Хто знає гріх тільки за словами, той і про порятунок нічого не знає, крім слів.
Вільям Фолкнер - американський письменник, прозаїк, лауреат Нобелівської премії з літератури

Люблінський воєвода – проти істини?

На Волині обурені заявою польської сторони щодо заходів із вшанування загиблих унаслідок міжетнічного протистояння в 1943- 1944 роках
10 липня, 2018 - 16:27
ФОТО МИХАЙЛА ПАЛІНЧАКА

Днями на Волині та в Польщі відбулися заходи з вшанування загиблих унаслідок міжетнічного протистояння в 1943 - 1944 роках поляків та українців. Участь у них взяли президенти обох держав. Польський президент Анджей Дуда помолився в костелі святих Петра і Павла в Луцьку та побував у містечку Олика. Президент України Петро Порошенко відкрив меморіал загиблим українцям у селі Сагринь нинішнього Грубешівського повіту і помолився біля пам’ятника знищеним українцям у селі Гончий Брід Ковельського району.

На Волині великий резонанс викликали слова Анджея Дуди, сказані ним у Олиці: «То не була війна між Польщею й Україною, то була звичайне етнічна чистка, як би її тоді назвали. Йшлося, щоб поляків витіснити з тих територій. Це було політичне рішення ОУН (б), яке виконувала УПА, яка, на жаль, упоралася зі своїм завданням. Це страшна сторінка в історії обох народів, польського й українського, сповнена болем, терпінням, глибокими взаємними ранами. Потім наслідком того були польські акції у відповідь, у яких гинули звичайні люди, звичайні українці, селяни з іншого народу. Разюча диспропорція – близько 100 тисяч поляків та 5 тисяч українців. Це просто правда історична». І поляки, і українці ведуть власний підрахунок своїх жертв, але цифри, названі Дудою, на думку дослідників цієї теми, аж ніяк не відповідають дійсності (див. про це також у «Дні» №119 від 10 липня 2018 року). І «правда історична» таки інша.

Вона і в тому, що на стелах у Сагрині, українському селі, яке існує ще з XV століття, 660 конкретних імен. Хоча насправді в березні 1944 року сагринців загинуло значно більше. Меморіал споруджено коштом Волинської області ще 2008 року. Відкривати його мали президенти обох держав, як відкривали меморіал у Павлівці на Волині, де було вбито поляків. Але стати сьогодні польському президенту поруч з українським означало б визнати злочини й поляків...

А в понеділок, 9 липня, тижневик «Наше слово», яке видає Об’єднання українців Польщі, надрукувало повідомлення, що «люблінський воєвода Пшемислав Чарнек має намір подати заяву в прокуратуру на д-ра Григорія Купріяновича, у справі слів, які той сказав під час відзначень 8 липня річниці пам’яті українців, які загинули від рук польських «селянських батальйонів» та підрозділів Армії Крайової 1944 року у селі Сагринь. Воєвода назвав подію у Сагрині «провокацією». Григорій Купріянович є головою Українського товариства в Любліні та співголовою Спільної комісії уряду та нацменшин у Польщі. Під час прес-конференції 9 липня воєвода заявив, що подасть заяву до прокуратури на голову української організації щодо підозри скоєння злочину під час врочистостей. Пшемислав Чарнек процитував слова з доповіді українського діяча, який сказав, що у Сагрині 1944-го впали жертви з рук інших громадян РП, тому що «говорили іншою мовою та були іншого віросповідування».

«Цей злочин проти людства було вчинено членами польського народу, партизанами АК, які були солдатами польського підпілля. Ми жаліємо, що пам’ять про українські православні жертви Холмщини не вшановано так само, як у випадку польських жертв Волині» – люблінський воєвода цитував доповідь Григорія Купріяновича. Воєвода Чарнек зазначив, що думки, які Купріянович висловлював протягом останніх років та доповідь на цвинтарі у Сагрині, якою українець зрівнює вбивство у Сагрині з «вбивством 130 тисяч поляків на Волині», однозначно є порушенням закону. Воєвода впевнений, що українець не лише «зневажив польський народ», але порушив закон про Інститут національної пам’яті Польщі (ІНП), що вводить штраф або покарання у вигляді тюремного ув’язнення строком до трьох років за «заперечення злочинів українських націоналістів».

Та й самі відзначення у Сагрині, в яких взяв участь Президент України Петро Порошенко, депутати Верховної Ради України, міністри українського уряду, дипломати з послом України Андрієм Дещицею, делегації української громади Польщі, колишні жителі Холмщини, делегації з кількох областей України з керівниками й громадськими активістами, історики, П.Чарнек назвав «провокацією»: «Їх організовано в 75-ті роковини трагічної «Кривавої неділі» на Волині, де у системний спосіб українські націоналісти, бандити, яких важко шукати в історії світу, в жорстокий спосіб мордували тисячі поляків, також під час Богослужінь. Ці роковини були урочисто відзначені президентом Анджеєм Дудою в луцькій Кафедрі і на місці злочину. Натомість українці зорганізували молитву на могилах своїх побратимів, які загинули 10 березня, а не 11 липня, однозначно здійснюючи провокацію», – сказав Пшемислав Чарнек. Він також подякував службам, оскільки, як зазначив, приїзд на відзначення до Сагриня «тисяча чи двох тисяч українських націоналістів ніколи не є безпечним».

Сергій ГОДЛЕВСЬКИЙ, громадський діяч, історик (Луцьк):

 – Ну і як назвати це «добросусідством»? То на Волині було «людобуйство» і там президенту РП Дуді і делегаціям з цілої Польщі можна бути, а «на Холмщині то зібралися 2 тисячі націоналістів для провокації», – це говорить особисто воєвода Люблінського воєводства... А вже 130 тисяч жертв (з його слів).... Такими темпами до кінця року буде півмільйона.

Багато з тих людей, які приїхали у Сагринь, не знають, що то – бути націоналістом, вони були лише у вишиванках і мали українську символіку, а очільник цілого воєводства назвав їх провокаторами. І що закладеться в головах молодих людей після таких висловлювань? Та саме так ви і пробуджуєте в нас національну свідомість. Саме завдячуючи вам, ми піднімаємо червоно-чорні знамена на будівлях рад і адміністрацій. У східних областях, у яких «бандерівець» вживалося винятково, як зневажливе слово, внаслідок російської агресії перетворилося на слово, що означає – непохитний (а часом упертий) борець за свою Вітчизну. Путін і його кліка пробудили в нас дух козаччини, а воєвода Люблінщини ще більше закарбує в свідомість: чийого племені чиї ми діти і хто вбивав наших братів... Бо помолитися на кладовищі за загиблих, це, перш за все, християнський звичай.

А Григорія Купріяновича покарати? Спробуйте... Що Росії, що Польщі, що мадярам, що румунам – ми посеред горла зі своєю Незалежністю, але так ми викарбуємось, як Нація, гідна своїх славних предків: воїнів короля Данила, козаків Наливайка і Сагайдачного, Січових Стрільців, вояків УПА і сьогоднішніх Героїв війни з Росією... Із хрунів-кріпаків, блюдолизів і рабів-плаксунів, немічних імпотентів, я вірю, витвориться плем'я мудрих, хоробрих гордих українців. Отож, дякую, пане воєводо, за беззаперечний урок української національної свідомості.

Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк
Рубрика: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments