На паралельних курсах

Перехід Росії на стягування ПДВ за принципом країни призначення і введення Україною ПДВ у відповідь не є «початком торгової війни»,— заявив учора Президент України Леонід. Кучма і відзначив, що це — «практика, яка існує в світі». Проте, за словами Президента, запровадження таких заходів двома країнами «не на користь Україні».

Незбалансованість торговельних відносин двох країн вплинула і на те, що у кінці минулого тижня на переговорах у Москві першого віце-прем’єра України Олега Дубини з віце-прем’єром РФ Віктором Христенко знову не вдалося домовитися про поновлення паралельної роботи енергосистем Росії та України. Український віце-прем’єр пов’язував поновлення паралельної роботи енергосистем Росії та України з вимогою про нульове сальдо перетоків (це передбачає перевищення постачання електроенергії в односторонньому порядку не більш ніж на 50 млн. кіловат-годин на добу) і передбачав, що після поновлення паралельної роботи можна буде говорити про умови транзиту російської електроенергії через Україну. Але російська сторона наполягала на дотриманні Україною домовленостей меморандуму «Про співпрацю в галузі електроенергетики між міністерством палива та енергетики України і РАТ «ЄЕС Росії», підписаного 12 лютого у Дніпропетровську в ході російсько- української зустрічі на вищому рівні. І вимагала зняти ліміти, котрі пропонуються українською стороною на об’єми перетоків російської електроенергії в Україну, а також визначити комерційні умови її постачання.

О.Дубина та В.Христенко обговорили також питання українсько-російських відносин у галузі паливно-енергетичного комплексу, зокрема, про розрахунки України за енергоносії. В.Христенко при цьому упевнено заявив про те, що Україна незабаром випустить євробонди на суму боргу перед Росією у розмірі $1,4 млрд. «Умови погашення боргів України цінними паперами не повинні бути надмірно обтяжливими для бюджету України», поблажливо підкреслив В.Христенко. Однак при цьому була ще раз повторена вимога Росії оформити корпоративний борг «НАК Нафтогаз України» за російський газ як державний. Прем’єр-міністр України Анатолій Кінах уже висловлював позицію нового українського уряду, котрий виступає проти цього. Коментуючи лист глави уряду РФ Михайла Касьянова з цих питань, прем’єр висловив жаль в зв’язку з тим, що в одному з документів, підписаних колишнім керівництвом уряду України, «є згода до 30 квітня поточного року переоформити цей корпоративний борг у цінні папери під гарантії уряду, тобто, перевести його у статус державної заборгованості». «Я вважаю, що це не припустимо і не відповідає не тільки законодавству України, але й загалом нашим національним економічним інтересам», — сказав Кінах.

Президент України Леонід Кучма висловився з цього питання ще більш конкретно: корпоративні борги Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» за російський газ, за його словами, «ні в якому разі» не будуть перетворені у державні. Президент відзначив, що навіть якщо хтось «зробить такий обман, який у нас навчилися робити в останні роки, ця позиція постійна і зміні не підлягає». «Якщо не те підписав — відмовся від підписів або інший хід зроби, однак, не можна у міждержавних угодах поводитися, як хлопчик», — сказав Президент. Відповідаючи на запитання про те, чому не були досягнуті домовленості між Україною та Росією про реструктуризацію боргів за газ, Л.Кучма вiдзначив, що про це «треба спитати у попереднього уряду», повідомляє Інтерфакс-Україна.

До речі, зіткнувшись з політикою затягування енергетичних рішень у Москві, Україна зробила контркрок до Європи. У п’ятницю у Києві була обговорена можливість об’єднання енергосистем України і Польщі. О.Дубина та віце-прем’єр, міністр економіки Польщі Януш Штайнхофф обговорили перспективи співпраці двох країн з підключення української енергосистеми (так званого «Бурштинського енергоострова») до системи CENTRАL/UCРTE. (Зараз енергосистеми Польщі, Угорщини, Чехії та Словаччини об’єднані у центральноєвропейську енергосистему CENTRAL, котра працює у паралельному режимі із західноєвропейською енергосистемою UCPTE). Польський віце-прем’єр при цьому відзначив, що об’єднання енергосистем для забезпечення їх надійної взаємодії може відбуватися посезонно. Йшлося також про будівництво лінії електропередач Хмельницька АЕС — Жешув напруженням 750 кВт, яка дозволить збільшити експорт української електроенергії у Польщу. Одночасно Україна запропонувала Польщі користуватися її сховищами газу для сезонного і стратегічного зберігання, що також сприймається як досить ефективний хід у запобіганні будівництву на території цієї країни російського газопроводу в обхід України. У Мінтопенерго України навіть заговорили про зацікавленість у постачанні газу споживачам на території Польщі, яка у свою чергу зацікавлена у газифікації своїх прикордонних пунктів від газотранспортної системи України.