Під «ковпаком»

Набуття чинності новим КПК змусило громадян ближче придивитися до тих «дияволів», що криються в його деталях. Однією з найважливіших є можливість таємного стеження за громадянами з боку силових структур. Тепер спостереження, проникнення в помешкання, збір доказів та інші негласні слідчі дії вестимуться під завісою таємниці. До того ж законної таємниці.

Основні силові відомства України, зокрема СБУ, МВС, податкова служба, прикордонна служба та прокуратура узгодили інструкцію про порядок слідчих дій щодо громадян. Тепер у публічних місцях можна вести спостереження без відома присутніх осіб. Узаконюється негласне проникнення оперативників у помешкання, зняття даних з особистого комп’ютера та зняття біологічних зразків. Дані, які будуть отримані під час таких дій, є засекреченими.

Цікаво, що дії ці можна проводити не лише щодо підозрюваного, а й щодо іншої особи, «якщо в результаті їх проведення є можливість отримати дані про злочин та особу, яка його вчинила». Коло осіб, щодо яких можуть проводитись такі дії, по суті, нічим не обмежене, що пояснює і один з розробників кодексу, депутат-регіонал Володимир Олійник. По суті, в будь-якій справі тепер можна «шерстити» всіх родичів, знайомих, товаришів по службі і однокласників. Отже, навіть якщо нелегальні слідчі дії щодо бабусі родича підозрюваного нічого не дадуть, увесь матеріал, що надійшов до органу, все одно буде враховано і запротокольовано. А в таких організаціях, як відомо, не зникає нічого, якщо лишень у тих, хто працює там, немає особливого бажання, аби якась інформація зникла.

З урахуванням відомої теорії «шести рукостискань», відповідно до якої кожна особа знайома з іншою щонайменше через шість інших осіб, то ланцюжок таких слідчих дій може потенційно «накрити» всю Україну за дуже короткий час. Звісно, обсяг оброблюваної інформації буде дуже великий, і компетентні органи можуть у ній просто потонути. Врешті-решт, тотальне стеження із загальним дактилоскопіюванням, як у Білорусі, в Україні навряд чи вийде. Але цільові аудиторії — всі соціальні активісти, студенти, помічені в мінімальному активному громадському житті, діячі культури, журналісти — будуть накриті щільним «ковпаком». Можна заперечити, що вони цим «ковпаком», можливо, накриті вже давно, і без жодного регулювання законом. На це відповімо: раніше у силовиків все ж таки не було формального приводу виявляти службове завзяття і заводити досьє на всіх, хто хоч якось підняв голову «вище від плінтуса». А тепер на збір будь-якої інформації про будь-який випадок отримано офіційну індульгенцію.

Формулювання проведення НСД — неофіційних слідчих дій — звісно, цілком правильні. Такі дії можуть розпочати, якщо ситуація пов’язана «с порятунком життя людей, запобіганням тяжкому злочину». Але чомусь одразу ж згадуються «підготовка терористичних актів щодо членів уряду, заклики до скинення існуючого ладу» та інші аналогічні формулювання. Адже явно не на сільського п’яницю, що регулярно бігає із сокирою за дружиною і дітьми, розраховані «приховані аудіо- та відеоконтроль, перегляд, вилучення чи накладення арешту на кореспонденцію». І не наркомана, що має намір убити стареньку сусідку, щоб отримати гроші на дозу, контролюватимуть щодо «дзвінків, SMS, MMS, листування в інтернеті» Не у злодія-рецидивіста зі стажем вилучатимуть дані з комп’ютера. Тут явно розраховано на дещо інші групи потенційних підозрюваних. Спробуй лишень їм чимось не сподобатися. Контроль над нашим листуванням, зокрема найбезневиннішим, дуже багато скаже силовикам. А якщо ще вони й отримають негласним шляхом «зразки матеріалу чи сировини в публічно недоступних місцях для проведення порівняльного аналізу», то дізнаються ще й про наше здоров’я і здоров’я наших близьких. І відмовити їм, посилаючись на лікарську таємницю, ніхто не зможе. Адже все відбудеться таємно.

Звісно, узаконює наш новий КПК і таємне проникнення в помешкання. Це не обшук, а негласне проникнення — роз’яснює все той же Олійник. А нам що від його роз’яснення? Під час негласного проникнення в наше помешкання туди можна підкласти будь-що. А потім при офіційному обшуку ці ж силовики знайдуть наркотики, зброю, листівки, гроші і на комп’ютері — заклики до скинення влади разом з дитячою порнографією. Тепер кожен з нас стає цілковито беззахисний перед свавіллям будь-якого силовика. Вони набувають необмеженої влади в країні. Адже таємниця — запорука страху і подруга свавілля. В Україні, де будь-який закон перетворюється на неконтрольоване знаряддя осіб, покликаних контролювати і захищати його, вимальовувалися виразні контури тієї самої поліцейської держави, яку у наших північних сусідів — білорусів і росіян — вже успішно збудовано.

Особливо «мило» у зв’язку з усім цим перспективами звучить пункт про дотримання прав громадян, вписаний в цю ж інструкцію. Так наші силовики й звертатимуть на нього увагу! А коментар Володимира Олійника до правил проведення НСД просто вражає: «Громадяни можуть оскаржити проведення негласних слідчих дій у суді, якщо це заподіяло їм якихось збитків». Авжеж, можуть, якщо здогадаються, що у них зняли інформацію. Але якщо й зняли, то як довести, що це зняття заподіяло збитків, а не просто підшито в досьє до кращих часів. І якщо взагалі встигнуть рота розкрити, переш ніж їм заламають руки, виявивши підкинутий під час негласного проникнення пакетик з білою речовиною.

Залишається лише констатувати, що інструкція про НСД суперечить Конституції, яка передбачає проникнення в помешкання лише у присутності понятих і за ордером. Сам факт НСД порушує базові принципи захисту особи, право на особисте життя, таємницю листування і недоторканність житла. Проте новий КПК узаконює побудову такого любого серцю нашої правлячої еліти поліцейського устрою. Що в умовах зближення з Митним союзом означає узаконення України в зоні правового беззаконня і систематичного грубого порушення прав людини, якою є більшість країн пострадянського простору, а тим паче ті, що входять до орбіти москвоцентричного євразійського проекту з його «особливими цінностями». Які ці цінності — можна побачити хоча б на прикладі однієї, окремо взятої, українській інструкції.