Iнтрига...

Екс-генпрокурор Віктор Шокін подав до Вищого адмінсуду позов з метою поновитись на посаді, з якої він пішов майже рік тому. Позов зареєстрований 13 березня 2017 року, про що є повідомлення на сайті суду. Розгляд справи відбудеться 10 квітня. Повідомляється, що Шокін у позовній заяві просить визнати незаконними та скасувати постанову ВР України «про надання згоди на звільнення президентом Віктора Шокіна з посади Генпрокурора України».

Окрім того екс-прокурор просить визначити незаконним і скасувати указ президента від 3 квітня 2016 року про звільнення з посади генпрокурора і указ президента від 23 червня 2016 року №269/2016, а також прагне поновлення на адміністративній посаді.

Рік тому Шокіна звинувачували в гальмуванні реформування Генпрокуратури, в розвалі гучних справ, спуску на гальмах резонансних розслідувань в тому числі по розстрілам на Майдані. Як наслідок Захід почав поступово знімати санкції з тих хто був причетний до злочинів доби президента-втікача. Заступник генпрокурора — прокурор Одеської області Давид Сакварелідзе заявляв про ділові зв’язки Генпрокурора з так званими «діамантовими» прокурорами. Після цієї заяви Шокін звільнив Сакварелідзе, якого вважали представником реформаторського крила, і в той же день Верховна Рада дала згоду на звільнення Віктора Шокіна з посади Генерального прокурора.

Звільнення Шокіна відбулось акурат перед поїздкою Петра Порошенка до США, де давно вимагали не лише серйозного реформування Генпрокуратури, але й кардинальних кадрових рішень. Проте не всі на той час здогадувались, що крісло Шокіна вже було приготовлене для Юрія Луценка. Не здогадувались, тому що останній просто не мав навіть юридичної освіти, що суперечило чинному законодавству. Все стало на свої місця, коли відповідні зміни до законодавства буквально протиснули під нову кандидатуру, що не могло не викликати обурення. По-перше, наявність Генерального прокурора без юридичної освіти само по собі є нонсенсом, адже це не політична посада. По-друге, ще більшим правовим нонсенсом є зміна законодавства під конкретну особу, яка перебуває в команді Президента. При цьому адвокат Віктора Шокіна вважає, що рішення Верховної Ради про його відставку було прийнято із порушенням процедури, а саме відбулося не персональне голосування. Висловлюючись просто — депутати відправили Шокіна у відставки «кнопкодавством».

Дивною була і сама процедура відставки Шокіна. Спочатку 16 лютого Петро Порошенко повідомив, що попросив генпрокурора Шокіна подати у відставку. Шокін в свою чергу написав відповідну заяву, а потім пішов у відпустку. Рівно через місяць Генпрокурор повернувся із відпуски і знову сів в своє робоче крісло. В суспільстві зростало очевидне обурення, адже на другому році після Майдану та початку війни, Генеральна прокуратура так і не просунулась в справі розстрілу Небесної сотні. Більш того, до цього моменту жоден з прокурорів так і не довів справу про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе, тіло якого через 16 років після загибелі поховали буквально перед відставкою Шокіна. Що торкається згаданої справи, то тут більше питань навіть не стільки до Шокіна, скільки до його наступника — Юрія Луценка — який багато разів в голос обіцяв розкрити замовників жорстокої розправи над журналістом. Виходить, що саме загибель Гонгадзе і фактично поховане розслідування щодо замовників, стало лакмусовим папірцем сутності взаємовідносин у вищих владних ешелонах.

Народний депутат Віктор Чумак вважає, що спроба Шокіна поновитись на посаді пов’язана перш за все із планами Президента перемістити свого соратника Ігоря Луценка з прокурорської сфери в політичну. Хоча, судячи із риторики останнього, нинішній Генпрокурор і на цій посаді не забуває ремесло політичних гасел. Наприклад, після нещодавнього вбивства екс-депутата російської Держдуми  Дениса Вороненкова з’явились заяви іншого російського опозиціонера Іллі Пономарьова, який звинуватив Луценка в тому, що вбитий не бажав розголошення своїх намірів свідчити аж до самого судового процесу над Януковичем. На своїй сторінці в «Фейсбуці» Віктор Чумак пише: «Мене запитали журналісти, що це з боку Шокіна? Друзі, Віктор Миколайович, нічого не робить без погодження з Петром Олексійовичем. Це значить, що Юрій Віталійович готується на нову посаду. Яку? Ну не менше, ніж прем’єр. А куди чинного, запитаєте? — На керівництво партією «БПП». Бо ж раптом осінню вибори, а «ударівці» в Раді свої значки почепили. А якщо Віктора Миколайовича суд поновить, то навіть і в Раду подання вносити не потрібно».

Юрист Ганна Маляр в свою чергу пише: «Я фантазую, що Луценку знайшли кращу посаду і нема кому постерегти посаду генпрокурора (але це фантазія). Може й інші причини... Якщо суд визнає постанову ВР незаконною (в нас все може бути), то депутати, які за неї голосували, мусять пояснити всім нам, чого їм можна порушувати закон, а нам ні».

«Наскільки я зрозумів, то позиція Шокіна полягає в тому, що він дійсно прагне працювати, — говорить «Дню» експерт Центру політико-правових реформ Олександр Банчук. — Але багато політологів вважають, що це гра «в довгу», адже в команді Президента немає інших людей, які могли б кваліфіковано виконувати обов’язки Генпрокурора в фарватері Голови держави. Але, якщо Шокіна дійсно Порошенко хоче повернути на цю посаду, то треба розуміти, що це не може бути пізніше жовтня, адже йому сповниться 65 років. По закону це вікова межа для цієї посади. Також ми пам’ятаємо як призначався Луценко, а звідси виникає серйозне питання наскільки була дотримана юридична чистота звільнення Шокіна. Але, якщо я не помиляюсь, по закону такий адміністративний позов можна подати не пізніше 6 місяців з дня звільнення, а минув вже рік».

Проте існує і інша більш прозаїчна думка щодо можливої причини спроб Віктора Шокіна стати вкотре Генпрокурором — особливості обчислення пенсії. Наприклад, депутат від «БПП» Валерій Карпунцов в ефірі одного із телеканалів заявив, що можливо Шокін просто намагається через суд позбутись певних юридичних неточностей, які пов’язані із його звільненням, внаслідок чого обчислення стажу відбувається не на користь екс-прокурора.