Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Чотири виміри «справи Шабуніна»

«У нас створено такі механізми, щоб крали всі, на всіх ланках», — експерт
16 серпня, 18:59
ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

В середу співробітники Дніпровського відділення поліції Києва вручили голові Центру протидії корупції Віталію Шабуніну підозру в нанесенні тілесних ушкоджень середньої тяжкості Всеволоду Філімоненку. Нагадаємо, сутичка між Шабуніним і Філімоненком відбулася 8 серпня біля Дніпровського військкомату. Філімоненко вимагав пояснень, чому голова ЦПК не пішов до армії, що вже натякало на його прицільну критичну увагу до Шабуніна і викликало підозри, що останнього дійсно «замовили» піддатися провокації. І він повівся. Шабунін наніс удар блогеру в обличчя, а останній, знову ж таки виявляючи демонстративну поведінку, бризнув Шабуніну в очі із газового балончика. Відео сутички розійшлось інтернетом із відповідними коментарями Філімоненка. Сам Шабунін заперечує інформацію правоохоронців про нанесення ушкоджень середньої тяжкості Всеволоду Філімоненку.

Тепер активіста офіційно обвинувачують в тому, що він завдав удар по обличчю, що «спричинило тривалий розлад здоров’я останнього у вигляді закритої травми обличчя». Одразу після конфлікту Філімоненко звернувся до лікарів і регулярно оприлюднював відеоролики свого тяжкого стану. Ще через деякий час він опинився за кордоном, розповідаючи про те, що «йому шиють справу», але хто і з яких підстав, не пояснював. Згодом виявилось, що Філімоненко просто відправився за кордон на відпочинок, про що так само регулярно повідомляв. Сам Філімоненко відомий багатьма провокаційними відеороликами ще з тих часів, коли він мешкав у Луганську. В столиці він запам’ятався такою ж поведінкою.

Отже, правоохоронці інкримінують Шабуніну вчинення правопорушення за статтею 122 «Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження»  КК України. Таке правопорушення передбачає покарання у вигляді виправних робіт на строк до двох років або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до трьох років.

Голова ЦПК Віталій Шабунін заявив, що триває боротьба з ним, як з людиною, яка бореться із корупцією. На його думку також робляться спроби дискредитувати роботу ЦПК. «Для політичної еліти України є проблемою антикорупційні реформи, які вони хочуть відкотити», —  сказав він.

«Ми (Центр протидії корупції. — Ред.) самі по собі не є проблемою, сказав в одному із інтерв’ю Віталій Шабунін. — Ми перешкоджаємо знищення Антикорупційного бюро, а ось воно є проблемою для влади. Ми перші, хто показує: ось цей законопроект спрямований, щоб обмежити повноваження НАБУ, а ось цей аудитор для того, щоб «злити» директора Ситника, тощо. Ми перші розповідаємо про це журналістам та міжнародним партнерам. Тиск перших і других зупиняє відкат реформ. Ми останні півроку тільки й змушені цим займатися».

Біля зали суду Шабунін заявив: «Ну посадить він мене, і що? Центр протидії корупції перестане працювати? І професійна команда буде працювати і далі. Це схоже на якусь істерику і страх. Це виглядає смішно».

Історія з Віталієм Шабуніним має багатогранний вимір. Більшість її оцінює з позиції «наші» і «не наші». Якщо «наші», значить, праві, а отже, потрібно захищати. Наприклад. «Я переконаний, що справа проти Шабуніна є переслідуванням за його діяльність, — коментує «Дню» блогер Денис Казанський. — За словами самого Шабуніна, це правоохоронці таким чином тиснуть на нього. Якщо ж говорити про освоєння грантів Шабуніним, то ті, хто дають гранти проводять аудити. Відповідно, цільове призначення грантів чітко контролюється».

Але проблема глибша. Що це взагалі за явище — гранти на боротьбу із корупцією? «Гранти на боротьбу із корупцією, звичайно, певну позитивну допомогу надають, — коментує «Дню» екс-міністр економіки Володимир Лановий. — Але це має бути лише початковим етапом. Адже певною мірою це є залякуванням чиновників, щоб вони не так нахабно поводилися. Але якщо не зламати джерела такого явища, як корупція, то нічого суттєво не зміниться. У нас чиновники підміняють ринки. Без таких змін неможливо побудувати здорову ринкову економіку. Той же Нацбанк, який дає кредит рефінансування, робить це незрозуміло кому і в яких обсягах. А потім висуває до підприємств претензії і забирає майно. Таким чином у нас створені такі механізми, щоб крали всі, на всіх ланках. Тому питання не лише в перебудові правоохоронної системи і присутності громадськості в процесах очищення, а й в тому, що держава не повинна втручатися в те, у що вона не має втручатися за умов здорових відносин. Зараз ми відійшли від планової економіки, але прийшли до кримінального капіталізму замість економіки ринкової. Тепер у нас править капітал, а не ринок».

Ще один аспект. Тим, хто сьогодні захищає Шабуніна і критикує владу, потрібно задуматися над тим, чи не були вони союзниками під час Євромайдану, коли йшла боротьба за владу? Хіба не вони були вони рушійною силою, коли приводили нинішніх в кабінети, а дехто за списками провладних партій і самі потрапили до парламенту, не бажаючи покидати їх навіть зараз? «Пам’ятаю час, коли і журналістів «Української правди» відмовлялися визнавати журналістами і відмовляли в акредитації вимагаючи реєстрації як ЗМІ. І це їх сильно обурювало. Тепер грантоїди при владі (хоча робить вигляд, що ні) і починають розповідати хто тут журналіст, а хто ні», — написав Тарас Задорожний у FB.

«Здесь я кушаю», — як писав свого часу Ісаак Бабель. Звичайно, всю корупцію перемогти неможливо, а тому заробляти на боротьбі з нею можна довго. Українське суспільство звикло ставитися з довірою до молодих, але «щодо нинішніх антикорупціонерів, то ми не повинні створювати з них собі кумирів», каже Володимир Лановий. «Це самообман. На жаль, часто представники громадських організацій прагнуть зробити собі кар’єру своєю діяльністю, а не виконувати свою основну функцію — інформувати суспільство», — додає він.

Тема боротьби з корупцією не може підніматись лише на рівні окремих справ. Корупція — це явище, яке за часів незалежності певною мірою стало, на жаль, однією з умов нашого буття. Якщо в радянські часи існував термін «блат», то з початку 90-х років в оборот чітко увійшло слово «хабар». Тож і боротись з хабарництвом необхідно, як з явищем, яке є похідним від кланово-олігархічної системи із порочними правилами та несправедливим розподілом благ.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати