Безлад не створює порядку. Якщо око зодчого — хаос, будівля буде Вавилонською вежею.
Віктор Гюго, французький письменник

Вторгнення

Українське суспільство готове сказати «Ні». А до чого готові Європа і США?
28 серпня, 2014 - 18:44
Вторгнення
ФОТО REUTERS

Багато експертів покладали сподівання, що зустріч та переговори президентів України та Росії у форматі Україна — ЄС — «Євразійська трійка», що відбулася 26 серпня у Мінську, стане якщо не проривом, то певним етапом до встановлення миру на Донбасі. Однак події, які сталися позавчора увечері поклали край цим сподіванням, не лише в нашій країні, а й за кордоном. Якщо раніше Росія поставляла важкі озброєння і найманців так званим республікам ДНР і ЛНР, то тепер уже йдеться про пряме вторгнення російських військ на українську територію. Позавчора пізно увечері російські військові захопили місто Новоазовськ і ряд населених пунктів Новоазовського, Старобешівського і Амвросіївського районів Донецької області.

А вчора, як повідомила Рада національної безпеки та оборони України на своїй сторінці у Твіттері, терористи та російські військові збираються в потужне угрупування для проведення наступу в напрямку Шахтарськ-Іловайськ.

До речі, один з лідерів ДНР Олександр Захарченко в інтерв’ю російському державному телебаченню зізнався, що без допомоги росіян їм було важко протистояти українським військовим. Як повідомило Радіо Свобода з посиланням на джерело в НАТО, чисельність російського війська на території України — понад тисячу осіб.

На Заході відреагували на такий розвиток відреагували по-різному. Посол США в Україні Джеффрі Пайят висловив переконання, що події останньої доби є свідченням участі російського війська у агресії щодо України. «Танків, бронемашин, артилерії та систем залпового вогню, які постачалися Росією виявилося недостатньо, щоби отримати перемогу над українською армією. Тому зараз відбувається пряме втручання зростаючої кількості російських військ у бойові зіткнення на українській території. Росія також надіслала найновіші системи ПВО, включаючи SA-22, а також сама напряму залучена у зіткненнях» — написав він учора вранці на свої сторінці в twitter.

З американським послом, який висловлює офіційну позицію Вашингтону, погоджується шеф шведської дипломатії Карл Більдт, який написав у своєму Twitter наступне: «Очевидно, що зараз ми спостерігаємо за боями між регулярною армією України та регулярною армією Росії на Сході України. Існує визначення цьому».

Дещо інший акцент звучав у заявах лідерів ЄС. Президент Франції Франсуа Олланд, коментуючи інформацію про вторгнення військових російської армії на територію України, зазначив наступне: «Якщо з’ясується, що російські військові присутні на українській землі, це буде нестерпно і неприйнятно». І традиційно, як це роблять тривалий час західні лідери, Олланд сказав, що «Європа буде зберігати санкції і навіть посилюватиме їх, якщо ескалація зростатиме». Знову ж таки питання, що означає, зростатиме, особливо після слів французького президента, що санкції не відповідають «ані нашим інтересам, ані інтересам Росії».

Тим часом німецький канцлер Ангела Меркель у розмові з президентом РФ Володимиром Путіним вимагала від нього пояснень щодо «ймовірного перебування російських військових на території України». І як повідомив речник уряду ФРН Штеффен Зайберт, «вона наголосила на великій відповідальності Росії за деескалацію ситуації та контроль за її кордонами». Здається про цю відповідальність Росії говориться від першої женевської зустрічі у квітні глав дипломатії США, ЄС, України та Росії. Але деескалації з боку Москва не було і не має, попри постійні обіцянки.

А в інтерпретації Кремля обидва лідери «висловились на користь найшвидшого припинення кровопролиття, виправлення гуманітарної ситуації на південному сході України та необхідності переходу на шлях політичного врегулювання». Знову слова про припинення кровопролиття, поліпшення гуманітарної ситуації, а насправді російські війська вже окупували декілька міст на Сході України.

У цьому відношенні очікувано більш різкішою була позиція британського прем’єра Девіда Кемерона. Зокрема, як йдеться в повідомленні, опублікованому на сайті британського уряду, під час розмови з президентом Європейської Ради Германом Ван Ромпеєм «обидва лідери погодилися, що ЄС повинен продовжити тиск на президента Путіна з метою домогтися деескалації ситуації в Україні».

Провідний науковий співробітник Московського центру Карнегі, Лілія Шевцова так у Facebook прокоментувала події довкола вторгнення російських військ в Україну: «АГОНІЯ почалась. Раніше, ніж ми думали. І він тягне нас за собою. Штовхає до колективного самогубства. А навколишній світ спостерігає з подивом і жахом, сподіваючись, що його можна умовити. Переконати. Або від нього-і нас всіх-відгородитися».

Зрозуміло, що Україна, перш за все, сама має зробити зі свого боку все, щоб встановити контроль на Донбасі. І схоже, останнім часом це вдавалось робити українській армії, яка все більше звужувала кільце над терористами, під контролем яких залишалось 1 відсоток української території. І це очевидно не влаштовувало Росію, яка зацікавлена в дестабілізації ситуації і з цією метою уже не приховуючи обличчя ввела російські війська, щоб домогтися своєї мети.

У зв’язку з різким загостренням ситуації в Донецькій області, зокрема в Амвросіївці та Старобешево, викликане вторгненням російських військ в Україну президент України Петро Порошенко скасував візит до Туреччини та скликав термінове засідання РНБО. На момент підготовки номера до друку це засідання ще не завершилось. До речі, у відеозверненні Порошенко використав слова «відбулося фактичне введення російських військ в Україну».

Більш відверто з цього приводу висловився український прем’єр Арсеній Яценюк. «Ситуація надскладна. Я до неї хочу підійти з дуже холодним розумом і гарячим серцем. Росія суттєво наростила свою військову присутність на території України. В поточних умовах вважаю за необхідне, щоб наші західні партнери невідкладно скликали надзвичайне засідання Ради безпеки Організації Об’єднаних Націй. Також відповідні надзвичайні зібрання повинні відбутися в Організації безпеки і співробітництва в Європі та Європейському Союзі на рівні міністрів закордонних справ ЄС.

На жаль, введені санкції не дали результату по деескалації ситуації в Україні. В таких обставинах одним із вірогідних елементів стримування російської агресії повинен бути розгляд питання про заморожування всіх російських активів і зупинку всіх банківських транзакцій Російської Федерації в країнах-членах Європейського Союзу та Сполучених Штатах Америки та країнах Великої сімки. Заморозити російські активи і фінанси до моменту виведення Росією своїх збройних сил, техніки і агентури», — написав він на своїй сторінці Facebook .

Про необхідність термінового скликання засідання Ради Безпеки ООН та Ради Європейського Союзу говорив і президент. «Світ має дати оцінку різкому загостренню ситуації в Україні», — наголосив Порошенко.

За ініціативною України, вчора голова постійної ради ОБСЄ Томас Гремінгер скликав екстрене засідання Постійної Ради ОБСЄ. «Прямо зараз вже засідає Постійна Рада ОБСЄ. Вимагаємо скликання РБООН. Піднімаємо всіх», написав у своєму Twitter міністр закордонних справ України Павло Клімкін. Він також запропонував провести наступне засідання Постійної ради ОБСЄ в Маріуполі замість Відня і саміт НАТО в Києві після Ньюпорту».

28 СЕРПНЯ 2014. КИЇВ. ПІД ГЕНШТАБОМ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ ВІДБУВСЯ МІТИНГ, УЧАСНИКИ ЯКОГО ВИМАГАЛИ ТЕРМІНОВО НАДАТИ ПІДКРІПЛЕННЯ ТА ОЗБРОЄННЯ УКРАЇНСЬКИМ ВІЙСЬКОВИМ, ЯКІ БЕРУТЬ УЧАСТЬ В АТО / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

З іншого боку, важливим у даній ситуації є те, як українська громадськість реагує на явне вторгнення російських військ на територію України. У цьому сенсі досить тривожним сигналом є проведення у Києві та інших містах мітингів нібито на підтримку оточених батальйонів. Відомий блогер Карл Волох написав наступне з цього приводу: «Як на мене, все, що відбувається зараз під Генштабом — важлива мрія Путіна. По перше, якщо хтось вважає, що Гелетей поганий міністр, то чому мітинг під ГШ? По-друге, той, хто це організовує, знайшов дивний спосіб налаштувати на плідну роботу командувача ЗС. А за заклики «перекривати дороги», я думаю, люди сміливо можуть вставати в чергу в Луб’янську касу. Як і ті, хто закликає всіх виходити на вулиці, щоб «всіх наших дітей не призвали в армію». Найцікавіше: я переконаний, що більшість людей прийшли на мітинг заради порятунку обложених батальйонів. Але заклики, які звучать з мікрофонів, мають з цим завданням мало спільного. Де-факто ж, якщо ці мітингувальники не зупиняться, то можуть погубити всю країну».

І зовсім по іншому реагують на подальше вторгнення російських військ у містах, які звільнила українська армія. Наприклад, у Маріуполі громадські об’єднання міста і громадянські активісти закликали громадян зібратися увечері на мітинг сказати «ні!» вторгненню терористів «ДНР» і російських військ. «Поки що наше місто було під охороною Нацгвардії, територіальних батальйонів і Збройних сил, ми могли спокійно жити, працювати, гуляти з дітьми, відпочивати. Ми бачимо різницю: там, де владу захопили терористи «ДНР» і «ЛНР», куди увійшли російські війська -Донецьк, Луганськ, Горлівка, Слов’янськ та інші міста — там руйнування, смерть, людське горе. Нас довго залякувала і дурила російська пропаганда, але ми бачимо, що населення захоплених терористами міст і сіл шукає порятунку саме там, де немає так званої «ДНР», у тому числі в Маріуполі. Так було завжди — ворог не насмілювався увійти в місто, в якому його не чекають і готові боронити! Ми не хочемо повторення долі Донецька, Слов’янська, Луганська! Ми відстоїмо наш рідний Маріуполь! Ми не допустимо захоплення і руйнування нашого міста!»- йдеться у зверненні.

Тому добре, що Президент залишився у країні, скликав засідання РНБО, закликав міжнародні інституції дати оцінку російському вторгненню і відповідно вжили заходи, щоб зупинити російську агресію. І звісно, всім в Україні треба згуртуватись довкола влади, яка має задіяти всі ресурси і озброєння, щоб зупинити вторгнення російських військ, а з іншого боку вимагати від Заходу надання тієї військової техніки і озброєнь, якої у нас немає, щоб завдати удару по терористам і завершити успішно АТО і «запечатати» кордон з Росією.

«ЗАХІДНЕ СПІВТОВАРИСТВО ДЕМОНСТРУЄ НЕЗДАТНІСТЬ РЕАГУВАТИ НА НОВИЙ ВИКЛИК СВІТОВОГО РІВНЯ»

Валентин БАДРАК, директор Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння:

Як ви охарактеризуєте ситуацію, яка зараз склалася на сході України, та наскільки адекватною цьому є реакція Заходу?

— Із самого початку війни — ще в березні цього року — ми проводили прес-конференцію, і я зазначив, що існують три чинники української перемоги. Перший — це стійкість українських сил оборони, другий — консолідована позиція Заходу і його несиловий опір агресору, третій — пробудження російського народу та опір всередині Росії. Поки що ми бачимо дію тільки першого чинника — сили оборони України довели, що наша держава здатна захищатися.

На жаль, нещодавні переговори у Мінську продемонстрували, що Захід не має консолідованої позиції, він досі коливається. І я вважаю найбільш деструктивною позицію Берліна й Парижа — це і загравання з Путіним, і побоювання його, і відмова від його політичної ізоляції. Путін фактично привчив Захід до того, що він діятиме так, як сам бажає. І сьогодні він бажає диктувати умови щонайменше всій Європі до Атлантики, змінити світопорядок і використати Україну як ділянку для самоствердження. Його тактичні цілі — змусити Україну відмовитися від асоціації та ратифікації Угоди з ЄС в тому вигляді, в якому вона існує, та примусити Захід визнати Крим російським. На жаль, західне співтовариство поки що програє Путіну, і НАТО демонструє свою слабкість та нездатність реагувати на новий виклик світового рівня.

Росіяни ж зараз тільки починають прозрівати, але до пробудження та опору ще дуже далеко. Та є сподівання, що громадянське суспільство ще більше виступатиме проти політики Путіна, але поліцейський режим РФ змушує людей боятися виходити на вулиці та створювати масовий тиск на господаря Кремля.

Щодо того, якою мала б бути реакція Заходу. По-перше, це проголошення абсолютної політичної ізоляції Путіна. Треба повністю припинити спілкування з ним. По-друге, піти на збитки та підтримати більш жорсткі санкції щодо Росії. По-третє, необхідно терміново надати військово-технічну допомогу Україні — поставками озброєнь. Треба поставити вимоги Путіну: міжнародні спостерігачі на східному українсько-російському кордоні і перемовини виключно на рівні Україна—Росія—G7 або Україна—Росія—країни-гаранти Будапештського меморандуму. Ці переговори мають відбуватися лише за умов припинення вогню та агресії щодо України.

«ТРЕБА ЗАВЕРШУВАТИ ТРЕТЮ ХВИЛЮ МОБІЛІЗАЦІЇ, ЩОБ УСІ УКРАЇНСЬКІ ВІЙСЬКОВІ ОТРИМАЛИ ХОЧ І НЕ НОВУ ТЕХНІКУ, АЛЕ ТАКУ, ЩО ЗДАТНА ЗУПИНИТИ АГРЕСОРА»

Що має робити українське керівництво в сьогоднішній військово-політичній ситуації в нашій державі?

— Україна, на жаль, не має жодного іншого виходу, окрім як організовувати оборону та захищати державу всіма можливими способами. Існують документи, один з яких готувала і наша група, про можливості термінового розгортання Збройних сил із використанням усієї наявної техніки, яка існує в арсеналах Міністерства оборони. Відповідно до наявності цієї зброї треба завершувати третю хвилю мобілізації, щоб усі українські військові отримали хоч і не нову техніку, але таку, що здатна зупинити агресора.

Чому наше керівництво досі не визнало конфлікту на Донбасі тим, чим він є насправді — війною? Що б змінило офіційне визнання факту війни?

— Ми з червня фактично називаємо це війною, це зрозуміло. Ще в квітні було створено експертну раду, до якої, окрім Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння, увійшов Центр Разумкова, Інститут стратегічних досліджень «Нова Україна» і ще низка експертів. 30 квітня ми закликали керівництво держави створити Ставку Верховного Головнокомандувача (СВГ). Тоді нічого цього не було зроблено, адже чекали проведення президентських виборів. Сьогодні проблема — парламентські вибори, тому Верховний Головнокомандувач тягне із проголошенням статусу війни. Звісно, однозначно важко сказати, чи це було б правильним рішенням, але оскільки ми висловилися щодо цього, то я дотримуюсь саме цієї думки — треба оголосити стан війни, створити Ставку Верховного Головнокомандувача та передати офіційне керівництво військовою операцією Генштабу. 23 липня на слуханнях Верховної Ради всі, хто мають відношення до військової справи, висловилися про те, що це дурниця, коли масштабною військовою операцією керує Антитерористичний центр, який фактично ніколи не готувався до виконання таких завдань. І мабуть, треба вводити СВГ, бо вибори до парламенту можуть не знадобитися, якщо військово-політичне керівництво згає час.

СВГ створюють для більш ефективної протидії агресії Росії — саме для цього цей орган працював би цілодобово, сім днів на тиждень в умовах складної військово-політичної ситуації. Необхідність його створення підтвердили факти того, що лише в травні було вирішено тендерні питання армії, лише 2 липня головою уряду було вирішено питання про розподіл коштів на закупівлі.

Уряд у нас працював у режимі звичайного часу, але вся країна має перейти на час військовий. Тому всі адміністрації будь-якого рівня мають працювати у військовому режимі, робота має бути переведена зі спокійного та повільного темпу на роботу у три зміни, підкорену єдиній меті протистояння агресорові і організації опору. І Президент вже зараз без парламенту може створити Ставку Верховного Головнокомандувача.

«ЗАХІД ВСЕ ЩЕ МАЄ МОЖЛИВІСТЬ ДІЯТИ І ПОДОЛАТИ ПУТІНА НЕСИЛОВИМ ШЛЯХОМ»

Зважаючи на те, що Путін ігнорує всі попередні домовленості та норми міжнародного права, наскільки дієвим у сучасних умовах є використання дипломатії для припинення російської агресії?

— Ми бачимо, що дипломатія сьогодні не діє. Війна є продовженням того, чого не вирішила дипломатія, — це аргумент, яким, очевидно, керується Путін. Щодо західної дипломатії, то я не знаю, як тут бути, адже Захід боїться більше Путіна, ніж втрати України. Багато хто там не розуміє, що якщо Путіну вдасться просунутись на нашу територію, він піде далі. Це не тільки наше припущення — це дані, якими оперують і американські експерти, які переконані, що Путін наступними цілями має північний Казахстан і Латвію, де зосереджений значний відсоток етнічних росіян і де він сам може самостверджуватися. Адже йдеться не про захоплення територій — мова про самоствердження однієї людини, про її хвороби та параноїдальні тенденції. Раніше, коли йшлося про Крим, всі говорили про хвороби Путіна, а сьогодні вже бояться сказати це вголос. І дипломати, і лідери західних держав мовчки сприймають все, що говорить Путін, та заграють із ним. Це, безумовно, є деструктивною позицією щодо України.

Сьогодні не потрібні жодні вербальні підтвердження, щоб побачити, що Німеччина та Франція готові дати Росії проковтнути Україну. Вони фактично домовляються з Путіним про те, щоб він не пішов далі. Але їх недалекоглядність полягає в нерозумінні, що людина, охоплена такою хворобою, не може зупинитися. Але Захід все ще має можливість діяти та подолати Путіна несиловим шляхом. Та вже завтра це може стати неможливим.

«ТРЕБА СТВОРИТИ ЄДИНИЙ ОПЕРАТИВНИЙ ШТАБ УПРАВЛІННЯ НА ЧОЛІ З ОДНИМ ІЗ ВІЦЕ-ПРЕМ’ЄРІВ ТА ЗАКІНЧУВАТИ ОПЕРАЦІЮ АТО»

Олександр КІХТЕНКО, генерал армії, екс-командувач Внутрішніми військами України:

— Сьогоднішня ситуація на Донбасі є дуже складною, і це прорахунки керівництва силового блоку, яке допустило такий стан речей. Виправляти зараз цю ситуацію буде дуже складно.

Потрібно було створити необхідне угруповання сил і засобів, визначити чіткі завдання, не намагатися за будь-яку ціну звільнити Донецьк та Луганськ до Дня Незалежності, а спланувати і провести операцію, яка б унеможливила поповнення резервів сепаратистів з боку Російської Федерації. Це було б грамотно і вірно. А коли воєначальник залишається без резервів і йому ніким та нічим воювати, це вина самого воєначальника та керівника операцією — це аксіома.

Щоб вийти із цієї ситуації, сьогодні необхідно терміново оцінити обстановку, яка реально склалася на Донбасі, оцінити супротивника, визначити, в якому районі відбувається накопичення резервів, провести перегрупування сил і засобів, визначити завдання військовим частинам, батальйонам територіальної оборони. Врешті-решт треба створити єдиний оперативний штаб управління на чолі з одним із віце-прем’єрів Кабінету Міністрів України та закінчувати цю операцію, яку ми назвали АТО.

Щодо створення Ставки Верховного Головнокомандувача, то це рішення самого Головнокомандувача — він може та має повне право взяти все керівництво на себе. Судячи із заяв міністра оборони, в Україні є військові резерви, і їх треба починати використовувати.

Я впевнений, що від Заходу та США військової допомоги не буде — треба розраховувати лише на свої сили. Але щодо більш рішучих дій, в тому числі спільної розвідувальної діяльності, — їх повинні проводити. До того ж потрібно налагодити постачання Україні військової зброї — США могли б позитивно вирішити це питання.

Дмитро КРИВЦУН, «День»

Костянтин ЄЛІСЕЄВ, глава місії України при ЄС:

Станом на вчора Росія почала неприкрите військове вторгнення на територію України... Досить потурання і умиротворення агресора!.. Солідарність повинна стати абсолютною і безумовною. Вона повинна матеріалізуватися в подальших рішучих істотних санкціях і великомасштабній військовій та технічній допомозі Україні для того, щоб зупинити агресора. Зараз настав час, коли треба змінити слова на дії

(з призову України провести позачергове засідання Ради ЄС 30 серпня)

Микола СІРУК, «День»
Газета: 
Рубрика: