Землі й гроші

В Україні 60,3 млн. гектарів землі. З них, за даними Держкомзему, 70% — землі сільськогосподарського призначення, 17% — лісові угіддя, 4% території держави — забудови. До речі, порівняння статистики показує, що за 11 років структура земель майже не змінилася. Хіба що трохи поменшало лісів...

18 грудня 1990 року всі землі України було оголошено об’єктом земельної реформи. З урахуванням того, що велика частина земель у складі земельного фонду країни має сільськогосподарське призначення, акцент земельної реформи значно змістився в бік аграрного сектора економіки. Головне контрольно-ревізійне управління України провело аналіз ефективності двох бюджетних програм — щодо земельної реформи й охорони земель.

КУДИ Й СКІЛЬКИ

На реалізацію цих програм протягом трьох років планували витратити 122,6 млн. бюджетних гривень. А фактично виділили 69,4 млн. грн. Таким чином, недофінансували такі пункти програм, як будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд і рекультивацію використаних земель, виготовлення бланків державних актів на землю. На думку експертів, характерною рисою обох програм є нечіткість і неконкретність формулювання цілей, для яких ці програми приймали і здійснювали. Занадто загальний характер мало впровадження цих програм, щоб нині можна було говорити про очікувані результати. А тому, навіть із урахуванням значного недофінансування рівень виконання викликає безліч докорів. Причому вельми цікавих. Наприклад, складно пояснити, навіщо спрямували додаткові 4 млн. гривень на виготовлення 1,9 млн. бланків держактів, коли, по-перше, нестачі на тому етапі не було, а по-друге, не провели реальну оцінку державних земель несільськогосподарського призначення. А право приватної власності на землю однаково не підтвердила більша частина селян. До речі, згідно з проведеним у рамках аналізу дослідженням, 90% опитаних стверджують, що на їхнє фінансове становище отримання права власності на землю аж ніяк не вплинуло.

А ОСЬ І ГРОШІ…

Дослідження, які провели аудитори і ревізори в регіонах країни, показали, що за умови проведення чесної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення, існуючі обсяги плати за їхнє використання зростуть щонайменше в 2 — 3,5 разу. Висновок зробити не складно — бюджет втрачає майже 2 млрд. гривень на рік тільки на такій статті доходів як надходження від плати за землю. За даними Держкомзему, загальна площа деградованих і малопродуктивних земель становить майже 25 млн. га., а втрати від цього перевищують 30 млрд. грн. щорічно.

ВИСНОВКИ

З усього вищенаведеного можна зробити різні висновки. Можна пригадати про те, що практично абсолютна більшість державних програм, хоч би що вони не зачіпали, мають такі самі, або майже такі самі результати. Локальні успіхи можна враховувати, а можна й не приймати. Причини невдалих витрат значної частини бюджетних коштів практично однакові — недостатність фінансування і недостатність контролю за цільовими й ефективними витратами та часто неповноцінна нормативно-правова й методологічна бази, які підкладають під ту чи іншу державну програму. Отже, варіантів тут може бути кілька, а найрезультативніших, швидше за все, тільки два. Перший — скасувати всі програми й зекономити на цьому купу грошей. Другий — розробляти й оплачувати програми, фінансування й методологічне забезпечення яких держава потягне не як небудь, а на 100%.