«Головне – перекрити державний кордон із Росією»

Нещодавно поблизу Слов’янська Донецької області відбулось урочисте відкриття відремонтованого дитячого відділення обласної психіатричної лікарні. Роботи проводилися за підтримки німецької федеральної компанії GIZ, яка працює за дорученням уряду Німеччини у співпраці з Люксембурзьким Червоним Хрестом у рамках Програми інфраструктурних ініціатив для України. Відкривав відділення лікарні голова Донецької військово-цивільної адміністрації Павло ЖЕБРІВСЬКИЙ, за участю Генерального консула Федеративної Республіки Німеччина Вольфганга Мессінгера; директора проекту «Розвиток соціальної інфраструктури у зв’язку зі збільшенням ВПО» GIZ Бербеля Швайгера; координатора Люксембурзького Червоного Хреста Міріам Якобі. «Завдяки міжнародній допомозі у дитячому відділені, яке розраховано на 65 дітей, були встановлені дах, нові віконні блоки та двері, проведено капітальний ремонт внутрішніх приміщень, замінені електромережі, системи холодного та гарячого водопостачання, водовідведення, опалення та вентиляції, утеплено фасад, виконано благоустрій та побудовано дитячий майданчик», — відзначив Павло Жебрівський. Після офіційної частини відкриття лікарні «День» поспілкувався з головою Донецької військово-цивільної адміністрації про головні проблеми регіону, зокрема відсутність у містах газу, роботу КПВВ, контрабанду...

— Сьогодні в області критичним залишається питання газопроводу до Авдіївки. Я думаю, що до кінця року ми закінчимо роботи і подамо людям газ, — говорить Павло Іванович. — Ще одна проблема з газом — у містах Мар’їнка і Красногорівка. У цих пунктах ми б хотіли запустити існуючий, відновлений спільно з Червоним Хрестом газогін, але проросійські бандити не дають нам проінсталювати й запустити ГРС. Ще є невелика надія на те, що буде забезпечено режим тиші й нам вдасться запустити ГРС, яка розташована біля окопів бойовиків, — тоді б відносно швидко забезпечили міста газом. Але, скоріше за все, доведеться запускати в роботу альтернативну гілку з нового року — підведення газу з Курахового. Там фінансовий ресурс, необхідний для відновлення газопостачання, — 115 млн грн. А це достатньо великі кошти. Зараз ми в цілому дали завдання, готується проект. Думаю, якщо з весни почнемо роботи, то до кінця 2018 року ми закінчимо газопровід, і Мар’їнка та Красногорівка будуть із газом.

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

— Знаю, що в області залишається кілька прифронтових населених пунктів без електропостачання...

— Так, це ще одна проблема — у нас залишається два населених пункти, де немає світла, — Опитне і Піски. У Пісках постійно живуть від 9 до 12 людей, а в Опитному — від 47 до 59. Мова йде не про те, що для невеликої кількості мешканців ми не будемо відновлювати електропостачання. Будемо. Просто нам не дають у цій частині області тиші. Опитне — це фактично район Донецького аеропорту, там активно працюють ворожі снайпери. Також залишається проблемним відновлення роботи мостів, які ближче до лінії розмежування. У нас, якщо не помиляюся, сім підірваних мостів. Так, їх потрібно відновлювати, але на сьогодні ми не можемо це роботи. Певною мірою тому, що це не вигідно з військової точки зору, і є проблема, що в тих місцях, де необхідно проводити роботи, будівельники знаходяться під постійними обстрілами.

— Як держава допомагає відновлювати зруйновані після обстрілів будинки в області?

— Ми зараз відновлюємо приватний сектор Авдіївки, і буквально днями почали такі ж роботи у Мар’їнці та Красногорівці. В Авдіївці нам ще потрібно відновити 500 будинків. Розумієте, Донецька військово-цивільна адміністрація напряму не має права, згідно з існуючим законодавством, фінансувати відновлення зруйнованих після обстрілів будинків. Але ми знайшли формулу через ДСНС та по лінії матеріальних резервів. В окремих ситуаціях ми маємо право надавати будівельні матеріали. 120 будинків ми вже відновили — десь шифер замінили, десь вікна, десь стіна обвалилася... Все це ми робимо силами ДСНС, адже цивільні робітники просто бояться вести будівельні роботи в зоні АТО. Приблизно півтори тисячі будинків у Мар’їнці та Красногорівці треба ще відремонтувати. Ми тільки-но розпочали роботи в цих містах. Зараз там працює дві перші бригади. Загалом, на будівельні матеріали ми виділили з обласного бюджету 35 млн грн. І передбачаємо, що придбаних на ці кошти будівельних матеріалів має вистачити на необхідні обсяги роботи.

— Останнім часом збільшується кількість людей, які перетинають тимчасовий пропускний пункт із «ДНР». Чи ускладнює це роботу?

— На сьогодні робота на пропускних пунктах нормалізована і налагоджена, ми зараз працюємо спільно з КМУ, Мінрегіонбуд і МінТОТ, але ключова проблема — це передача даних із КПВВ на баланс ОДА. На сьогодні ці дані фактично не перебувають на нашому балансі. На кордоні пункти перетину — на балансі митної служби, тому їх мають обслуговувати митники. Але в нас тут не кордон. У нас — лінія розмежування з тимчасово — підкреслюю — тимчасово окупованими територіями. І, на жаль, повторюю, на сьогодні нормативно не врегульованим залишається питання, хто має відповідати за ті території, прибирати там. Наше комунальне господарство сплачує за електроенергію на пропускних пунктах, ми забезпечуємо там прибирання території... Але це не зовсім правильно. Бо вони не в нас на балансі. Тобто ми йдемо на деякі порушення, але інакше там би просто не було світла і не було би прибрано.

Але в питанні роботи КПВВ є ще одна важлива деталь. Я категорично проти того, щоб робити там капітальні споруди, як на державному кордоні. Це — психологічний момент. Коли я прийшов працювати, то КПВВ — це були мішки з піском і якісь шлагбауми. Після того, як ми почали робити більш-менш пристойні пункти в’їзду — виїзду, у пресі говорили, що Жебрівський будує кордон. Це не так, повторюю, для мене це особливо важлива деталь — це все тимчасово. Там мають бути надійні, але легкі й розбірні конструкції, які будуть і комфортними, і в той же час вказувати, що це все тут — ненадовго.

Загалом, на тиждень по області від 170 до 220 тисяч людей перетинають лінію розмежування. Скільки людей заходить, стільки приблизно і повертається. Але коли тут нараховують пенсії, йдуть свята чи канікули, то кількість людей, які перетинають лінію розмежування, суттєво збільшується.

— На Донеччині залишається проблемним питання контрабанди. Деякі онлайн-медіа навіть писали, що цей процес особисто очолив Павло Жебрівський...

— Доводилося чути таку маячню. Більшої дурні, чим те, що я очолюю контрабанду, не може бути. Насправді, на «передку» стоять військові. Жебрівський повинен був створити організоване злочинне угрупування, в яке мали б увійти Міністерство оборони, прикордонники, СБУ, поліція, «Фантом» (спеціальний підрозділ податкової міліції Державної фіскальної служби України, що займається боротьбою з економічною злочинністю та контрабандою вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей. — Авт.). Це могло би бути лише таким чином. Чи говорю я про те, що в області немає контрабанди? Ні. Ми такі факти фіксуємо, минулого понеділка я поставив завдання посилити роботу в цьому напрямку. По деяким польовим стежинкам проходить контрабанда, на жаль, не тільки в сумках людей, а й машинами возять. І це, на жаль, велика проблема. Цілком перекрити контрабанду можна було б лише за умови стабільної і постійної лінії розмежування. Але зменшити рівень контрабанди, зробити, щоб це явище не носило системного характеру, — це в першу чергу обов’язок «Фантому», ЗСУ і СБУ. На черговій нараді з силовиками я поставив таке питання — прискорити роботу в цьому напрямі.

— У зоні проведення АТО триває так званий режим тиші, чи дозволяє він забезпечити для дітей нормальний навчальний процес?

— Зрозуміло, що жодного «шкільного перемир’я», на жаль, як такого немає. Трохи на початках, у вересні, зменшилася кількість обстрілів. Але сьогодні ми фіксуємо знову то збільшення кількості обстрілів і збільшення інтенсивності ударів, то невеликий спад... Але жодного дня ми не прожили без обстрілів. Що стосується підвезення дітей — сьогодні всіх, хто цього потребує, підвозять до шкіл. З тих населених пунктів, де немає шкіл чи ми їх реконструюємо, — підвозимо дітей до сусідніх. У Нікольському я поставив завдання, щоб дітей підвозили просто до під’їзду, до подвір’я. Особливо, якщо вони навчаються в темний період доби. Ми розуміємо, що це незручно. Але треба трохи потерпіти. Сьогодні немає жодної дитини, яка б не мала можливості піти до школи. У нас є проблема по Майорську, де шестеро дітей ходять у школу до окупованої Горлівки. У Верхньоторецькому фіксуємо таке, хоча там навпаки — з окупації ходять до нашої школи. Ми всі ці випадки знаємо, але змусити батьків не пускати дітей в окуповану школу ми не можемо.

— В Україні продовжується обговорення можливості введення на територію проведення АТО миротворчих сил ООН. Як ви можете оцінити таку перспективу?

— Ми б дуже хотіли, щоб на Донбас зайшли миротворці. Якщо навіть є один шанс із тисячі, що це допоможе зупинити війну, — треба його використати. Для нас ключовим є перекриття кордону України з Росією. Сьогодні — це першочергове завдання. Без його вирішення навряд чи Україна піде на будь-які компроміси з РФ. Але Кремль у свою чергу хоче тільки одного — зберегти свої впливи на тимчасово окупованих територіях і спробувати посилити своє лобі на територіях вільної України. Позиція України, США та деяких європейських країн достатньо чітка — спочатку перекриття кордону, а потім усі інші дискусії.