Найрідкісніша мужність - це мужність думки
Анатоль Франс - французький прозаїк, літературний критик

Мустафа ДЖЕМІЛЄВ: «Я ж зек, слухай, якщо Чорновіл залишиться один, я буду поруч із ним»

10 червня, 1998 - 00:00

Тетяна КОРОБОВА, «День»


Мустафа Джемілєв — легенда свого часу, чиє ім’я лунало поряд
з іменами борців із радянським режимом за права людини генерала Григоренка
й академіка Сахарова.

Лідер кримськотатарського народу та його соратник Рефат Чубаров стали
народними депутатами за списком Руху. Уперше кримські татари увійшли в
парламент держави. Парламентові ще потрібно буде зрозуміти, хто такий Мустафа,
котрий не визнає авторитетів, дипломатії, протокольних реверансів та обтічних
висловлювань. А з чим прийшов у парламент він? Із надією? Із цього питання
розпочалася розмова кор. «Дня» Тетяни КОРОБОВОЇ з Мустафою ДЖЕМІЛЄВИМ.

— Особливих підстав для надій немає. Склад парламенту не вселяє оптимізму.
Звичайно, розмовлятимемо з усіма, роз’яснюватимемо. Зрештою, якщо депутат
— навіть соціаліст-комуніст, — якщо він хоч трошки думає про країну, про
стабільність, він повинен розуміти важливість розв’язання наших проблем.

Але загалом уже відомо: тут усім усе до фені, — чиновники починають
ворушитися тільки для того, щоб чиїсь проблеми не заважали розв’язанню
їхніх власних проблем. А сказати, що у влади — навіть у Криму, прокинулося
розуміння трагедії нашого народу, провини перед ним, усвідомлене бажання
виправити наслідки історичного злочину, я б не взявся.

— Чи прораховано плюси й мінуси від входження лідера кримськотатарського
народу у владу? Тепер і свої, і чужі можуть сказати: де розв’язання проблем?
Раніше їх можна було розв’язувати хоча б акціями, а тепер — вождь у владі,
які ж акції непокори, де логіка?

— Якщо на рівні парламенту або на рівні виконавчої влади щось вирішуватиметься,
то не буде ніяких акцій. Але тільки-но розумні пропозиції відкидатимуться,
ми скажемо: ну що ж, раз ви нічого не розумієте без акцій, будь ласка,
акції будуть.

— Можна підвести проміжний підсумок: чого ви досягли за час повернення?

— Особливого нічого, так, по шматочках. У владі, щоб можна було впливати
на розв’язання проблем, — практично без досягнень. Ми нині становимо 12%
населення (без Севастополя), а в структурах влади наша присутність від
нуля у Службі безпеки до 3 — 4% в органах місцевої влади. Пішло відкочування
назад — і квоту в парламенті відібрали, якою так на весь світ хвалилися:
«Дивіться, які ми демократи». І те, що у Верховній Раді нашої батьківщини
немає жодного представника нашого народу, — це приниження, плювок нам в
обличчя. І це питання треба вирішити якомога скоріше. Президент обіцяв
найближчим часом вийти із законодавчою ініціативою стосовно проведення
у Криму додаткових виборів на основі квотної системи.

— Ви вірите, що Президент особисто зацікавлений у цьому й виконає обіцяне?

— Не виконає — ми його потім на сміх піднімемо. Проте, коли ми зустрічалися,
він Кушнарьову казав щодо конкретних питань: ти це запиши, ось це, ось
це. А ні біса не робиться.

— А як вам парламент, розстановка сил?

— Не знаю, поки що оптимізму не вселяє, знову будуть склоки, перетягання
мотузки. І мені здається, що якщо тепер когось оберуть, то згодом цю фігуру
буде замінено. Тобто якщо прийде Мороз, то це надовго. А якщо Симоненко,
то тимчасово. Так само, як наш Грач у Криму.

— До питання про перегрупування: що ви робитимете, якщо раптом стане
два Рухи або півтора?

— До речі, хочу сказати щодо авторитарності лідера Руху, про яку вже
начитався. Я цього не помітив. Присутній тепер на всіх засіданнях. І, навпаки,
дивуюся: я в Меджлісі нікому не дозволяю так поводитися.

Ну, а в разі чого, так я ж зек, слухай, якщо Чорновіл навіть один залишиться,
я буду поруч з ним, — засміявся.

 

 

Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

comments powered by HyperComments