Банк імені «Чауса»

9 серпня Національне бюро розслідувань України заявило про викриття судді Дніпровського районного суду Києва Миколи Чауса під час отримання хабара у розмірі 150 тис. дол. (близько 3,7 млн. грн). Речовий доказ мав вигляд скляної банки, заповненої доларами, яку викопали детективи НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).

«Саме так деякі служителі Феміди зберігають корупційні статки, — написав у себе в ФБ голова САП Назар ХОЛОДНИЦЬКИЙ. — Але незважаючи на очевидність злочину, що підпадає під частину 4 статті 368 ККУ, яка передбачає позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна, суддя не може бути затриманий та взятий під варту, адже згідно Конституції він має суддівський імунітет».

«Оскільки Верховна Рада зараз знаходиться на канікулах, тому не зможе оперативно розглянути відповідне подання про надання згоди на його затримання та взяття під варту як це було з одеським суддею Бураном, — продовжує Холодницький. — Ми бачимо, що основною перешкодою для того, щоб вони постали перед судом, є стара законодавча система, яка ніяк не може відмовитись від «касти недоторканих».

Ключове слово тут — «система». Причому не тільки в сфері законодавства, а в цілому як частина кланово-олігархічної структури. Банка наповнена доларами — це дуже символічно. Вона демонструє — корупцію, архаїчність, цинізм, нереформованість... Зупинімось на трьох складових проблеми. 

БЕЗПЕКОВА СФЕРА

Сайт strana.ua із посилання на власні джерела пише: «Затримання Миколи Чауса є продовженням боротьби між НАБУ і групою впливових нардепів від БПП — Олександром Грановським та Ігорем Кононенком, які, за даними ЗМІ, мають значний вплив на суди і Генпрокуратуру. Чаус вважається суддею, наближеним до цієї групи. Попередній епізод цієї війни був пов’язаний з обшуком, який провела Генпрокуратура в НАБУ у справі про незаконне прослуховування. Тепер же, виходить, Бюро завдало удару у відповідь, затримавши Чауса».

Насправді, практика використання силових структур у певних внутрішньополітичних разборках має давні коріння. «Деструктивна роль Генпрокуратури почалася десь в 1994—1995 рр. В цілому ж, і тодішня, і сьогоднішня прокуратура як важіль має особливий вплив, зокрема, що стосується відкриття і розслідування кримінальних справ. Причому хай би якого президента ми обирали, всі намагаються зберегти закладену Кучмою практику використання силових структур у власних інтересах. Отже, катастрофа не в організації, а в людях, які обирають і яких обирають», — розповів в інтерв’ю «Дню» перший генпрокурор України (1991—1993 рр.) Віктор Шишкін (№77-78 за 28 квітня 2016 р.).

«Так сталося, що ще з 1998—1999-х років система правоохоронних і силових структур була вибудувана так, що їх використовують для «наїздів» в цілях конкретних кланів чи впливових осіб. Це не може працювати на довіру суспільства», — коментує «Дню» старший науковий співробітник Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Микола СІРИЙ. Але найгірше в цьому те, що якщо раніше в цій порочній практиці були задіяні старі структури (ГПУ, МВС, СБУ), то зараз у протистояння часто втягуються і нові, які створені після Євромайдану (НАБУ, САП).

«З самого початку було задумано так, що було створено конфлікт між двома відомствами (ГПУ та НАБУ), тому і вийшло, що сьогодні маємо дві конкуруючі структури, які можуть заарештовувати одних й тих саме людей за одними і тими ж статтям і за одні й ті самі злочини, — коментує «Дню» народний депутат Ігор ЛУЦЕНКО. — Щоб уникнути конфлікту, треба було чітко розвести підсудності і розділити функції. В результаті такий стан речей нікому не йде на користь. Це проблема законодавців, які не передбачили подібні казуси. А все тому, що у нас прийшли аферисти від законотворчості, а не професіонали».

«Конфлікти між державними органами демонструють, як незрілість функціонування відповідних конфліктуючих структур та і недолугість відповідного законодавства, що регулює їхню діяльність, — продовжує Микола Сірий. — Такі неприємні історії кидають тінь на державу в цілому. Безумовно, правильно побудована правоохоронна система повинна мати взаємоконтролюючі можливості. Ми ж маємо факт того, що представники одних відомств ходять до інших з обшуками, все це трактується з різних точок зору і не завжди об’єктивно. Хоча для того, щоб отримати інформацію, яку шукала ГПУ, не обов’язково проводити обшуки і здіймати такий галас. Також, що судова влада, яка дає дозвіл на подібні обшуки, теж поводиться не кращим чином».

ЕКОНОМІЧНА СКЛАДОВА

Банка з доларами свідчить про викривлення і в економічній сфері. Корупція в нашій країні вже давно є не просто проблемою, а стала способом життя. Цікаво скільки у нас грошей перебуває в тіні?

«За різними оцінками на сьогодні тіньова економіка України складає 40—45% від всієї економіки, — коментує «Дню» Андрій НОВАК, голова Комітету економістів України. — Тобто можна сказати, що лише половина економіки легальна. Головна тінь полягає в офшорних операціях наших експортерів та імпортерів. Дуже великий відсоток також на рівні фізичних осіб, посадовців, тобто всього що ми відносимо до понять «відкатів» та хабарів. Звичайно, всі ці кошти не оподатковуються і держава ніякого зиску з цих оборотів не має. При цьому виробники та торговці все одно переносять ці суми на вартість товарів. Тобто через «тінь» ми маємо не лише не оподаткування економіки, а й вищі ціни».

«Звідси і зубожіння простого населення, — продовжує Андрій Новак. — адже якщо комерсант витратив гроші на хабарі, то він все одно їх закладе у ціну, що негативно впливає на економічну систему в цілому. Сама ж скляна банка з грошима, яку ми побачили у затриманого судді, свідчить про надзвичайно низький рівень фінансової культури конкретної особи. Просто таким чином він намагався вивести їх з під уваги відповідних органів. На жаль зараз і НАБУ і ГПУ ідуть шляхом голосних справ, а не боротьби із системою взагалі. Звичайно, говорити про подолання чи приборкання корупції при таких підходах не можна. В даному випадку просто обираються окремі прізвища. Насправді, до суду мають бути притягнути тисячі таких осіб».

СОЦІАЛЬНИЙ ЧИННИК

Судова реформа, як її називає влада, не так давно була проголосована в парламенті, причому шляхом внесення змін до Конституції України. Серед передбачених змін є і суттєве підвищення заробітних плат суддям. Як суспільство може сприймати такі підвищення на фоні величезних корупційних потоків, коли рівень фінансових можливостей населення падає?

«Все це відбувається тому, що у нас відсутня концепція реформи правоохоронних і судових органів, — коментує «Дню» президент Українського юридичного товариства Олег БЕРЕЗЮК. — Я абсолютно переконаний в тому, що насправді триває імітація боротьби з корупцією. Системної боротьби з цією бідою у нас немає на сьогодні. Коли на тлі загального зубожіння суддям піднімають заробітну платню і при цьому ці судді ще й ховають банки з сотнями тисяч доларів, то в суспільстві це не може сприйматись без обурення. Суддям потрібно піднімати зарплатню, але вони повинні цю зарплатню відпрацьовувати. Для цього докорінно має бути реформована судова система. На тлі абсолютної несправедливості в судах, їхньої корумпованості і залежності, тема збагачення суддів є потужним подразником».

До речі, саме суддя Чаус розглядав справу лідера «УКРОПу» Геннадія Корбана. «Пане Чаус, а я Вам колись казав, що скоро бумеранг повернеться!

Дуже буду радий бачити Вас на лаві підсудних а також у СІЗО))) Маю надію, що Ви будете пом’якшувати свою участь шляхом викриття спільників з того ОПГ, в якому у Вас роль виконавця», — написав у ФБ адвокат Корбана Андрій Богдан.

Сам Корбан написав у соцмережі: «Я відчув велику огиду, розуміючи, що ця слабка нікчемна людина не витримає навіть десятої частки тих випробувань, які він обрушив на мою голову. Єдине, що радує — це те, що затримання Чауса стане ще однією цеглинкою — юридичним фактом і доказом моєї невинуватості при розгляді моєї скарги Європейським Судом з прав людини. Зі свого боку, я не бажаю громадянину Чаусу, щоб з ним так поступали, як він вчинив зі мною, бо правосуддя над ним вже відбулося. І найголовніше — ця людина більше ніколи не буде відправляти правосуддя!»

Тим часом, вчора стало відомо, що суддя Чаус пішов у відпустку до 1 вересня. Звичайна практика, яка показує, що навколо цього судді справа може розгортатися за традиційним імітаційним жанром. 

*  *  *

«Зрештою, все це є ознакою загальної недосконалості роботи правоохоронної системи на сьогодні, — підкреслює Микола Сірий. — Світова практика показує, що ці органи тоді будуть мати високу ефективність роботи, коли вони будуть мати підтримку і довіру суспільства. Без цього контакту ефективна робота цих відомств неможлива».