Найбільша помилка в тому, що ми швидко здаємось. Іноді, щоб отримати бажане, треба просто спробувати ще один раз.
Томас Едісон, американський вчений і винахідник

Актор «завис»...

«Путіну треба більше дбати про власний народ і федерацію. У себе ми самі розберемося, Україна — унітарна держава», — експерт
15 червня, 2017 - 19:08
МАЛЮНОК ВІКТОРА БОГОРАДА

У четвер в сусідній Росії можна було спостерігати черговий спектакль. Володимир Путін спілкувався з росіянами. Цей традиційний театр під назвою «прямая линия» організовується вже протягом 15 років. Суть — піддані (по-іншому не назвеш) щось питають або просять у російського президента, а останній грає царя.

Окрім внутрішньої тематики здебільше соціально-економічного характеру, а також деяких зовнішніх аспектів, звичайно, Путіну не могли не організувати питання з приводу України. Президент РФ відповів на запитання нібито Дмитра з Києва «Чому ви нас кинули?.. Чому російські телеканали нас мажуть однією фарбою?». «...Ми боїмося завдати шкоди, ми не хочемо втручатися у внутрішньополітичні процеси України», — відповів Путін... (і в цей час мав би прозвучати дикий регіт. — Ред.).

Російський президент — прекрасний вчитель з уроків цинізму. Кремль не те, що не втручається у внутрішньополітичні процеси України, він ніколи звідти не «вилазив». Ще з поч. 1990-х, особливо починаючи з президентства Леоніда Кучми, Москва завжди вела свою гру в українській політиці, не даючи розвиватися країні і тримаючи її під контролем, не кажучи вже про століття колоніалізму і совєтизації. В останні ж роки Росія взагалі розв’язала проти України війну, окупувавши Крим і частину Донбасу.

«У Медведчука є свої переконання. Я вважаю, що він український націоналіст, — це Путін вже розповідає про свого кума. — Йому не подобається таке визначення. Він вважає себе освіченим патріотом України, але не секрет, що його батько був активним діячем ОУН, був засуджений радянським судом, сидів у в’язниці і був засланий на заслання, де Медведчук в Красноярському краї і народився. Його система поглядів базується на фундаментальних працях українських націоналістів, які писали свої роботи в XIX столітті. Потім пізніше — Грушевський, Франко, Драгоманов... Потім людина нашого часу Чорновіл».

«Вони всі виходили з того, що Україна має бути незалежною, але вона повинна бути федеративною державою, — продовжив Путін. — Більш того, один з них прямо писав свого часу, що надмірна механічна централізація призведе до внутрішніх конфліктів в Україні, що ми зараз спостерігаємо. Медведчук відстоює їх точку зору, робить це публічно, займається наукою. Фундаменталісти незалежності України, українського націоналізму, деякі з них не бачили Крим у складі України, це між іншим, але у всякому разі, всі виступали за федералізацію, за розвиток свободи особистості, за демократичний розвиток Української держави. Цієї ж точки зору дотримується і пан Медведчук».

Ми вже звикли до перекручувань і привласнення нашої історії Путіним, тому черговий історичний екскурс, не викликає подиву. Це лише свідчить про те, що Путін наполегливо намагається нав’язати Медведчука українцям, сподіваючись, напевно, що він колись ще зможе повернутися в активну українську політику. Принаймні ґрунт для цього Росія готує, зокрема постійно нав’язуючи нам федералізацію. Насправді ж федералізація потрібна самій Росії. Справжня федералізація, а можливо, навіть і конфедерація. Україна ж має бути унітарною державою, особливо в такі складні часи, коли доводиться протистояти російському агресору.

«Я думаю, скоро Російська академія наук присудить пану Путіну звання почесного академіка, — коментує «Дню» екс-міністр закордонних справ Володимир Огризко. — За останні роки Путін не стільки пише, скільки переписує історію так, як йому самому заманеться. Оскільки в тій частині РАН, яка займається історією, самою історією і не пахне, то все це цілком можливо».

«Керівнику сусідньої держави треба більше дбати про власний народ та власну державу, а не про устрій сусідньої, — додає Огризко. — Поки що від цієї країни всі тікають. Адже насправді єдине, що може РФ запропонувати світу — це ядерний шантаж. Не Путіну визначати шлях і форму нашого існування. Хай краще займуться собою. Якщо ми говоримо про РФ як федерацією, то такою вона є лише формально. Реальних прав суб’єкти цієї «федерації» не мають. РФ насправді є жорсткою унітарною системою, де існує один єдиний центр, з якого всі згадані суб’єкти отримують лише вказівки. Варто пригадати, що там всі губернатори призначаються. Більш того, проводиться політика, яка ставить за мету поховати зрештою національні особливості регіонів».

«Існує стратегія РФ щодо десуверенізації України. Стратегічно вона була визначена ще на початку 2000-х років і полягає в кількох моментах: послабленні і ліквідації посади президента, тобто переходу до парламентської республіки, і федералізації, — коментує «Дню» доктор політичних наук Максим Розумний. — Окрім того, розігрується мовне питання і так званий нейтралітет в зовнішніх відносинах, так звана багатовекторність і позаблоковість. Всі ці елементи спрямовані на реалізацію згаданої десуверенізації української держави, оскільки позбавляють її вектора зрозумілого розвитку і залишають в сірій зоні залежності від РФ. Такий стан України, як позбавленого суб’єктності сателіта, є стратегічно вигідний для Росії і комфортний».

«Зрозуміло, що російське керівництво прийшло до цієї думки не само, а в контакті із своїми українськими партнерами, в тому числі з командою Медведчука, — наголошує експерт. — Цю формулу вони намагаються впровадити впродовж двох десятиліть. Ця стратегія пов’язана з іншими науково-аналітичними обріями, зокрема з українською історією. Тобто розгляд федералізації в контексті української незалежності та контексті історії становлення ліберальних суспільств та державностей. Росія до цього підходить суто прагматично і суто інструментальним чином. В сьогоднішніх умовах при тій інформаційній, політичній, економічній, збройній дестабілізації, федералізація України, як і послаблення центральної влади, є послабленням України».

«Росія давно і досить успішно бере участь у внутрішньополітичному дискурсі України, — акцентує Розумний. — Вона весь час видає якісь аргументи, підігрує тим чи іншим точкам зору, версіям, сама вкидає трактування подій. Українським політикам треба навчитись головному принципу — суперечки всередині родини не повинні бути приводом для маніпуляцій сусіда, тим більше якщо він є ворогом. Тобто першою реакцією на заяви Путіна щодо, наприклад, тих саме офшорів має бути така: не лізьте до нас, ми самі розберемось і з офшорами, і зі своїм шляхом. Українські політики дійсно дають привід себе шантажувати, оскільки не є достатньо принциповими і послідовними».

Що ж, росіянам вкотре промили мізки, спектакль закінчився. Але то їхні проблеми. Звичайно, якби вони не стосувалися України. Суть в тому, що нинішня російська влада, проводячи, по суті, імперську політику, намагається фактично підмити або знищити українську державність. Звідти і анексія територій, вбивство тисяч українців, підтримка «п’ятої колони», заяви про єдиний народ, крадіжка нашої історії... Україні в цій ситуації потрібно дбати про себе, докладаючи максимум зусиль для розвитку економіки, збереження власної історії, боротьби з корупцією, щоб той же Путін не дорікав з приводу офшор на Заході, посилення армії і т.д. Тільки так ми зможемо перемогти агресора.

Іван КАПСАМУН, Валентин ТОРБА, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments