Невже Майдан?..

Схоже, нам загрожує «перманентна революція». На головній площі країни знову намети. І знову «вправнішими» виявилися регіонали. Три великі військові намети i ще кілька маленьких встановлені біля будівлі Главпочтамту. У них легко можна розмістити чоловік сто. Щоправда, зараз людей у наметах немає, навколо — лише нечисленні активісти. Але це поки... До речі, БЮТ застовбив учора Софіївську площу. Очевидно, про всяк випадок...

Офіційна версія Партії регіонів звучить так — сцена монтується для фінального концерту, наміченого на 28 вересня, а намети розбиті для того, щоб люди, які допомагають збирати сцену, могли відпочити, оскільки роботи ведуться цілодобово. (Щоправда, втомлених робітників у наметах ніхто не бачив.) Проте, у цю версію цілком можна було б повірити, якби не недавні різкі заяви регіоналів. Цієї неділі Віктор Янукович сказав буквально наступне: «Ми не допустимо фальсифікацій, і якщо це станеться, ми підійматимемо народ». А минулого тижня, нагадаємо, звучала погроза взагалі не брати участі у виборах.

Очевидно, регіонали не так уже впевнені у своїй перемозі. А віддавати владу вони точно не готові. І тут всі засоби хороші, тим більше, такі перевірені як майдан. Причому майдан із маленької літери. Не плутати з Майданом справжнім. Розтоптаним і опошленим.

Ми запитали експертів «Дня»: чи буде після виборів майдан? І чи будуть фальсифікації?

Кость БОНДАРЕНКО, політолог:

— Майдан, можливо, але це вже буде повторення, це буде пародія на майдан. Я гадаю, що майданна технологія вже себе вичерпала, дискредитувала.

А фальсифікації будуть обов’язково й будуть протести проти фальсифікацій. Але річ у тім, що феномен майдану був можливий у 2004 році, бо «помаранчевих» підтримали кияни. Вони складали ядро Майдану. Зараз же кияни навряд чи когось підтримають. Одного разу вони вже обпеклися на молоці, а тепер дутимуть на холодну воду.

Ігор ЛОСЄВ, доцент кафедри культурології Національного університету «Києво-Могилянська академія»:

— «Синій» майдан цілком можливий. Гроші в них є, ресурси є, медіаструктури є, організаційні структури також є. Власне кажучи, всі об’єктивні передумови є. А бажання зіграти в цю гру в них, очевидно, ще з’явиться. Хоч діють вони дуже істерично. По суті, копіюють, шаржують своїх ідейних опонентів.

Цілком можливо, що нове-старе російське керівництво захоче пограти в ці ігри й підтримати цей руху не без користі для себе, для реалізації сепаратних проектів у різних регіонах України. Так що це цілком можливо. Інша річ, що опонентам також потрібно трохи мізкувати, бо ми цього ворушіння вже три роки не бачимо. Потрібно вміти передбачувати деякі можливі загрози.

Чи будуть фальсифікації? Я не пам’ятаю жодних виборів, на яких не було хоча б мінімальних фальсифікацій. Я гадаю, що природно, вони будуть, питання в якому об’ємі. Очевидно, що всі політичні сили це робитимуть у тих регіонах, в яких вони матимуть найбільше можливостей. Очевидно, що Партія регіонів не хвилюється за південний схід, її непокоїть центр заходу, де її можливості фальсифікацій досить обмежені.

Вадим КАРАСЬОВ, директор Інституту глобальних стратегій:

— Потрібно говорити не про майдан, а про майдани. Очевидно, буде не один майдан у Києві, а кілька майданів у великих регіонах східної України. Для чого потрібен майдан? Майдан потрібен для того, щоб був інструмент тиску на політичну ситуацію на підрахунковій фазі післявиборного періоду, або на фазі спростування цих результатів у судах. Будуть мінімайдани біля судових органів (Адміністративний Суд, Конституційний Суд). Навіть якщо Партія регіонів отримає парламентську більшість, наприклад, об’єднавшись із комуністами, майдан ще буде способом тиску для того, щоб була внесена кандидатура Януковича на посаду прем’єр-міністра. Так що майдан залишається універсальним засобом політичного тиску. Тільки зараз Партія регіонів бере на озброєння досвід майдану 2004 року.

Щодо фальсифікацій. Коли спочатку говориться про фальсифікації, значить до них готуються. Значить фальсифікації будуть. Якщо не реальні, то в громадській думці. У намірах тих політичних сил, які оскаржують ці вибори.

Гіпотеза фальсифікації полягає в тому, що не важливо чи були фальсифікації реальними, чи були вони великими або малими. Сама ідея фальсифікації скидається в політичну ротацію. І тим самим уже стає чинником реальної політики. Політичні сили прагнутимуть до цього й одночасно перекриватимуть можливості для фальсифікації один одному. Ще раз повторю: не важливо будуть фальсифікації чи ні, не важливо на скільки великі їхні масштаби. Для політиків важливе те, що вони вже є в політичній свідомості. У риториці, у дискусії як топ-політиків так і їхній виборців.

Читайте в наступному номері думки на цю тему регіональних експертів.

ТИМ ЧАСОМ

Київська міськдержадміністрація звернулася до Шевченківського райсуду щодо проведення різними політичними силами масових акцій на майдані Незалежності. Про це заявив начальник Головного управління внутрішньої політики Київської міськадміністрації Віктор Гончарук, повідомляє Інтерфакс. За його словами, Київська міськадміністрація просить суд обмежити проведення масових акцій на майдані Незалежності в зв’язку з тим, що заявки на їхнє проведення до i після виборів подали кілька політичних сил. Гончарук зазначив, що мерія 20 вересня провела «круглий стіл» із представниками цих політичних сил, на якому запропонувала, щоб майдан Незалежності надавався кожній із цих сил у певні дні. «Але ніхто з тих, хто був присутній на «круглому столі», не зміг дати гарантії, що в разі зміни політичної ситуації той, хто претендуватиме на один із днів, не залишиться там на невизначений час», — зазначив представник КДМА. «Щоб позбавити нас від обвинувачень у сприянні тій або іншій політичній силі, у нас була робоча версія — залишити Майдан нейтральним», — додав він. За словами Гончарука, після того, як суд винесе рішення, мерія збирається знову провести «круглий стіл» із представниками партій і блоків для розв’язання питання про те, де їм проводити свої акції.