірний комплекс, який увесь світ називає німецьким словом Аушвіц. Він складався з концентраційного табору, табору смерті та табору примусової праці. Саме цей концтабір став місцем наймасовішого знищення мирних людей за всю історію людства. В’язнів позбавляли життя в крематоріях, вони гинули через нестерпні умови праці, від голоду, холоду, епідемій, жорстоких покарань, медичних експериментів. Точна кількість жертв табору смерті «Аушвіц-Біркенау» невідома до цього часу. На Нюрнберзькому процесі назвали приблизну оцінку — від півтора до чотирьох мільйонів осіб.

Нещодавно я відвідав Аушвіц — місце зла, жорстокості та  людиноненависництва. Зараз тут  музей. Від побаченого боляче стискалося серце, а на очі постійно набігали сльози.

Над входом у табір до цього часу зберігся напис ARBEIT MACHT FREI, що означає «праця робить вільним». Територію оточує огорожа з колючого дроту, який колись був під напругою. Уздовж широких вулиць стоять двоповерхові споруди.

У приміщеннях відтворили обстановку того часу: медична кімната, де в’язням вводили смертельні ін’єкції фенолу, солом’яні матраци, на яких покотом спали полонені. У величезних кімнатах зібрані речі ув’язнених — величезна кількість зубних щіток, гребінців, пензликів для гоління, десятки тисяч пар взуття, тонни зрізаного волосся, дитячі іграшки. В інших блоках організовані музейні експозиції з фотографіями, списками загиблих, дитячими малюнками та прощальними листами в’язнів. Між блоками відновили частину стіни смерті, біля якої розстрілювали ув’язнених. Тепер тут завжди горять свічки.

Недалеко від Аушвіца знаходиться ще один табір — Біркенау. Він значно більший від  Освенціма. Потяги з ув’язненими приїжджали прямо сюди спеціально добудованою залізницею, яку називають «дорогою смерті». Людей розміщали в дерев’яних бараках, призначених для коней. У приміщення, яке було розраховано на 52 коней, набивалося більше чотирьох сотень в’язнів. У таборі були чотири крематорії та чотири газових камери.  Нацисти намагалися знищити все, коли прийшли наші війська. Вціліло всього кілька бараків, а на місці решти залишилися лише цегельні печі. Сотні цегельних печей...

Зараз музей «Аушвіц-Біркенау» щодня відвідують тисячі людей. Вони приїжджають із різних куточків світу, щоб побачити це страшне місце, де були знищені мільйони безневинних жертв, ушанувати їх пам’ять, відчути якусь частку того жахіття, яке тут колись відбувалося. І зрозуміти, що подібне не повинне повторитися. Ніколи.

Микола ТИМЧЕНКО, «День», фото автора
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments