Українські мечі перекуються на рала тільки тоді, коли гасло — Незалежна Держава Українська — перетвориться в дійсність і забезпечить отому ралові можливість зужиткувати рідну плодючу землю з її незчисленними багатствами…
Симон Петлюра, український державний і політичний діяч, голова Директорії УНР

«До військової служби непридатний...»

Навіть наявність кількох захворювань не убезпечує юнака від призову до Збройних cил. Чому?..
11 лютого, 2020 - 10:43
ФОТО НАДАНО АВТОРОМ
Роман ШЕВЧУК

Проблема комплектування українського війська фізично здоровим особовим складом існує стільки, скільки й армія. Якщо порахувати кількість тих, хто мав перебувати на лікарняних, але опинився на солдатських ліжках, то їхня кількість вимірюватиметься тисячами. Про перебіг медобстежень призовників та існуючі проблеми говоримо з полковником медичної служби Романом ШЕВЧУКОМ — начальником Центральної військово-лікарської комісії МО України.

«КОЛИ ТЕРМІН ВІДСТРОЧОК ЗАКІНЧУЄТЬСЯ, ЧАСТО-ГУСТО ЮНАКИ «ЗАБУВАЮТЬ» З’ЯВЛЯТИСЯ ДО ВІЙСЬККОМАТІВ»

— Скажіть відверто, Романе Володимировичу: чому молоді люди, непридатні до військової служби, інколи опиняються в армії? Куди дивляться ваші колеги — фахівці військово-медичних комісій, які проводять медогляди юнаків? Невже з майже мільйона громадян, які перебувають на військовому обліку, важко відібрати 10 — 15 тисяч фізично здорових легенів?..

— Однозначно відповісти на ці запитання складно. У жовтні — грудні минулого року до українського війська потрібно було призвати трохи більше як 15 тисяч юнаків. Отже, вибирати, здавалось би, дійсно було з кого. Але річ у тім, що значна кількість потенційних вояків роками ігнорують отримані повістки і не з’являються на призовні дільниці: їхня кількість у масштабах України вимірюється десятками, а можливо, й сотнями тисяч. Адже військовими комісаріатами до правоохоронних органів передано чимало справ на таких ухильників. При цьому десятки категорій громадян України, згідно з чинним законодавством, мають право на відстрочки або ж узагалі звільнені від виконання свого конституційного обов’язку. Коли ж термін відстрочок закінчується, часто-густо ці юнаки «забувають» з’являтися до військкоматів, куди їх викликають.

— Ви хочете сказати, що лише через ці чинники військкомати обмежені у призовному ресурсі, на який можуть розраховувати?

— Здебільшого...

— А як поясните той факт, що окремі ваші колеги з числа членів медкомісій «не помічають» у юнаків тих чи інших захворювань, наявність яких дає право на відстрочку або ж узагалі звільняє від армії?..

— Насамперед зауважу, що абсолютна більшість із них є достатньо підготовленими у професійному сенсі фахівцями і порядними людьми. Але трапляються і такі, які не вирізняються ні професіоналізмом, ні морально-етичними чеснотами.

На жаль, у гонитві за виконанням плану призову військкоматами ці фахівці змушені «закривати очі», під тиском військового комісара, на юнаків, які мають, на перший погляд нібито незначні розлади стану здоров’я, що потім виливаються у тривалі та фінансово збиткові для держави проблеми, обстеження та лікування призваних у військових лікувальних закладах із подальшим звільненням з військової служби. Таке ставлення до проведення призову з боку військових комісарів та лікарів медичної комісії і призводить до зниження якості призову.

«Різко виражений... розлад особистості», «Шизоїдний розлад особистості», «Розумова відсталість», «Наслідки закритої черепно-мозкової травми», «Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки» — ось далеко не повний перелік хвороб, з яким хлопці поповнюють армійські лави.

«У РЕЗУЛЬТАТІ БАГАТОРІЧНОГО «РЕФОРМУВАННЯ» ЗС ЗНАЧНА ЧАСТИНА ВІЙСЬККОМАТІВ ЗАЛИШИЛА СВОЇ ПРИМІЩЕННЯ...»

— Яка подальша доля солдата-строковика, у якого під час служби виявили те чи інше захворювання, не сумісне з його перебуванням в армійських лавах?

— Його направляють на лікування до того чи іншого військово-медичного закладу МО. Після курсу лікування військово-лікарська комісія військового госпіталю проводить огляд солдата щодо подальшого проходження служби. В разі негативного вердикту він звільняється з військової служби за станом здоров’я, згідно з висновком військово-лікарської комісії про захворювання, яке не сумісне з проходженням військової служби.

— І багато таких вояків доводиться передчасно звільняти?

— Цей показник зростає щороку — з 0,8% у 2016 році, до 2,85 у 2019 році.

— Проблема, про яку йдеться, має не лише морально-етичне забарвлення, а й фінансове: сам призов до війська, перебування хворого у війську, його лікування у медзакладі МО обходиться у копійку...

— Звісно, зважаючи на вартість тих же ліків, продуктів харчування тощо. Для того, щоб встановити чи підтвердити діагноз, потрібне обстеження, в тому числі й за допомогою сучасного обладнання. А це теж додаткові витрати.

— Виявлення того чи іншого захворювання залежить не лише від фаху лікаря, а й діагностичного обладнання, здатного його виявляти...

— На превеликий жаль, абсолютна більшість призовних дільниць, на яких хлопці проходять медичний огляд, вкрай погано забезпечені сучасним лікувально-діагностичним обладнанням, а керівники медичних закладів, підпорядкованих Міністерству охорони здоров’я, часто делегують до них колег, професійний рівень яких бажає кращого, пенсійного віку, що теж негативно впливає на виконання ними своїх функціональних обов’язків тощо. Не скажу, що така практика склалася в усіх без винятку регіонах країни, але таких фактів вистачає.

Мені доводиться спілкуватися як з самими юнаками, неправомірно відправленими до війська, так і з їхніми батьками. І я на їхній стороні, якщо це сталося з прямої вини фахівця військово-лікарської комісії, який недогледів це захворювання чи тим паче свідомо «не помітив», чи посадової особи військового комісаріату, що своїми діями сприяла такому неподобству. Але разом із тим хочу наголосити, що держава, її інституції, причетні до комплектування війська особовим складом, мають кардинально змінити своє ставлення до цієї проблеми. Нагадаю, що призовні комісії очолюють заступники голів районних, міських держадміністрацій, а не військові комісари, як вважає переважна більшість пересічних громадян: військкоми входять до цих комісій, але їхній голос має таке ж значення, як, скажімо, голос представника тієї чи іншої громадської організації.

Раніше, наприклад, ці комісії функціонували безпосередньо у РВК, що, до речі, передбачено чинним законодавством. Сьогодні ж часто обстеження призовників проводиться в медзакладах МОЗ. Чому? А тому, що в результаті багаторічного «реформування» ЗС військкомати — принаймні значна їх частина — залишили свої приміщення і переїхали до інших, у яких, зважаючи на розміри, місць для розташування цих комісій не знайшлося. Після закінчення проведення кожного призову проводиться аналіз неправильно призваних до лав Збройних сил. За результатами цього аналізу, ми неодноразово (двічі на рік, після весняного та осіннього призовів) зверталися до обласних, міських і районних органів влади з проханням допомогти в оснащенні цих дільниць, але все безрезультатно. Є чимало й інших проблем.

«ДОХОДИТЬ ДО ТОГО, ЩО В ДЕЯКИХ РЕГІОНАХ ПРИЗИВАЮТЬ ЗАВІДОМО ХВОРИХ...»

— Розкажіть про результати медичного обстеження призовників восени минулого  року.

— Його пройшли понад 227 тисяч громадян України, з яких 195 485 визнані придатними до військової служби, тобто 86 відсотків. Майже 4 тисячі визнали тимчасово непридатними, а більш як 23 тисячі — непридатними в мирний час, але такими, що здатні поповнити лави армії у воєнний час. 734 довелося через вкрай погане здоров’я взагалі виключити з військового обліку. Майже 17 тисяч осіб відправили на додаткове медобстеження.

— Де його проходять?

— У медичних закладах за місцем проживання. Тамтешні лікарі повинні підтвердити діагноз юнака або ж визнати його здоровим і таким, що підстав для надання відстрочки чи взагалі звільнення від армії у нього немає. Інших варіантів у подібних випадках не існує.

— І які подальші дії молодого громадянина, який пройшов це додаткове обстеження?

— За будь-якого вердикту має з’явитись у військкомат. У разі підтвердження діагнозу переводиться до числа тих, які непридатні до військової служби у мирний час, обмежено придатні у воєнний або непридатні до військової служби з виключенням з військового обліку.   

— Всі неухильно дотримуються цієї вимоги?

— Та де там! Із тих 17 тисяч, які були направлені на додаткове медобстеження, прийшли — після нього — до військкоматів аж... 4 тисячі?..

— Міністерство оборони, Генеральний штаб ЗСУ вживають заходів для виправлення ситуації?

— Міноборони, ГШ ЗСУ намагаються, звичайно, вирішувати зазначену проблему. Наприклад, спільно з фахівцями Генерального штабу та штатних військово-лікарських комісій (ВЛК) надається допомога військкоматам в організації призову громадян на військову службу. За час роботи з’ясувалося, що рішення ВЛК не завжди приймають у відповідності до вимог чинного законодавства, без наявності відповідних документів. Є випадки, коли на медогляди викликають осіб, які вже їх проходили і були визнані непридатними до військової служби.

Доходить до того, що в деяких регіонах призивають явно хворих, які згодом опиняються на ліжках військових госпіталів. Тому силами ВЛК обласних військкоматів та регіональних ВЛК проводяться перевірки правильності винесених рішень щодо придатності чи непридатності громадян до військової служби. Якщо порушення виявлені під час винесення рішень військово-лікарськими комісіями при районних військкоматах, громадяни проходитимуть медогляд уже в комісіях, які функціонують при обласних військових комісаріатах. А в складних та спірних випадках їх направлятимуть на медичний огляд штатними ВЛК. Передбачаються й інші заходи, спрямовані на мінімізацію потрапляння до війська хворих і немічних.

Сергій ЗЯТЬЄВ
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ