Дугін знову persona grata

Депутат Верховної Ради з фракції комуністів Євген Царьков звернувся до СБУ із запитом щодо заборони в’їзду до України російського діяча Олександра Дугіна. Відповів на запит глава Служби Ігор Калінін.

Він повідомив, що інформація про застосування щодо Дугіна обмежувальних заходів у СБУ відсутня. Іншими словами, відвертому українофобу в’їзд до нашої країни відкрито. «Ось так, скоро поїду до цієї дивної країни», — написав Дугін на своїй сторінці у Facebook.

Рішенням Вищого адміністративного суду України від 9 листопада 2011 року заснована Дугіним організація «Євразійський союз молоді» (ЄСМ) була визнана протиправною, а її діяльність на території країни заборонена. Врахуємо, що ця молодіжна організація є структурною частиною «Міжнародного Євразійського руху», лідером і засновником якого є Олександр Дугін. Додамо до цього, що активісти ЄСМ у жовтні 2007 року знищили державний герб України на горі Говерла. У повідомленні організації говорилося, що «розбито гранітний пам’ятний знак, присвячений так званій конституції України, замість символу українських колаборантів жовто-синього прапора над горою встановлено стяг Євразійського союзу молоді». Далі організація перейменувала найвищу точку нашої країни на пік Сталіна й заразом здійснила DDos-атаку на сайт президента України, порушивши на кілька годин його роботу. Тоді ж Дугіну як кураторові ЄСМ було заборонено в’їзд на територію України.

Зрозуміло, чому комуніст Царьков так непокоїться про Дугіна. Урешті-решт, ідеологія його партії мало чим відрізняється від того, що проповідує у своїх працях Дугін. Їхній науковий рівень вельми сумнівний, оскільки у своїй докторській дисертації головний російський євразієць переплутав другий закон Ньютона з формулою імпульсу, кінетичної енергії. Причому жодна з перерахованих формул не була написана правильно. Доктор наук не освоїв навіть елементарної фізики зі шкільного курсу. Як зауважив біофізик Борис Режабек, для Дугіна «Архімед і Евклід з Піфагором, отже, винні в тому, що людство навчилося мислити не лише в категоріях влади й підпорядкування, а вже цього вибачити ніяк не можливо. До того ж, згідно з Дугіним, критерії науки «чітко пов’язані з англо-саксонським ареалом, у першу чергу з Англією», а це вже вочевидь пахне шкідливим впливом атлантистів. Про те, що наука Європи починалася передусім у академіях Італії, він ніби й не підозрює». Далі ще цікавіше. «Головна ідея дисертації зводиться до того, що часи науки минули, час повертатися до старих добрих порядків, коли наука займала належне їй, на думку Дугіна, місце — у найкращому разі служниці володарів». Це практично відхід у середні віки, який не може прикрити жонглювання наукоподібною термінологією на кшталт «парадигми сфери», «парадигми променя» й «парадигми відтинку», «суперструни» й іншого з того ж арсеналу.

Ось що дивно. З одного боку, наш Вищий адміністративний суд розпускає на території країни організацію Дугіна. Воно й зрозуміло, ні в якій нормальній країні не допускається наруга над державними символами, пряма образа держави. У той же час, куратор цієї, з дозволу сказати, організації отримує право в’їжджати до України. Неважко здогадатися напрямок його візиту «до дивної країни». Їде він, щоб, подібно до відомого Михайла Леонтьєва заявляти, що такої країни немає й бути не може.

У нас Президент гарант незалежності та територіальної цілісності чи в нього знайшлися інші справи? А СБУ знаходить час займатися журналістами, котрі начебто являють загрозу, органами вигадану, замість того, щоб розбиратися з тими, хто дійсно являє загрозу державі. Спробував би Дугін і йому подібні хоч одне криве слово сказати, наприклад, про Люксембург. То втратив би можливість виїжджати до Європи на дуже довгий період, якщо не назавжди. Тому що там люди чудово знають, як свою, незалежно від розмірів, країну захищати й нікому не дозволяти навіть засумніватися в її існуванні.

Ні в якому разі не можна складати чорні списки. Опонентів слід вислуховувати, але лише тих, хто свою позицію аргументує. Навіть якщо ми з нею не згодні. Але до певної межі. І вона там, де ображають нашу країну, її державні символи. І правильно було б, якщо Дугін ступить на українську територію, судити його за такі дії, як це було б у будь-якій демократичній і поважаючій себе країні.

Навіть не хочеться обговорювати причини такої всеїдності й боязкості нашої влади. Вони досить зрозумілі й прозорі. Уся річ у політиці боязні якось зачепити сердитого невідомо за що сусіда. А ще в наближенні виборів.

Треба терміново мобілізувати проросійський і шовіністичний електорат, який неабияк розчарувався в Партії регіонів. Зближуватися з Росією влада не хоче, але відверто сказати про це не може. Тому вдається до політтехнологій камуфляжу своїх завдань і цілей. Начебто й за російську мову виступаємо, та от і на гостину браві хлопці скоро приїдуть. Розповідати всьому електорату про вічне братерство, єдине коріння, підступи ворогів східного слов’янства й швидке возз’єднанні під скіпетром Москви в єдину й неділиму. Про великого Володимира Володимировича — збирача російських земель, і про те, як він по ночах не спить, безсоння мучить його через те, що Україна не вступає до союзів і просторів. Не розуміє своєї вигоди в мільярди доларів, якими з панського плеча Кремль готовий її обдарувати. А що вимагає натомість, про це мовчать. До певного часу. Хоча й так зрозуміло.

І раптом стараннями Дугіна й Ко електорат на сході й півдні зрозуміє, хто насправді печеться про братерство, й не піде за комуністами. Хоча не велика біда. Більш ручних, ніж члени акціонерного товариства під червоними прапорами «Симоненко й товариші», знайти в українській політиці важко.

Проте відплив голосів до комуністів серйозно непокоїть штаб Партії регіонів. Свої й ручні комуністи теж до певної межі. Коли ситуація стане нестабільною, то, як відомі тварини, червоні в парламенті першими почнуть шукати інший дах. Так було з часів Володимира Леніна, який кидався від японської розвідки до німецької, та й допомогою американських банкірів, отриману через товариша Троцького, не гидував. Як то кажуть, friends are OK when they don’t get in the way. Отже, електоральний тютюнець регіонали ділити ні з ким не хочуть. А для цього й Дугін згодиться. А на країну хто ж звертає увагу...

КОМЕНТАРI

Павло ЖОВНІРЕНКО, голова правління Центру стратегічних досліджень:

— Дозвіл Дугінові приїхати в Україну означає те саме, що й ухвалення мовного закону, тобто загострення ситуації, створення напруги в суспільстві перед виборами. Напруга ж переростає в конфліктну ситуацію. Є таке поняття, як «інтегративна функція конфлікту» — об’єднання народу проти влади, якою б вона не була.

Володимир ВАСИЛЕНКО, юрист-міжнародник, професор, доктор юридичних наук:

— Це абсолютно неправомірна акція нинішнього керівництва СБУ. Служба безпеки повинна мати жорстку позицію, яка полягає в забороні в’їзду до України всім особам, які ведуть антиукраїнську активність і порушують мир, спокій, збурюють суспільство і провокують його на внутрішні конфлікти. На жаль, сьогодні СБУ цього не виконує. Вона не тільки допускає тих осіб, котрі мають явні провокаційні й антиукраїнські позиції, діяльність яких порушує українське законодавство (забороняє розпалювання міжнаціональної та етнічної ворожнечі), а й дозволяє діяльність різних антиукраїнських організацій.

Приїзд таких особистостей несе явну загрозу. Путінська влада весь час намагається підтримувати стан напруженості в українському суспільстві. Це роблять для того, щоб послабити Українську державу, відволікти увагу українців від тих проблем, які існують і які не вирішує нинішня українська влада. Нарощування конфліктів на мовному, етнічному, геополітичному ѓрунті, як то членство України в НАТО, — це все провокаційна діяльність, яка розколює суспільство. Коли суспільство розколоте, тоді й країна слабка. Нинішня влада не тільки не має розуміння цього, а й деякі її представники виступають як інструмент зміцнення ворожої зовнішньої політики Росії щодо України.