Влада спирається на всіх, хто живе в брехні.
Вацлав Гавел, чеський політик та громадський діяч, дисидент, критик комуністичного режиму, драматург та есеїст, дев'ятий та останній президент Чехословаччини та перший президент Чехії

Місця тяжіння людей і... птахів

«День» побував у заповідних місцях на Херсонщині
10 червня, 2016 - 12:39

2015 року Товариство охорони птахів (ТОП) спільно з компанією «Кока-Кола Україна» реалізували природоохоронний проект на території Кардашинських озер та річки Чайка на Херсонщині. Тут розташовані водно-болотні угіддя, які, на думку екологів, потребують охорони, адже розташовані тут екосистеми мають десятки рідкісних видів тварин і рослин. Зокрема, на Кардашинських озерах мешкає колонія баклана малого, який належить до глобально-вразливих видів.

Проект поєднав природоохоронний і соціальний компоненти — відновити гідрологічний режим 11 прісноводних озер, які розташовані в пониззі Дніпра й сполучені з ним каналом, і захистити від підтоплення чотири населених пункти: Велику Кардашинку, Малу Кардашинку, Кардашинку та Кохани. Для цього створили канал завдовжки 1300 і завширшки п’ять метрів. Завдяки цьому збільшився водообмін між Кардашинськими озерами та Дніпром і зникли сезонні підтоплення приватних господарств у селян. Крім того, ТОП і «Кока-Кола Україна» провели масштабне прибирання річки Чайка, яка розташована поруч. До акції долучились орієнтовно 150 осіб: прибрали сім кілометрів узбережжя й зібрали три тонни побутового сміття.

Минулими вихідними ініціатори згаданих проектів зібралися поспостерігати за птахами на заповідних територіях Херсонщини, оцінити результати роботи минулого року й обговорити нові проекти. На birdwatching традиційно запросили учасників фотовиставки газети «День», які торік перемогли в номінаціях від ТОП.

ДОМУЗЛА

Перша точка нашого маршруту — орнітологічний заказник місцевого значення Домузла, розташований у Каланчацькому районі. Він займає площу в 1400 га. Заказник являє собою природну впадину, що розташована нижче від рівня моря на п’ять метрів. Тут налічується до сотні видів птахів, серед яких близько 15 червонокнижних (каравайка, чапля мала біла, баклан малий). Заказник налічує понад 270 озер, які сполучені каналами, що виходять у Чорне море.

Місцеві мешканці кажуть, що на заказник треба звернути значно більше уваги влади і природоохоронців, адже зараз він — фактично в дикому стані. «Браконьєри дедалі частіше порушують заборону на мисливство, у людей збільшується кількість зброї, майже неможливо когось притягнути до відповідальності», — каже під час екскурсії місцевий приватний підприємець Олександр Володимирович.

До заказника ми потрапили, коли линув дощ. Прикрість для фотомайстрів, але від чистого спостереження задоволення не менше. Ми побачили з десяток видів тутешніх пернатих: лебедів, лунів, крячок, чапель та інших птахів.

ОЗЕРА

На Кардашинських озерах — прекрасні краєвиди. Водні плеса переблискують десятками відтінків сонця й очерету. Буйно квітнуть лілії, утворюючи жовто-біло-зелені острівці. Сюди варто зайти на човні з веслами, щоб не лякати гуркотом двигуна тутешніх мешканців. У пошуках їжі над ліліями кружляє крячок річковий. Пернаті бавляться в розлогому зеленому листі. У кожного тут своє місце. Неподалік сидять чаплі, а в зоні недосяжності мого фотоапарата — кілька бакланів.

Цього разу — аматорський birdwatching. Аматорський, тому що навіть з хорошою камерою зробити висококласний знімок не так просто. Для цього, каже фотограф зі стажем Сергій Рижков, потрібно вивчати місця скупчення птахів, продумати тло, бажаний ракурс, іноді днями висиджувати в замаскованій засаді, щоби «вполювати» бажані кадри. Та навіть такі зусилля не завжди приносять успіх. Всюди є елемент удачі.

ДЖАРИЛГАЧ

Територія найбільшого в Україні острова протяжністю 42 км належить до Національного природного парку «Джарилгацький». Тут ростуть червонокнижні рослини, мешкають тварини, які перебувають під охороною. Джарилгач — чудове місце для невибагливого туриста. Ви не знайдете тут престижних готелів, зате природа милує око чистим відкритим морем, кілометровими піщаними пляжами, дикими сусідами: олені, муфлони, кабани.

На острів найлегше дістатися катером зі Скадовська. Їдуть переважно до двох точок. Якщо хочеться трошки більше цивілізації з широким пляжем, навісами, шезлонгами й кафе, де дуже смачно готують щойно зловлені морепродукти (скат, креветки, бички), можна податись на так звану «Глибоку». Влітку тут людно, але ще не попсово. Можна усамітнитись і зайти островом углиб.

Якщо ж хочеться взагалі подалі від людей — краще їхати на маяк. Трохи довша дорога, але краєвиди того варті. Старий маяк — дуже цікавий об’єкт для фотографів. Він був відкритий 1902 року, а спроектований у Парижі відомим Ейфелем та його учнями. Вода забирає суходіл перед старим маяком. Можливо, через кілька років він сам стане островом. На жаль, 2005 року підйом на вежу закрили, але екстремали можуть спробувати прошмигнути через колючий дріт. Тут же стоїть і діючий новий маяк, який спорудили 1997 року.

«Українські Мальдіви, або острів Баунті», — говорили учасники нашої поїздки про цей острів. «Мабуть, ні те ні інше, — думалось мені. — Це наш Джарилгач. Дикий і чарівний».

Іван АНТИПЕНКО, «День», Херсон, фото автора
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments