Це ж велика дурість — хотіти говорити, а не хотіти бути зрозумілим.
Феофан (Єлеазар) Прокопович, український богослов, письменник, поет, математик, філософ

Григорій Орлик повернувся до Батурина

Він зробив усе, щоб Україна існувала не лише в географічному вимірі, а й політичному, тож не має бути забутим на Батьківщині
24 травня, 2019 - 11:55
ФОТО НАДАНО НАЦІОНАЛЬНИМ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИМ ЗАПОВІДНИКОМ «ГЕТЬМАНСЬКА СТОЛИЦЯ»

Гетьманська столиця. Палац гетьмана Кирила Розумовського приймає поважних гостей — послів, істориків, меценатів. Однак найважливішим, хоч і віртуальним, гостем є Григорій Орлик, старший син Пилипа Орлика. Він повертається із Франції на Батьківщину, щоб представити себе народові, інтереси якого захищав усе своє життя.

МІЖ УКРАЇНОЮ І ФРАНЦІЄЮ

Постать Григорія Орлика невідома широкому загалу — більше знають про його батька, який написав Конституцію та про його хрещеного, великого гетьмана Мазепу. Саме тому 19 травня в Батурині, у двох залах палацу Кирила Розумовського, вперше в Україні представлено виставковий проект «Григорій Орлик: видатний син видатного батька України. Повернення на Батьківщину».

Наталія РЕБРОВА, генеральний директор Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця», розпочала відкриття виставки із представлення експонатів, які вдалося отримати завдяки історику Ірині Дмитришин, послу України у Франції Олегові Шамшуру і меценату Євгенові Суру. Життєпис видатного українця вміщений у шість розділів експозиції, над якими працювали понад два роки. Тож спочатку Григорій Орлик постає перед нами завдяки копії свідоцтва про його народження, а з’явився на світ він саме в Батурині. Наступним експонатом є кахелина з родовим гербом Орликів, яку віднайшли уже під час активної роботи над виставкою. Історики тепер можуть з упевненістю вказати, де в Батурині була розташована садиба родини.

У шість років Григорій Орлик вимушений покинути Батьківщину, тому наступні розділи виставки оповідають нам про його блискучу військову та дипломатичну кар’єру у Франції, на службі у короля Людовика XV. Отож оригінальна гравюра Версаля посідає чільне місце серед експонатів. Саме там Григорій зустрічався з королем, у Версальській каплиці одружувався. Матиме музей тепер і копію шлюбного контракту Орлика з Луїзою Єленою Ле Брен де Дентевіль. У цьому документі Григорія іменовано «сином Батька козацької нації». Ним він залишався до кінця свого життя, адже виставку супроводжують цитати з листів Григорія Орлика. Пророчими для України є його слова: «Україна — країна, в якій проживає нація, найбільш віддана свободі, тільки й чекає на слушну нагоду, щоб скинути тиранічне ярмо Росії, під яким вона стогне. І ця революція обов’язково станеться свого часу».

Григорій був відданий як Україні, так і Франції, брав участь у Семилітній війні, де і проявилися його значні військові звитяги. «Сьогодні ми можемо представити шпагу 1730 року, зі схожою зображений на портреті король Людовик XV. Окрасою виставки є також орден святого Людовика     — найвищої нагороди Франції того часу, якою був нагороджений Григорій Орлик», — демонструє експонати Наталія Реброва.

БАТУРИН ПАМ’ЯТАЄ

Усе ж, найважливішою складовою цієї виставки стало повернення видатного українця додому. Саме тому почесними гостями відкриття були батуринці — учні й учителі школи імені Григорія Орлика. Одна з учениць, Софійка Цап зворушила всіх своєю промовою, бо для неї особисто важливо знати своє коріння. «Зараз переді мною відкривається цілий світ, і я хочу мати певність у тому, що ні я, ні моя родина не станемо вигнанцями зі своєї землі, що наша церква завжди зустрічатиме кожного, хто приїде до Батурина, що мій дім не перетвориться на попелище... Я твердо переконана, що для цього я і кожен українець маємо знати історію свого українського народу, історію Григорія Орлика, який лише шість років прожив в Україні, та в серці і справах якого Україна жила все його життя», — промовила школярка.

Одна із співавторів виставки, старший науковий співробітник Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» пані Наталія ДРОБЯЗКО наголосила: «Батурин — це насамперед гетьманська столиця. Пилип Орлик, батько Григорія, був генеральним писарем самого Івана Мазепи, тому Григорій Орлик — один із мазепинців. Він є елементом тієї атмосфери Гетьманщини, яку ми сьогодні відновлюємо. У сучасних політичних умовах постать Григорія Орлика є дуже важливою, бо те патріотичне виховання, яке він отримав у Батурині, турботу за свій народ маємо переймати і ми». Науковець додала, що на цьому робота над виставкою про життя Григорія не завершується, експозиція розширюватиметься, адже є ще невідомі сторінки історії.

Відкривати Україні і Франції постать Григорія Орлика вирішили не лише експонатами, а й документальним фільмом. Це тільки вступ до історії Григорія в Україні, бо життєпис постаті такого масштабу заслуговує на ґрунтовний художній фільм, зауважують творці стрічки. Режисер Володимир ДЕМЧЕНКО поділився враженнями від роботи над темою життя Орлика: «Україна моєї мрії — це та країна, де, коли тебе запитають, що означає українець, ти впевнено зможеш відповісти на таких прикладах. Це так, як історія, починаючи від того, хто твій дідусь і бабуся, хто твій прадідусь, — робить тебе сильним тут і тепер, сильним говорити правду». Україна і Франція мають узяти на озброєння цю постать і дізнатися про неї більше, бо над створенням чотирьохсерійного фільму про Григорія Орлика вже працює сценарист Іван Тімшин, котрий каже, що сюжет вийде не гіршим за «Трьох мушкетерів».

Зануритись в атмосферу козацької доби допоміг завдяки своєму мистецтву народний артист Тарас Компаніченко. Він завершив дійство повернення Григорія Орлика на Батьківщину піснями авторства Івана Мазепи і додав, що сьогодні нам відкривається лик справжньої України, її правдиве обличчя.

«ТАКІ ПОСТАТІ ВАЖЛИВІ ДЛЯ ПОДОЛАННЯ КОМПЛЕКСУ МЕНШОВАРТОСТІ»

Видатний дипломат та військовий діяч, вірний син свого батька Григорій Орлик був представником козацької еліти, яка могла на рівних спілкуватися з впливовими постатями Європи XVIII століття. На цьому наголосив під час урочистостей посол України у Франції Олег ШАМШУР. «Дуже важливо знаходити героїв історії, які об’єднують. У взаєминах з Францією у нас є дві такі референтні постаті         — це Анна Ярославна та Григорій Орлик. Такі постаті ще й важливі для подолання комплексу меншовартості. Григорій був дуже освіченою людиною, впливовим дипломатом. Візьмемо навіть Івана Мазепу — гетьман України, який водночас і літератор, і композитор. Ми слухали сьогодні музику того часу... Ви ж розумієте, що це не балалайка? Це європейська культура і постаті європейської височини», — відзначив пан посол.

Для історика Ірини ДМИТРИШИН життя Григорія Орлика — це присвята Україні. Він 30 років у Франції говорив про те, що козацька нація перебуває під російським ярмом, безупинно захищав українські інтереси. «Він міг забути, його могли прихилити до Росії, він міг представлятися як польський шляхтич. Коли людина упродовж 30-ти років далеко від Батьківщини продовжує свою справу, то це гідне уваги й наслідування», — наголосила пані Ірина.

Саме тому виставка, присвячена поверненню Григорія Орлика до Батурина, покликана розповісти про непересічний талант та відданість. Про Україну, її політичну еліту і кращі уми знали у світі, на європейських мапах XVIII століття позначали зруйнований вщент Батурин, бо знали — це столиця гетьманів козацької нації. Григорій Орлик зробив усе, щоб Україна існувала не лише в географічному вимірі, а й політичному, тож він не має бути забутим на Батьківщині.

Юлія ДОВГАЙЧУК
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ