Вишиванка — це генетичний код нації
Леся Воронюк, поетеса, ініціатор Дня вишиванки

Перемогу Кучми на виборах 1994 року не передбачили тому, що вона народилася останньої миті

27 грудня, 1997 - 00:00

Не краща ситуація і в Україні, де жодна з соціологічних фірм не дала правильного прогнозу результатів президентських виборів 1994 року. Підсумки першого туру найточніше передбачив Київський міжнародний інститут соціології (КМІС). Напередодні виборів він провів п'ять опитувань: чотири зі скороченими інтервалами проведено до першого туру виборів (за місяць, за два тижні, за тиждень і за півтижня до виборів), п'яте - за тиждень до другого туру. В кожному з них опитано близько 1000 чоловік, кожне проводилося в 126 населених пунктах в усіх областях України та в Криму. Після перших чотирьох опитувань результати прогнозу від результатів кожного з семи претендентів на виборах відрізнялися не більше ніж на 3%. Методика прогнозування включала розробку моделей, що дозволили врахувати динаміку поглядів виборців.

Провівши опитування перед другим туром, КМІС зробив такий прогноз поділу на ньому голосів: за Кравчука віддадуть голоси 46,5%, за Кучму - 40,2%, проти обох - 4,7%. Реальні цифри становили відповідно 45,1%, 52,1% та 2,8%. Тобто цей другий прогноз не підтвердився: Президентом насправді став Кучма.

Для вивчення причин помилки КМІС зорганізував зустріч експертів - провідних соціологів і політологів Києва. Вони висловили деякі гіпотези про можливі причини розходження прогнозу з результатами виборів:

1) зсув вибірки п'ятого опитування порівняно з попередніми;

2) нещирість респондентів у відповідях про намір віддати свій голос за непопулярного в їхньому середовищі кандидата;

3) залучення до голосування нових людей, які не збиралися йти на вибори й через це не були враховані в прогнозі;

4) суспільна думка змінилася протягом останнього тижня перед другим туром виборів.

Перші три версії не підтвердилися. Всі опитування проводилися за однаковою методикою й за параметрами надійності та репрезентативності не відрізняються. Якби респонденти під тиском соціального оточення заявляли про підтримку Кравчука, а насправді голосували за Кучму, то вибори показали би збільшення поданих за Кучму голосів у тих реґіонах, де він переміг. Але кількість прибічників Кравчука зменшилась, а Кучми - збільшилася по всій Україні за винятком півдня.

Напередодні важливих подій (наприклад, виборів) люди жваво обмінюються думками, й частина пасивних (тих, що не визначилися) виборців підпадає під вплив більшості. Прибічники кожного з двох кандидатів чітко розділилися по реґіонах, отож групі підтримки Кучми досить було б аґітувати виборців східних областей просто прийти на вибори, щоб забезпечити перемогу свого кандидата ("прокучмівські" на той час реґіони набагато більші за кількістю населення). Але число учасників голосування по реґіонах істотно не збільшилося.

Отже, найсуттєвіший чинник, що спричинив помилку прогнозу - динаміка думок напередодні другого туру.

Як бачимо з наведених даних, прогнозований та реальний відсоток прибічників Кравчука (46,5 і 45,1%) майже збігається. Неправильно визначено частку голосів, відданих за Кучму. Вірогідно, він переважив за рахунок тих, що на момент опитування ще не обрали свого кандидата. Фактично, величина допущеної помилки вимірюється тими 12%, які складають різницю між очікуваною та реальною кількістю тих, що проголосували за Кучму.

Щоб перевірити це припущення, було проведено додаткове дослідження. В анкету опитування було внесено кілька запитань.

Коли Ви вирішили голосувати саме так?

Голоси тих виборців, що визначилися в останній тиждень, розподілилися так:

Отже, остаточно визначилися щойно останнього тижня перед другим туром виборів близько чверті опитаних. З них майже три чверті віддали перевагу Кучмі й менш як чверть - Кравчукові. Відносно всіх опитаних це 16,5 та 5% відповідно. Дві третини з цих Кучминих виборців до того не знали, за кого проголосувати, а третина збиралася була голосувати за Кравчука, але за цей тиждень передумала.

До Кучми в другому турі перейшло 18,2% Кравчукових виборців, тимчасом як до Кравчука - тільки 2,4% Кучминих. Нарешті, з тих, що проголосували в першому турі за інших кандидатів, у другому 61,5% віддали голоси за Кучму й тільки 17,7% - за Кравчука.

Навіть поверхового аналізу досить, аби побачити, що виявлені 16,5% нових прибічників Кучми з числа тих, що на момент п'ятого дослідження не ще мали певної думки, покривають 12-відсоткову помилку в прогнозі.

Ретельнішого аналізу потребує відповідь на запитання, чому ж за останній тиждень перед виборами така велика кількість людей вирішила голосувати за Кучму, в той час як Кравчук майже не придбав, ба навіть втратив голоси своїх виборців. Ґрунтуючись на отриманій інформації, можна сказати, що втрата Кравчуком своєї переваги була не реґіональною, а загальною. Експерти на згадуваному засіданні у КМІСі вказували, що головні події виборчої боротьби (телевізійні прес-конференції обох претендентів, теледебати) відбувалися впродовж останнього тижня. Тоді ж сталися деякі важливі політичні події, що набули широкого розголосу й могли вплинути на перебіг передвиборної боротьби (передусім скандал із концерном "Бласко", що його обговорювала Верховна Рада, й заява Кравчука у відповідь на звинувачення в причетності до цієї справи).

Перемога Кучми показала, що саме цей період часу - безпосередньо перед вирішальним голосуванням - може кардинальним чином вплинути на його результати, незважаючи на попередні невдачі. Кравчукові не допомогли ані його перемога в першому турі та її можливий вплив на виборців, які ще не визначилися, ані беззастережна впевненість великої кількості людей, у тому числі й журналістів, у його майбутній перемозі.

Невдачу КМІСу можна пояснити тим, що останнє дослідження проведено за тиждень до виборів, і саме цього тижня відбулися суттєві зміни в орієнтаціях населення. Певною мірою можна сказати, що результат виборів визначила група людей, які не цікавляться політикою, і до останнього тижня не визначились щодо кандидатів.

Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments