Диктатори їздять верхи на тиграх, боячись з них злізти. А тигри тим часом починають відчувати голод.
Вінстон Черчилль, державний діяч Великої Британії, письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури

«Кампанія іконостасів»...

Політтехнолог Денис БОГУШ — про місцеві вибори, що буде після і вплив олігархів
22 жовтня, 2020 - 19:01
МАЛЮНОК ВІКТОРА БОГОРАДА

Уже цієї неділі, 25 жовтня, українські виборці голосуватимуть за місцеву владу. Сьогодні партії і кандидати роблять усе можливе, щоб мобілізувати свій електорат, адже в умовах карантину і нової виборчої системи кожен голос на вагу золота. За даними соціологічних опитувань «на місцях» люди вважають за краще бачити перевірених політиків, які раніше вже управляли містами селами і мають вплив у своєму регіоні. Правляча партія «Слуга народу», яка істотно втратила у відсотках, має невеликі шанси отримати своїх мерів у великих містах і великі фракції в місцевих радах. Однак нещодавно Президент оголосив про «загальнонаціональне опитування», яке відбудеться в день голосування: українці зможуть висловитися на підтримку або проти п’яти запитань, які раніше вже озвучив Володимир Зеленський.

З якою метою Президент вирішив звернутися до народу перед виборами, в яких умовах українцям доведеться голосувати, а також, що змінилося в наших відносинах з Росією — в інтерв’ю з Денисом БОГУШЕМ, політтехнологом, експертом у сфері стратегічних комунікацій.

«ОПИТУВАННЯ ПРЕЗИДЕНТА ВПЛИНЕ НА РЕЗУЛЬТАТ ВИБОРІВ — ЦЕ ФАКТ»

— П’ять запитань Володимира Зеленського — це політтехнологія чи реальне бажання дізнатися думку громадян щодо низки питань?

— Це явна технологія. Нагадаю, у «Слузі народу» повідомили, що для цього опитування надрукували 5 мільйонів бюлетенів. Щоб обробити таку кількість інформації, потрібна безліч людських і матеріальних ресурсів. Коли проводиться традиційний екзит-пол, на ділянках стоять люди, які збирають від 30 до 50 тисяч показників, виходячи з яких уже робиться висновок, яким чином проголосували громадяни. Тепер уявіть, що означає опитати 5 мільйонів...

По-перше, виникає питання — за чий рахунок цей банкет, на які гроші це все проводитиметься? По-друге, якщо говорити про алгоритм і технічне виконання, то треба, щоб на кожній дільниці (яких в Україні близько 27 тисяч) стояло десь три людини, які проводять опитування, крім того, там має бути намет, ресурси для цих людей , плюс, ймовірно, брендований одяг, наприклад, накидки з написом «5 запитань Президента», якщо говорити спрощено. Далі ці дані слід обробити, тут вже мова і про техніку, і про бензин на переміщення між різними містами України. Навіть після того, як ми з вами побіжно окреслили, що може знадобитися для такого заходу, стає зрозуміло, що потрібні дуже великі гроші.

Однак найголовніше — навіть не ресурси, а методологія самого опитування. У цьому випадку абсолютно незрозуміло, яким чином обиратимуться люди, чи буде ця вибірка репрезентативною, адже коли проводиться стандартне опитування, враховується безліч критеріїв. У екзитполах просто беруть вибірку тих, хто проголосував, яка приблизно збігається з результатами. Але в цьому випадку ми маємо справу з іншими, складнішими питаннями, які претендують на самостійне життя, і немає зараз такої методики, за якою можна було б ефективно зібрати дані в подібному випадку, а екзит-пол тут не підійде. Такий стан справ дає велике поле для маніпуляцій громадською думкою в подальшому.

Зазначу, що людина в брендованому одязі біля дільниці явно впливатиме на результат. Уже давно було помічено, що коли в селі людина, йдучи голосувати, бачить головного поліцейського або главу сільради прямо біля входу на дільницю, то результат кардинально відрізняється від того, якщо там ніхто не стоятиме. Я думаю, що опитування спеціально для цього було й зроблене. Люди згадають про Зеленського, і результат буде вищим саме у його партії. Ніхто не може зараз сказати, наскільки ефективно це спрацює, але те, що таке опитування вплине на результат виборів, — це факт.

«25 ЖОВТНЯ ЗАПУСТИТЬСЯ СЦЕНАРІЙ, КОЛИ ВСЯ КРАЇНА ПОДІЛИТЬСЯ НА АВТОНОМНІ РОЗРІЗНЕНІ ЧАСТИНИ»

— Уже відомо, що опитування профінансує партія «Слуга народу». Ми розуміємо, що, крім державного фінансування, партія також отримує приватні внески, а раніше сам Президент заявляв, що опитування буде проведено на гроші меценатів. Подібну ініціативу могли взяти на себе українські олігархи, а як ви оцінюєте вплив кланово-олігархічної системи на розвиток країни?

— Кланово-олігархічна система, безумовно, нікуди не зникла. Маючи більшість у Верховній Раді, повну свободу в Кабміні й усіх органах влади, через відсутність стратегії, досвіду й бачення — центральна влада послабила інститути. Звичайно, олігархи, які мають величезний інструментарій впливу на владу, починаючи від цін на послуги, закінчуючи медіа, керують багатьма процесами. Якщо можна було говорити, що Порошенко сам був багатим і розумів, як заробляються подібні гроші, раніше була, принаймні, керована Президентом ситуація, хоча не було таких шалених можливостей. Зараз через свою недосвідченість і багато що інше влада не контролює багато напрямків. 25 жовтня почне відбуватися той сценарій, який прописаний у серіалі «Слуга Народу», в останньому сезоні, коли вся країна була поділена на автономні розрізнені частини.

По-перше, у «Слуг» не буде жодного мера великого міста, по-друге, фракції депутатів будуть дуже невеликими, якщо й будуть. Сильні ОТГ розуміють, що їм центральна влада нічого не може дати, а тільки забирає гроші: вони самі оплачують витрати на медицину, утримання шкіл, можуть зробити будь-яку муніципальну поліцію, ніхто, крім них самих, порядок навести не зможе, а тому центральна влада особливо їм не потрібна. Той момент, коли мер Черкас заявив, що місто не запроваджуватиме карантин, став першим дзвіночком тих подій, які відбуватимуться зараз.

З огляду на ризики регіонального сепаратизму, обіцянки влади підвищити пенсії та зарплати (з урахуванням діри в бюджеті і недобору в усіх видах податків), не дивно, що така ситуація штовхає олігархів створити ілюзію розв’язання проблеми — в обмін на задоволення особистих інтересів у владі.

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

«ЖОДЕН ІЗ УКРАЇНСЬКИХ ОЛІГАРХІВ НЕ ПОБУДУВАВ СВІЙ БІЗНЕС НА ВИНАХОДІ ЧИ ВИКОРИСТАННІ НОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ»

— Кого з олігархів можна назвати найменш токсичним для країни? Чи є шанс, що знайдеться той, хто нарешті стане «дисидентом» і відмовиться від олігархічного минулого, зможе якісно інвестувати в розвиток країни?

— Нагадаю, що жоден із українських олігархів не побудував свій багатомільйонний бізнес на винаході чи використанні нових технологій. Усі ці люди, або присмоктувалися до держбюджету, або великих підприємств. У кожного олігарха є величезна кількість активів, які тягнуть їх на дно, а тому вкладати в щось нове й інноваційне — не їхній варіант.

У будь-якій країні можна виділити зовнішнього і внутрішнього інвестора. У нашій країні зовнішнього ми через низку помилок на сьогодні вже повністю втратили, а зараз лишаємося і внутрішнього. Люди прагнуть укладатися в кожному місті так, щоб держава в особі податкової, прокуратури й інших служб, хоча б не позбавляла їх ресурсів. Оточення Зеленського за цих обставин ще і пишається відсутністю досвіду в роботі та політиці.

«НАЙГОЛОВНІШІ ТРУДНОЩІ ПОЧНУТЬСЯ ВЖЕ ПІСЛЯ ВИБОРІВ»

— Наскільки, на ваш погляд, місцеві вибори будуть складними для виборців через нову виборчу систему?

— Виборці наразяться на дуже складну систему виборів, якої в Україні ще не було. 2015 року було щось подібне, але тоді не треба було ставити цифри кандидатів. Я навіть називаю ці вибори «кампанією іконостасів», коли ти бачиш величезну кількість бордів із невідомими тобі людьми, але проаналізувати їх усіх досить важко. Плюс, дуже складна система підрахунку: щодо партій рейтинги приблизно зрозумілі, але в нюансах усе складно.

Але найголовніші труднощі почнуться вже після виборів: штучно сформовані ОТГ узагалі не уявляють, де буде поліклініка школа. Наприклад, курортне місто Трускавець живе за рахунок відпочивальників, а зараз його долучають до сіл, у яких якісь «гірські надбавки» й абсолютно інше життя. Стратегія для села і міста — зовсім різна, і мені незрозуміло, як їх можна ефективно об’єднати. Закон децентралізації також «убив» сільських голів, адже тепер їх не обирають, а призначає голова ОТГ. Цим законом було повністю вбито сільську самоврядність: більшість сіл не матимуть представництва в радах ОТГ, і ніхто не розумітиме, як ними керувати.

Така ситуація, безумовно, відлякує виборця, але я б виділив три чинники, які вплинуть на явку на цих виборах: за прогнозом ітиме дощ, людям на дільницях доведеться розбиратися в складній системі, знаходячи депутатів в 5 або 4 бюлетенях. Я думаю, що вони впораються, але молоді це точно не треба, тому явка буде менша. Зазвичай на місцевих виборах явка від 40 до 50%, зараз вона буде між 35 і 40%,  не враховуючи чинника коронавірусу. Люди бояться заразитися, крім того, правила для членів ДВК абсолютно звірячі: держава примушує ходити членів ДВК з урною до хворих на самоізоляції, не видавши їм захисних костюмів.

«ГАДАЮ, НИНІШНЯ ВЛАДА МАЄ ПЕВНІ ДОМОВЛЕНОСТІ З РОСІЯНАМИ ЩОДО ОСОБЛИВОГО СТАТУСУ ОРДЛО»

— Зважаючи, що запитання щодо «вільної економічної зони на Донбасі» залучили до переліку загальнонаціональних запитань, чекати нам змін з приводу роботи ТКГ і розпоряджень щодо Мінського формату?

— Насправді відбувається тестування громадської думки і порушення «російської теми» в цьому контексті вкрай безграмотне. Раніше влада дуже педантично ставилася до будь-якого питання щодо територіальної цілісності Донбасу, ретельно підбираючи висловлювання. Це запитання є дилетантським. А що таке, власне, Донбас? Чи окуповані території, чи вільні території, Донецька і Луганська область чи Донбасівський басейн, з частиною Харківщини та Росії? Це підхід дитини з дитячого садочка до складної проблеми. Завдяки такому підходу всі фахівці дивляться на опитування, як на дуже небезпечну дію для громадської думки. Так само, як і раніше, закидали запитання щодо російської мови. Я думаю, що нинішня влада має певні домовленості з росіянами, адже в Путіна є чіткий план щодо особливого статусу окупованих територій. І, думаю, що наше керівництво дещо пообіцяло. Путіну потрібно, щоб така норма була в Конституції, і у нас був анклав не лише ОПЗЖ, але і люди звідти, які б руйнували єдність країни, що існує навіть за наявності проросійських сил.

Те, що зараз відбувається — російська спецоперація, яка проводиться розумними людьми. Для Зеленського та його виборця це «факап» — ну, зробили, ну помилилися.

Президент багато загроз не відчуває, і на цьому грає його оточення, цинічно, продовжуючи вести свою гру. Звичайно, головну роль виконує Андрій Єрмак, до цього був Андрій Богдан, може, наступний буде хтось інший.

Але Зеленський в деяких питаннях — патріот України. Не до кінця знаючи про домовленості, він відчуває, що всім керує, а тому вносить свою ноту до перемовин, якщо він устигає зрозуміти неправильність того, що відбувається, ми не так швидко йдемо на поступки Кремлю, коли ж не встигає — відбуваються невиправні зміни.

«РОДОВА ПАМ’ЯТЬ, ДЕ БАГАТО ПЕРЕМОГ І ПРИКЛАДІВ, ДУЖЕ ВАЖЛИВА ДЛЯ ВИХОВАННЯ НАШИХ ДІТЕЙ»

— Ви автор книжки про козаків-характерників, які захищали українську землю, багато років досліджували цю тему. Які традиційні поради та принципи могли б запозичити сучасні українські воїни, що захищають країну на сході?

— Питання козацтва і характерників дуже сильно активізувалося у часи Майдану, я його називаю «Силою землі». 2014—2015 року ми «розбудили землю», адже інформація козацьких родоводів серйозно відкрилася людям. Наприклад, люди проспівали дві тисячі разів Гімн України, де співається, що ми козацького роду, адже це якось включає внутрішні механізми. І на Майдані, і в АТО були люди, які робили собі характерну козацьку зачіску, цей дух серйозно в нас відкрився. Я вивчаю це питання для наших спецслужб і допомагаю Силам спеціальних операцій створювати навчальні програми. За роки моїх вивчень можу сказати, що українці — неперевершені воїни. Коли у нас почалися бойові дії, то варіанти героїзму, кмітливості та роботи у військовій справі почали особливо виявляться. До нас навіть американці приїжджають навчатися.

Я вважаю, що ця родова пам’ять, історія гордості, де багато перемог і прикладів, дуже важлива для виховання наших дітей. І нам обов’язково необхідно виховати нову проукраїнську еліту, яка через 10—15 років управлятиме Україною. Про Небесну сотню розповідають різне, але коли починаєш задавати собі запитанням, заради чого 100 людей на Майдані пішли під кулі та загинули, відразу виникає розуміння. Така ж історія з волонтерами та воїнами АТО: за цілковитої слабкості спецслужб, розвідки, розпродажу літаків і танків, армія Путіна повинна був дійти до Києва на самому початку війни. І тут  раптом непереборна перешкода: «сила землі» долучилася і поставила стіну з волонтерів і військовиків. Я навіть написав книгу «Сила землі» з цими роздумами, але зрозумів, що нам потрібні національні герої, і взяв собі за мету, хоч би одного створити, описати, як Спайдермена чи Бетмена, щоб він був зрозумілий дітям як «козак-характерник». Я видав книгу, але розумію, що без кіно цей проект нікуди «не злетить», зараз у мене є сценарій фільму, свій телеканал, ціла серія передач «Шлях характерника», так що ми продовжимо працювати в цьому напрямку.

Але окрім освітніх проектів, я також допомагаю складати методички для сил спецоперацій, які застосовуються в ООС. Серед технологій, які ми можемо перейняти, наприклад, сприйняття снайперів — коли ти заходиш у ліс, то повинен відчувати снайпера та зону небезпеки, і це, до речі, практикується. Людина сидить у лісі і цілиться в тебе з рушниці, і ти повинен вишколити це відчуття і зрозуміти, є загроза чи ні. Ще один приклад —  козацькі лементи. Козаки ночували в ярах у степу, татари вночі підкрадалися і вирізували їх там. Аби захистити себе, козаки довкола ярів розкидали очерет з краплями воску. Людина, яка наступала на очерет ойкала, а кінь іржав. У ООС (АТО) зараз позиційна війна, тому на блокпостах ми робили щось подібне, розуміючи механізм, накидали хмиз і листя. Так було голосніше чути роботу ворожих диверсійних груп і безпечніше. Але це найпростіші не особливо містичні речі, є і серйозніші технології.

У сучасному світі подібні технології застосовуються в інформаційному просторі, наприклад ІПСО — інформаційно-психологічні операції. За стандартами НАТО тема ІПСО добре пропрацювала, і це вивчають наші Сили спеціальних операцій Збройних сил України.

В українських ССО є спецназ, який займається більш «польовою роботою», і другий напрям — ІПСО. Зараз там працюють досить серйозні фахівці, але проблема в тих, хто ставить завдання. Нинішнє керівництво країни ставить блок щодо диверсії на території ворога через нові домовленості, а тому можливості наших спецслужб стають більш обмеженими...

Аліса ПОЛІЩУК, «День»
Газета: 
Рубрика: