Формування нової більшості – провалюється

17 липня на херсонському 183 окрузі відбулися довибори народних депутатів, у зв’язку з призначенням народного депутата Андрія Гордєєва головою Херсонської ОДА. Вибори дещо несподівано виграв кандидат від «Батьківщини» Юрій Одарченко, а не представник БПП, голова обласної ради Андрій Путілов, як це прогнозували більшість експертів. Після цього в політичних колах області почалися розмови про можливий новий розподіл сил в обласній раді. Частина депутатів від «Батьківщини», «Нашого краю», РПЛ, «Самопомічі» і «УКРОПу» почали активно висловлювати незадоволення діями голови обласної ради Андрія Путілова. Головні претензії стосувалися неефективності роботи ради через те, що Путілов рідко скликає сесії, не цікавиться бюджетними питаннями і не хоче провести звіт про свою роботу на вимогу депутатів. Дійсно, якщо поглянути на статистику, то з часу дії нової каденції (9 місяців) херсонська облрада збиралася всього на 5 пленарних засідань. За цей період прийнято 181 рішення.

Після публічної критики у ЗМІ депутати з антипутіловської коаліції 23 серпня зібралися на прес-конференцію, в ході якої... звернулися до Президента з проханням вплинути на Андрія Путілова і голову ОДА Андрія Гордєєва, аби нарешті зібратися у сесійній залі. Яким механізмами в рамках українського законодавства Президент має вплинути на голову облради, депутати не пояснили.

Протягом наступного тижня відбулися кілька подій, які підняли градус конфлікту. Андрій Путілов вирішив своєрідним чином зняти одне з питань порядку денного, через яке опоненти просили скликати сесію – звіт голови облради. Путілов провів його не перед депутатами, а нібито перед усією громадою області в обласному драмтеатрі. Сюди запросили делегатів з усіх районів, чиновників, бізнесменів, обмежену кількість ЗМІ. Втім, спокійного звіту не вийшло. Присутній на заході Юрій Одарченко піднявся на сцену без запрошення і своєю критикою Путілова фактично зірвав виступ останнього.

Щодо другого питання, яке опоненти Путілова хотіли розглянути на позачерговій сесії – відміна перспективного плану об’єднання громад – голова облради заявив на свої сторінці у Facebook: «Це питання було включене до порядку денного попередньої сесії за наполяганням пана Одарченка. При голосуванні проект рішення не набрав необхідної кількості голосів. Тому, згідно з пунктом 5.5 розділу П’ятого Регламенту роботи Херсонської обласної ради, не може бути включений до порядку денного протягом 6 місяців...». Тут же Путілов пояснив свою позицію з перенесенням чергової сесії на 9 вересня. «Я підписав розпорядження про проведення сесії на 19 серпня. Напередодні отримав офіційний лист голови ХОДА, в якому він просить повернути на доопрацювання матеріали для внесення змін до Програми соціально-економічного розвитку в розділи, що стосується територіальної оборони області. Ці зміни повинні бути відпрацьовані в управліннях та департаментах ОДА, розглянуті бюджетною комісією, і при необхідності – профільними комісіями облради. Крім того, багато депутатів не підтвердили свою участь в сесії 19 серпня. Я вніс зміни до свого розпорядження і переніс дату сесії на 9 вересня, не порушивши при цьому жодної норми Закону або Регламенту роботи ради.

Чому 9 вересня? Тому що на 2 вересня призначено засідання Ради оборони області, де будуть обговорюватися питання виділення додаткового фінансування. Надійдуть пропозиції щодо зміни програми і фінансування, треба встигнути зібрати бюджетну комісію, потім президію, а потім сесію», – заявив Путілов.

За день до цього, 25 серпня, перший заступник голови облради Василь Зеленчук (РПЛ) видав розпорядження про скликання позачергової сесії на 30 серпня. Під ним підписалися 25 депутатів із 64 в облраді. Згідно з законом, третина депутатського корпусу має право ініціювати скликання сесії. Однак до початку проведення сесії без Путілова кілька депутатів від «Нашого краю» відкликали свої підписи. Підписантів лишилося менше третини, тож на ранок 30 серпня депутати зібралися в одній із кімнат облради, а не в сесійній залі. Захід назвали «депутатськими зборами». Під час зборів депутати вкотре висловлювали незадоволення роботою Андрія Путілова і запропонували створити комісію з дослідження діяльності голови облради. Між тим, голова фракції «Наш край» Віталій Булюк запевнив, що його однопартійці підтримуватимуть відставку Путілова, але якщо це питання буде включене в порядок денний на пленарному засіданні 9 вересня. Після цього Булюк швидко покинув залу, не відповівши на питання Юрія Одарченка про те, чи відкликав він свій підпис під розпорядженням за проведення позачергової сесії.

Після виступів ще кількох депутатів Василь Зеленчук запропонував продовжити засідання без журналістів. Попри те, що представники кількох ЗМІ хотіли й далі слухати народних обранців, останні проголосували за закрите засідання і зачинили двері перед камерами. Навздогін депутат від «Батьківщини» Владислав Мангер заявив: «Якби це були журналісти, а так – погань перефарбована»…

Провал засідання «позачергової сесії», скликаної Василем Зеленчуком, засвідчив – антипутіловська більшість доволі хитка і невпевнена. Депутати спробують ініціювати питання про відставку Путілова 9 вересня. Однак чітких подальших планів не висловлюють. По-перше,  щодо кандидатури нового голови. Амбіції на посаду очевидно є у Мангера і Зеленчука, однак між ними, у разі відставки Путілова, теж можливий конфлікт. По-друге, щодо політичної кризи, яка неминуче загостриться, якщо Путілов, а з ним найбільша фракція ради – БПП, а отже й голова ОДА Андрій Гордєєв втратять вплив саме у такий спосіб. І не тому, що команда Гордєєва – Путілова вирізняється високою ефективністю і прогресами в розвитку економіки області, а тому, що будь-який новий формат коаліції не матиме переконливої більшості. Відтак, по багатьох питаннях, які стосуватимуться різних фінансово-політичних груп в облраді, все одно доведеться домовлятися ситуативно.