Завдяки історичній пам’яті людина стає особистістю, народ - нацією, країна - державою
Михайло Грушевський, український історик, громадський та політичний діяч

Битва за виборчу систему

Приклад із розробкою відповідного законодавства демонструє відсутність комплексного бачення державної політики як усередині коаліції, так і у відносинах між парламентом та урядом
29 травня, 2015 - 08:44
виборча система
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Петро Порошенко і фракції коаліції обіцяли запровадити пропорційну систему з відкритими списками ще у першому півріччі 2015 року. Наявність кількох альтернативних законопроектів ставить під сумнів можливість швидкого досягнення консенсусу у Верховній Раді, особливо враховуючи проблеми з забезпеченням консолідованого голосування коаліції в останні місяці.

Виборча реформа могла стати вдалим індикатором націленості влади на зміни в країні. По-перше, її реалізація не потребувала значних фінансових ресурсів і тривалого періоду імплементації. По-друге, зміну виборчої системи протягом року обговорювали політики, журналісти та громадські експерти як механізм оновлення політичної системи, і провідні політичні партії досягли консенсусу, що Україні потрібна пропорційна система з відкритими списками. Зрештою завдяки цій популярній у суспільстві тезі багатьом партіям і вдалося потрапити у парламент. По-третє, зміни у виборчому законодавстві краще приймати не перед, а одразу після виборів, тому що тоді легше зібрати голоси в парламенті й опоненти не звинуватять у штучності маніпуляцій.

Запровадження пропорційної системи з відкритими списками для парламентських і місцевих виборів закріпили у коаліційній угоді в листопаді 2014 року. Навіть більше — прописали чіткий термін, що відповідні зміни у законодавстві потрібно зробити протягом першого півріччя 2015 року. Тепер депутати стверджують, що навіть за найоптимістичнішого сценарію закон вдасться ухвалити лише у липні цього року.

Володимир Гройсман створив депутатську групу щодо удосконалення виборчого законодавства ще у лютому 2015 року. За три місяці вона зібралася лише двічі. У квітні була створена менша група з п’яти депутатів і шести експертів, які завершують розробку відповідного законопроекту.

Водночас робота цієї групи може бути лише гарним фасадом, за яким ховається підготовка іншого тексту, у якому відбудеться підміна понять. За повідомленнями ЗМІ, представники президентської фракції готують альтернативний законопроект, який ґрунтуватиметься на німецькій моделі проведення виборів. Згідно з цією системою, виборці голосують і за партію, і за кандидата, але кількість мандатів визначає результат партії. Потім формується список прохідних кандидатів, у який потрапляють спочатку партійні мажоритарні кандидати, які показали хороший результат, а вже потім — решта національного партійного списку. Ця система не є поганою, але це вид змішаної, а не пропорційної системи з відкритими списками, яку обіцяв Петро Порошенко як на президентських, так і на парламентських виборах.

Ще далі у своїх маніпуляціях пішла «Батьківщина». 13 травня 2015 року її депутати зареєстрували законопроект, за яким відкриті списки залишаться лише словами на папері. Юлія Тимошенко пропонує, щоб порядок депутатів у списку визначала місцева партійна організація через два дні після проведення голосування на дільницях. При цьому результат окремих кандидатів важливий, але не визначальний для потрапляння у прохідну частину списку.

«Батьківщина» також не згадує про проведення виборів у великих містах (понад 100 тисяч населення) у два тури, хоча відповідне зобов’язання закріплювалося в коаліційній угоді, а також присутнє в альтернативних законопроектах.

Інтереси та нинішні позиції партій впливатимуть на торги за виборче законодавство. «Батьківщина» завжди комфортно почувала себе із пропорційною системою, але опирається відкритим спискам через небажання лідера втратити контроль над внутрішньопартійними процесами. Як головна провладна партія «Блок Петра Порошенка» намагатиметься використати нюанси виборчого законодавства для посилення позицій Президента у регіонах. Враховуючи стрімке падіння рейтингу, «Народний фронт» взагалі не зацікавлений у місцевих виборах, незважаючи на тип виборчої системи. Рейтинг Радикальної партії базується на особистому іміджі Олега Ляшка, тому, як і «Батьківщині», йому звичніше працювати з пропорційною системою із закритими списками. «Самопоміч» може стати найбільш активним захисником ідеї пропорційної системи з відкритими списками, оскільки у неї є потужні мережі регіональних активістів, і вона послідовно відстоює коаліційну угоду та реформаторські ініціативи, декларовані на виборах. Успадкувавши місцеві організації Партії регіонів на півдні та сході і маючи зв’язки з регіональними елітами, «Опозиційний блок» не переймається, за змішаною чи пропорційною системою відбудуться вибори — вони впевнені, що у будь-якому випадку зможуть посилити свою присутність у органах влади.

Використання пропорційної системи з відкритими списками на місцевих виборах є хорошим способом тестування цієї моделі перед наступними парламентськими виборами. Враховуючи кількість населення, у випадку виборів до Верховної Ради ця система, найімовірніше, теж вимагатиме регіональних, а не загальнонаціональних списків.

Приклад з розробкою виборчого законодавства також демонструє відсутність комплексного бачення державної політики як усередині коаліції, так і у відносинах між парламентом та урядом. У жовтні 2014 року Верховна Рада прийняла антикорупційну стратегію, де зміна виборчого законодавства зазначена як механізм подолання політичної корупції. У плані заходів на 2015—2017 роки, який нещодавно розробив уряд для імплементації цієї стратегії, антикорупційну експертизу виборчих законів планується завершити до червня 2016 року, а сам законопроект — прийняти лише до грудня 2016 року.

Виникає запитання: навіщо двічі робити одну і ту ж роботу, якщо антикорупційні ризики можна усунути при розробці виборчого кодексу вже цього року? З другого боку, все стає на свої місця, якщо влада не збирається швидко змінювати виборчу систему, незважаючи на свої численні обіцянки.

ГОЛОС ІЗ «ФЕЙСБУКУ»

«ЧИ СТАНУТЬ МІСЦЕВІ ВИБОРИ ОЧИЩЕННЯМ І КРОКОМ УПЕРЕД, ОСОБЛИВО В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ, ЗАЛЕЖИТЬ ВІД РАДИ, ПРЕЗИДЕНТА ТА ЙОГО ГЕНПРОКУРОРА»

Ганна ГОПКО, народний депутат, фракція «Самопоміч»:

— Законопроект про місцеві вибори депутати з різних сил — Олександр Черненко, Мустафа Найєм, Леонід Ємець, Олена Сотник, Олексій Рябчин, Сергій Лещенко — після обговорення із громадськістю планують зареєструвати сьогодні (28 травня. — Ред.) Ще до позачергових парламентських виборів улітку 2014-го в «Реанімаційний пакет реформ» ми вимагали «вибори в Раду за новими правилами». Однак політичної волі забракло.

Генпрокуратура не доопрацювала, і такі регіонали, як Ківалов, Геллер, знову стали депутатами. Щодо решти із санкційного списку ЄС, як Портнов, Табачник, Лукаш, бездіяльність прокуратури вже не викликає емоцій, а лише бажання розслідувань та покарання генпрокурорів за саботаж. Відчуваю що не за горами чергове подання депутатів про висловлення недовіри Шокіну після 100 днів без результативної роботи.

На вихідних побувала у Кривому Розі. Підготовка до місцевих виборів — у розпалі. Головна боротьба — між родиною Вілкулів, за якими в регіоні весь адміністративний ресурс, та виборчими ініціативами Коломойського. У Президента непростий вибір — кого підтримати, кажуть місцеві, які згадують нещодавній візит губернатора Дніпропетровщини в місто.

Питання до Генпрокурора: вся країна знає, хто відправляв «тітушок» на антимайдан. Місцеві активісти мають десятки фактів зловживань місцевою владою. Перемогти у місці можуть здорові сили, якщо Генпрокуратура зробить свою справу. Тоді в альтернативи до Опоблоку, в ініціатив олігархів будуть шанси.

Кривий Ріг — лише приклад боротьби за зміни на сході України. Є ще Харків із добкіними-кернесами.

Чи стануть місцеві вибори очищенням та кроком уперед особливо в умовах децентралізації, залежить від Ради, Президента та його генпрокурора, в якого ще є шанси для реабілітації.

«28 ТРАВНЯ ЗАРЕЄСТРУВАЛИ НОВИЙ ЗАКОНОПРОЕКТ ПРО МІСЦЕВІ ВИБОРИ»

Олександр ЧЕРНЕНКО, народний депутат, фракція «Блок Петра Порошенка»:

— 28 травня зареєстрували новий законопроект про місцеві вибори. Над ним працювали кращі голови Інституту виборчого права, Міжнародної фундації виборчих систем, «Інтерньюз-Україна», КВУ, ОПОРИ. Внесли 18 депутатів із 3 фракцій («Блок Петра Порошенка», «Народний Фронт», «Самопоміч»). Перший підпис — першого віце-спікера Андрія Парубія.

Це виборча реформа по-справжньому. Більшість з того, про що ми дискутували останні 10 років, що записано в Коаліційній угоді, що нам настійливо рекомендували ОБСЄ, Рада Європи, Венеціанська комісія, знайшло своє відображення у цих 253-х сторінках:

• скорочення кількості депутатів місцевих рад;

• відкриті списки на виборах обласних і міських (у великих містах) рад;

• багатомандатна мажоритарна система на виборах до районних, міських (у малих містах) рад;

• вибори мерів великих міст у два тури;

• прозоре і підзвітне фінансування кампаній;

• суттєве обмеження теле- і радіореклами (нехай кандидати йдуть до людей безпосередньо, а не через телевізор);

• гендерні квоти;

• і ще багато всього цікавого.

Але персональні подяки і переможні реляції будуть потім. Коли законопроект стане Законом. Зроблена велика робота, але ще більша — попереду. Розгляд в комітеті, дискусії залі, підготовка, сподіваюсь, ні,вірю, до другого читання. І все за стислий до неможливості часовий проміжок.

Будьмо реалістами — вимагаймо неможливого:)))

Ярослав КОВАЛЬЧУК, Міжнародний центр перспективних досліджень
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...